Значення гдк деяких хімічних речовин у ґрунті

Назва речовини	ГДК, мг/кг
Метали
Кобальт	5,0
Марганець, вилучений з чорнозему та дерново-підзолистого ґрунту	700,0
Мідь (рухома форма)	3,0
Ніколь	4,0
Ртуть	2,1
Свинець (рухома форма)	6,0
Свинець	32,0
Хром	6,0
Цинк	23,0
Неорганічні сполуки
Нітрати	130,0
Миш’як	20,0
Сірководень	0,4
Фосфор (суперфосфат)	200,0

Продовження таблиці 4. 1.

Неорганічні сполуки
Фториди	10,0
Сульфати	160
Ароматичні вуглеводні
Бензол	0,3
Ізопропилбензол	0,5
Ксилоли	0,3
Стирол	0,1
Толуол	0,3
Добрива та ПАР
Рідкі комплексні добрива з додаванням марганцю	80,0
Азотно-калійні добрива	120,0
Поверхнево активні речовини	0,2

Аналіз ґрунтів проводився в зоні впливу ЗАТ «Кримський Титан», саме в селі Червоний Чабан, Першоконстянтинівка та Григорівка, а також безпосередньо біля підприємства.

Відбір проб ґрунтів проводився відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб», ГОСТ 17.4.4.02-84 «Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа», відповідних методик виконання вимірювань вмісту показників складу і властивостей проб ґрунтів, відходів. Вимірювання проведені відповідно до методик вимірювання, допущених до використання у «Переліку методик виконання вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об’єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінекоресурсів України».

Наведені дані кажуть самі за себе. Підприємницька діяльність підприємства ЗАТ «Кримський Титан» погіршує стан ґрунтового покриву як у найближчих населених пунктах, так і безпосередньо на території підприємства.

Наприклад, згідно з даних відбору проб села Григорівка, рівень кислотності ґрунту зміщується в бік лужної реакції, вміст сульфатів перевищує рівень ГДК у 53,5 рази, рівень фосфатів задовільний, вміст міді перевищує ГДК у 4,9 разів, вміст цинку взагалі невідомий, рівень свинцю в нормі, значення вмісту марганцю наближаються до рівня ГДК. В прилеглих районах ситуація досить схожа. Загалом, помітне перевищення рівня ГДК виявлено за двома забруднювачами.

Що до території, прилеглої до підприємства, то за 450 м від ставка охолоджувача ЗАТ «Кримський Титан» перевищення ГДК у 2,8 рази виявлено для сульфатів і у 5,8 разів для міді.

На території пасовищ а біля села Першокостянтинівка ГДК сульфатів перевищено у 52 рази, ГДК міді у 5 разів, фосфору у 1,14 рази.

За 2 км південніше села ГДК сульфатів більше також у 52 рази, міді у 4,75 рази.

Отже надзвичайно сильне перевищення ГДК виявлено за сульфатами, сильне перевищення – за міддю, за фосфором – незначне і лише на території пасовища.

РОЗДІЛ 5

ВПЛИВ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «КРИМСЬКИЙ ТИТАН» НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

За даними попередніх досліджень, головними забруднювачами ґрунту є сульфати, мідь та фосфати.

Сульфати – солі сірчаної кислоти – H₂SO₄.

Сульфатна кислота утворює два ряди солей: нормальні солі, які називають сульфатами, і кислі, які називають гідросульфатами.

Сульфати у більшості добре розчинні. До малорозчинних належать сульфат кальцію CaSO₄ і сульфат свинцю PbSO₄. Нерозчинним у воді є сульфат барію BaSO₄. Багато сульфатів широко застосовується у практиці, наприклад BaSO₄, CaSO₄ і CuSO₄ (сульфат міді).

Сульфати міді та заліза іноді називають купоросами.

Основний вплив сульфати чинять на шлунок, гальмуючи його секреторну діяльність, негативно впливають на функції системи травлення. Мінералізація негативно впливає також на вагітність, на плід і новонароджених, збільшує ймовірність гінекологічних захворювань.

Фосфати – солі фосфатної кислоти. Оскільки фосфатна кислота є триосновною, від неї походять три ряди солей, наприклад:

• H₃PO₄ + NaOH = NaH₂PO₄ + H₂O;

• H₃PO₄ + 2NaOH = Na₂HPO₄ + 2H₂O;

• H₃PO₄ + 3NaOH = Na₃PO₄ + 3H₂O.

Першу з цих солей називають дигідрофосфатом натрію, другу – гідрофосфатом натрію, а третю – нормальним (середнім) фосфатом натрію.

Дигідрофосфати металів у воді розчиняються добре. Усі нормальні фосфати, за винятком фосфатів натрію, калію і амонію, у воді нерозчинні. Гідрофосфати за своєю розчинністю у воді займають проміжне місце між дигідрофосфатами і нормальними фосфатами. Але малорозчинні у воді гідрофосфати та нерозчинні нормальні фосфати легко розчиняються навіть у слабких органічних кислотах.

Фосфати контактують з шкірою і слизовими оболонками людини, проникають у кровоносну систему, накопичуються в організмі і з часом викликають різні патологічні стани та злоякісні утворення.

Мідь – малоактивний метал, в електрохімічному ряду напруг вона стоїть правіше за водень. Вона не взаємодіє з водою, розчинами лугів, соляною і розбавленою сірчаною кислотою. Проте в кислотах – сильних окислювачах (наприклад, у азотній і концентрованій сірчаній) – мідь розчиняється.

Концентрована мідь має достатньо високу стійкість до корозії. Проте у вологій атмосфері, що містить вуглекислий газ мідь покривається зеленуватим нальотом основного карбонату міді.

В сполуках мідь може проявляти ступені окиснення +1, +2 і +3, з яких +2 – найбільш характерна і стійка. Мідь (II) утворює стійкий оксид CuO і гідроксид Cu(OН)₂. Цей гідроксид амфотерний, добре розчиняється у кислотах і в концентрованих лугах. Солі міді (II) знайшли широке застосування в народному господарстві. Особливо важливим є мідний купорос – кристалогідрат сульфату міді (II) CuSO₄.

Надлишкове надходження міді в організм веде до відкладення її в тканинах (хвороба Вільсона). При надходженні в організм людини надлишкової кількості міді може виникнути бронхіальна астма, захворювання нирок, захворювання печінки, а також просто інтоксикація організму. Симптоми передозування:

• безсоння, дратівливість, депресія;

• м'язові болі, анемія;

• подразнення слизових оболонок, запальні захворювання;

• погіршення пам'яті;

• розлади шлунково-кишкового тракту.

Всі вище перелічені шкідливі речовини найвірогідніше потрапляють до організму мешканців прилеглих до Титану територій по трофічних ланцюгах, тобто з продуктами харчування, а саме овочами, м’ясом тварин і молоком. Тварини, в свою чергу, споживають шкідливі речовини разом з зеленими та сухим кормом з пасовищ.

Проте не лише стан ґрунту є ключовим фактором, який визначає стан здоров’я місцевого населення. Стан повітря, стічних вод та відходів, раціональне та нормативно-регламентоване розташування полігонів має не менше значення. Нижче наведені статистичні дані по захворюваності місцевого населення різними хворобами (табл.. 5.1., 5.2., 5.3.). На жаль дані досить невтішні. Хоча й динаміка захворюваності поступово знижується, відсоток новоутворень та серцево-судинних хвороб серед населення досить високий.