- •1. Література св як історичне поняття. Її значення в світовому літ.Процесі.
- •2. Періодизація та система жанрів літератури Середньовіччя.
- •3. Інтерпретація проблеми людини і Бога в літературі Середньовіччя.
- •4.Середньовічна парадигма часу. Картина світу середньовічної людини.
- •5. Проблема людини та навколишньої дійсності у Середніх віках.
- •7. Духовність та енциклопедичність як основні естетичні концепти св світосприйняття.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги. Проблема їхньої класифікації.
- •9.Пантеон кельтських богів. Їхня функціональна характеристика.
- •10.Класифікація ірландських саг. Розвиток їх сюжетів у європейській літ.Наступних епох.
- •12. Вплив кельтських саг на розвиток жанру лицарського роману.
- •13. Кельтські творці художнього слова –друїди, філіти, барди.
- •14.Давні германці та їхня міфологія.
- •15.Створення світу в піснях «Старшої Едди»
- •16. Трагічне і героїчне в піснях «Старшої Едди»
- •17. Дидактизм «Старшої Едди»
- •18.Поезія скальдів та її поетологічні техніки
- •19.Саги про ісландців. Особливості проблематики та поетики.
- •20.Давньогерманський народно-героїчний епос. Жанрова та поетологічна специфіка.
- •23. Латинська література раннього св.Система жанрів клерикальної та світської літератури.
- •24. Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
- •25. Поняття патристики. “Сповідь” Аврелія Августина як взірець св автобіографічного жанру.
- •26.Жанровий діалог «Сповіді» Августина(автобіографія,чарівна казка).
- •28. Витлумачення проблеми часу та памяті у «Сповіді» а.Августина
- •29. Особливості жанру візії. Ґенеза жару
- •31. Художні особливості середньовічного героїчного епосу. Теорії виникнення героїчної поеми.
- •32. Давньогрецький епос та середньовічний епос. Концепція героя.
- •33. Васали та сеньйори героїчного епосу. Їхня відмінність від героя архаїчного епосу.
- •34. Жанр героїчної пісні у французькій літературі: класифікація, тематика, система персонажів.
- •35.Історія та вимисел у французькому героїчному епосі. “Пісня про Роланда”.
- •36.Лицарський кодекс у поемі “Пісня про Роланда”.
- •37.Християнські та національно-патріотичні мотиви поеми.
- •39.Сюжетно-композиційна структура «Пісні про нібелунгів». Генеза поеми.
- •40. Жанрова синкретичність поеми Пісня про нібелунгів.
- •41. Особливості хрононотопу «Пісні про нібелунгів»
- •42. Епічний герой архаїчного та героїчного епосу.
- •43. Герой та антагоністи в героїчному епосі Середньовіччя.
- •44. Жіночі образи середньовічних поем.
- •46. Доба лицарства. Хрестові походи та їхня роль у формуванні лицарської культури. Кодекс лицарської моралі та куртуазних естетичних норм. Нова концепція кохання.
- •47. Доба лицарства.Загальна характеристика.Куртуазна література і її жанри.
- •48. Класифікація та художні особливості жанру лицарського роману.
- •49. Бретонський цикл лицарських романів.
- •50. Творчість Марії Французької. Художня специфіка ле «про козолист».
- •51. Візантійський цикл лицарських романів. Творчість Кретьєна де Труа.
- •52. Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.
- •53. Лицарська література. Нова концепція кохання. Елементи психологізму.
- •54. Образи Трістана та Ізольди в середньовічній літературі Західної Європи.
- •55.Мотив мандрівки в середньовічній літературі (на прикладі аналізу твору на вибір студента).
- •59. Специфіка жанру біографії трубадурів
- •60. Міська література пізнього Середньовіччя. Витоки її формування.
- •63. Місто як особливий простір. Жанрова характеристика (фабльо, тваринний, алегоричний епос).
- •66. Місце тваринного епосу в системі жанрів міської літератури.
- •67. «Роман про лиса» як найхарактерніший взірець тваринного епосу.
- •68. «Роман про лиса». Його витоки.
- •69.Алегоричний епос. Поява дидактич-алегорич.Поеми «Роман про троянду». Проблема авторства.
- •70. Функції алегорії в «Романі про троянду».
- •71. Походження св драми. Клерикальна література і театр.
- •72. Основні драматургічні жанри літератури св. Містерія, міракль, мораліте, фарс.
- •73. Виникнення міської драми. Жанрова своєрідність мораліте, фарсу та соті.
- •74. Література італійського Передвідродження.
- •75. «Нове життя” Данте та школа “солодкого нового стилю”.
- •76, 78. Структура та художні особливості поеми Данте “Божественна комедія”.
- •77.Авторське розуміння багаторівневої структури «Божественна комедія».Природа алегоризму.
- •79. “Божественна комедія” Данте: система та функції образів, місце образу автора у творі.
- •80. Побудова потойбічного світу в зображенні Данте та критерії оцінки гріховності. Образи грішників.
- •81. Літ. Доби Відродження, як історичне поняття, її значення в світовому літературному процесі.
- •82. Періодизація та система жанрів ренесансної літератури.
- •86. Теорії походження жанру сонету
- •87. Жанр сонету. Його національні варіанти в літературі доби Відродження.
- •90. Лірика Петрарки (жанри, тематика, особливості ліричного героя), її українські переклади.
- •91. Проблематика “Декамерона” Дж. Боккаччо. Класифікація новел.
- •92. Концепція кохання в “Декамероні” Дж. Боккаччо.
- •93. Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.
- •94. Типи та образи персонажів “Декамерона”.
- •95. Функція обрамлення у «Декамероні» Дж. Боккаччо.
- •96. Місце твору в розвитку європейської новелістики наступних епох.
36.Лицарський кодекс у поемі “Пісня про Роланда”.
("Пісня про Роланда" записувалася в той час, коли вже склався суспільний стан лицарів з його особливою ідеологією, і лицарський кодекс честі наклав відомий відбиток на зображення взаємин між героями "Пісні" (прославлення вірності васальному боргу, християнського запалу), але в цілому система цінностей тут поки ранньофеодальна.) У цьому чудовомі творі яскраво помітне вираження лицарського кодексу. Роланд захищає свого короля, він героїчно залишається з малою армією, щоб розправитися з ворогами короля. Він дуже мужній. Навіть занадто, бо хоче прославитися своєю мужністю – ризикуючи армією. Його воїнів повбивали. Він своїх друзів починає збирати на полі битви для того, щоб гідно похоронити. Навіть коли вже всі шанси на стороні суперника, він бореться до останнього. Роланд – це ідеальний лицар, який постійно діє за лицарським кодексом. Справжній лицар - сміливий, відважний воїн-патріот, який завжди тримає своє слово. Це вірний васал короля, який не зрадить його за жодних обставин. Це борець з ворогами християнської віри, захисник знедолених, який до смерті виконує свій обов'язок. Роланд - ідеальний лицар, патріот, правдолюб. Саме ці якості і є головними критеріями лицарського обовязку. Сміливий і відважний Роланд в битвах з ворогом, але «бути сміливим мало – потрібно бути розумним». Тільки тоді можна отримати перемогу, зберегти честь вітчизни, - а це і є основне завдання лицаря. Герой розуміє, що переоцінив свої сили, прийнявши нерівний бій. І все ж таки він мужньо бореться до самого кінця. Безстрашний лицар стійко приймає смерть, і навіть помираючи, думає лише про свою країну, про виконаний обовязок і про товаришів по зброї. оповідь відкриває перед нами сторінку лицарського життя і показує, хто такі справжні лицарі і що для них означає обовязок. Обовязок лицаря - сміливо битися до останньої хвилини за свого короля, за свою вітчизну. Битися, зберігаючи твердість духу і відданість своїй країні, але в той же час не втрачаючи розуму, вміючи приймати правильні рішення. Лише у цій описаній битві він втрачає голову і не слухає свого друга покликати за допомогою – через це і гине.
37.Християнські та національно-патріотичні мотиви поеми.
Риси християнського епосу. «Пісня про Роланда» сильно забарвлена в християнські топи. Роланд постає вірним слугою (васалом) не тільки короля, а й Бога. В держалні меча у нього є схованка зі святинями. В роки хрестових походів усі захопилися святинями і реліквіями: (Ах, Дюрсндаль, мій вірний меч звитяжний! В держалні, що рукою я тримаю, У схованці — святині дорогі: В ній зуб лежить апостола Петра, Святого Діонісія волосся, Василія святого крові краплі, Одежі клапоть матері Христа.) Помираючи від ран у нерівному бою, він лягає обличчям на схід і простягає руку в бойовій рукавиці Божому янголу. В поемі ми не знаходимо ніяких натуралістичних подробиць у зображенні воєнних епізодів, на відміну, скажімо, від Гомерової «Іліади» чи пісень «Старшої Едди» або ірландських саг. Автор виявляє певну стриманість. У цьому проявляється пом'якшувальний вплив християнської релігії на літературу. Там, де Гомер докладно описує, як відпадає голова від тіла чи щось подібне, автор «Пісні» обмежується словами: Чудесний бій, все зліший він і зліший... Любовна тема у творі повністю відсутня. Лише один раз згадується наречена Роланда Альда.
Характер патріотизму. Французи сприймають «Пісню про Роланда» як велику патріотичну поему. Роланд жертвує життям pour la douce France (заради милої Франції). Але не можна забувати те, що Карл привів свою армію за кордони Франції — на територію Іспанії. Отже, патріотизм тут розуміється як вірність християнству. В цьому ми вгадуємо віддзеркалення ідеології хрестових походів, які з політичного погляду були звичайною воєнною інтервенцією, але з погляду християнства — великою патріотичною місією.
38.Складність образу Роланда.Співвідношення епічної безмірності та епічної провини.
В образі Роланда французький народ втілив свої уявлення про воїна-героя. Справжній лицар - сміливий, відважний воїн-патріот, який завжди тримає своє слово. Це вірний васал короля, який не зрадить його за жодних обставин. Це борець з ворогами християнської віри, захисник знедолених, який до смерті виконує свій обов'язок. Роланд - ідеальний лицар, патріот, правдолюб. Саме ці якості і є головними критеріями лицарського обовязку. Сміливий і відважний Роланд в битвах з ворогом, але «бути сміливим мало – потрібно бути розумним». Тільки тоді можна отримати перемогу, зберегти честь вітчизни, - а це і є основне завдання лицаря. Герой розуміє, що переоцінив свої сили, прийнявши нерівний бій. І все ж таки він мужньо бореться до самого кінця. Безстрашний лицар стійко приймає смерть, і навіть помираючи, думає лише про свою країну, про виконаний обовязок і про товаришів по зброї. оповідь відкриває перед нами сторінку лицарського життя і показує, хто такі справжні лицарі і що для них означає обовязок. Обовязок лицаря - сміливо битися до останньої хвилини за свого короля, за свою вітчизну. Битися, зберігаючи твердість духу і відданість своїй країні, але в той же час не втрачаючи розуму, вміючи приймати правильні рішення. Лише у цій описаній битві він втрачає голову і не слухає свого друга покликати за допомогою – через це і гине.