52. Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.

Із самого початку легенди про Трістана та Роланда переходили із покоління в покоління із уст старших людей. Потім були спроби написати їх (про Роланда 12-13ст.) але рукопис дійшов аж 14 ст. Це герої, пам’ять про яких буде жити вічно. Тому було дуже багато авторів, які постійно звертаються до теми Трістана та Ізольди, та героя Роланда. Наприклад:Беруль «Роман про Трістана» Тома «Роман про Трістана» Стразбурський «Трістан» Кретьєн де Труа «Про Ізольду та Марка» Бедьє «Роман про Трістана та Ізольду» Опера Вагнера та ін.

53. Лицарська література. Нова концепція кохання. Елементи психологізму.

У літературі сформувалися 2 течії: поезія трубадурів та поезія вагантів. Яскравою сторінкою лицарської літератури є поезія трубадурів (від прованс. trobar — знаходити, створювати). Існувала на півдні Франції у Провансі з кінця 11 до початку 13ст. Лірика трубадурів постала утіленням лицарського світогляду. Поезія трубадурів була першою в Європі світською поезією народною мовою. У кожній країні їх називали по-різному: у Англії — менестрелі, у Німеччині — шпільмани. Лірику трубадурів живили різні джерела: фольклорні пісні та обряди, антична і східна поезія. У творчості можна виділити 3 основні тем: війна, служіння сюзерену та поклніння Прекрасній Дамі, а також 3 жанри: Канцона — ліричний вірш про лицарське кохання (пізніше збірка віршів Петрарки називатиметься «Канцоньєрє»); Сирвента — вірш про подвиги на ратному полі; Пасторелла — ліричний вірш, який розповідає про любов лицаря до пастушки. Найвідомішим трубадуром можна назвати Бертарна де Борна. Ваганти — безробітні випускники перших університетів (Болонський, Оксфордський ітд. ітп.). Їх вірші були найчастіше веселі та розповідали про хороше життя, тобто, на відміну від священиків, оспівували не аскетизм та смиренність, а радощі життя (анакреонтична поезія); проте не рідко траплялися нарікання на жорстоку долю та несправедливість. Відміна від трубадурів була у тому, що ваганти писали латиною. Одна з найвідоміших пам'яток — цикл «Carmina Burana».Також ваганти подорожували світом, в пошуках нових рим та віршів. Поезія вагантів була доволі анонімна, саме тому Немає жодного відомого письменника в галузі поезії вагантів. Головною темою стає любов до дами. Її називають куртуазною – прикметами були розробленість, правила. Трубадур (неодружений) закоханий у даму (одружену), що стоїть вище нього на соціальних сходах. Оспівувати даму можна, але вона принципово недоступна. Проте прагнення трубадура (лицаря) нескінченні, це джерело самовдосконалення. Дама стає близькою до Мадонни, вона веде  до добра, а церква виявляється ніби ні до чого, що їй зовсім не подобається. Лицар має із дамою договір. Він міг мати сім'ю, дітей, забезпечував їх, але не був зобов'язаний любити. Закохані лицарі одержували нове ім'я сеньяль, це означало, що вони починають нове життя. Приклад: дон Кіхот - «очам душі моєї вона уявляється інакше». Дама завжди була під вуаллю, краса неважлива, важливі шляхетність, постава, грація. Вірність, доброта, щедрість - це винагороджується красою, молодістю й т.д. Це гра, але гра дуже серйозна (людство вдосконалюється граючи).