Практична робота № 1

Тема: Грошовий ринок

Основні теоретично-розрахункові положення теми:

Згідно одного з законів грошового обігу, протягом певного періоду для без інфляційного обігу необхідна лише певна, об’єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів (M_н), що забезпечить рівновагу на грошовому ринку.

Макроекономічна теорія попиту на гроші базується на «рівнянні обміну» І.Фішера, яке аргументує пряму взаємозалежність між кількістю необхідних для обігу грошей (М) і швидкістю їх обігу (V), з одного боку, та абсолютним рівнем цін (Р) і реальним обсягом виробництва (Q), з іншого.

, де

P∙Q — величина валового внутрішнього продукту, грн.

Величина М є універсальною для визначення як величини пропозиції грошей (M_S) так і попиту на гроші (M_d).

Мікроекономічна теорія попиту на гроші базується на основі «кембриджського рівняння», в якому відображається нагромадження грошей в економічних суб’єктів (попит на гроші) залежно від обсягу виготовленого продукту та рівня розвитку їх мотивів до утворення касових залишків.

, , де

k — коефіцієнт Маршалла, що виражає частину річного доходу, яку суб’єкти зберігають у найбільш ліквідній формі (касові залишки);

Р — середній рівень цін в країні, грн.;

Q — обсяг виробництва у натуральному вираженні, од.;

V — швидкість обігу грошей, обертів.

На відміну від рівняння І.Фішера величина M_d відображає попит на гроші як касові залишки, а не кількість грошей, що обслуговує потреби товарного обігу.

Для визначення величини кількості грошей, необхідних для без інфляційного обігу протягом певного часу, застосовується формула:

, де

∑P∙Q — сума цін товарів та послуг, що реалізуються протягом певного періоду, грн.;

∑К — сума коштів за товари та послуги, проданих у кредит, грн.;

∑П — сума платежів, строк оплати яких настав, грн.;

∑ВП — загальна сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів, грн.;

V — кількість обертів.

Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів.

Грошові агрегати будують приєднанням до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.

Агрегат М₀ = готівка, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.

Агрегат М₁ = М₀ + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М₂ = М₁ + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках.

Агрегат М₃ = М_2. + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Довірчі (трастові) операції банків — операції банків з управління майном і фондовими цінностями, виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнтів на правах довіреної особи.

Величину грошової бази M_b можна визначити за формулою:

M_b = М₀ + М_к + М_рез,

де М_о — сума готівки, що перебуває поза банками;

М_к — сума готівки в касах банків;

М_рез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Готівковий елемент (М_о + М_к) = М₀ + готівка в касах банків.

Безготівковий елемент (М_рез) — сума зобов’язань центрального банку перед комерційними.

Приклади розв’язання типових задач

Задача 1.

Розрахуйте швидкість обігу грошей та тривалість одного оберту. Грошова маса готівкових і безготівкових грошей 500 млрд. грн. ВВП становить 4100 млрд. грн.

Дано	Розв'язок Швидкість обігу знаходимо за рівнянням І.Фішера MV = PQ (обертів) Тривалість оберту визначається: (місяця)
М = 500 млрд. грн.
P∙Q = 4100 млрд. грн.
V – ?

Відповідь: швидкість обігу грошей становить 8,2 оберти; один оберт гривні триває майже півтора місяця.

Задача 2.

Визначте кількість грошей, необхідних як засіб обігу. Сума цін за реалізованими товарами (роботами, послугами) — 4500 млрд. грн.,сума цін товарів (робіт, послуг), проданих із відстрочкою платежу, термін оплати яких не настав, — 42 млрд. грн. Сума платежів за довгостроковими зобов’язаннями, термін оплати яких настав, — 172 млрд. грн. Сума платежів, що взаємно заліковуються, — 400 млрд. грн. Середня кількість обертів грошей за рік — 10.

Дано	Розв'язок
∑P∙Q = 4500 млрд. грн.	Кількість грошей,необхідних для обігу, знаходимо за формулою (млрд. грн.)
∑К = 42 млрд. грн.
∑П = 172 млрд. грн.
∑ВП = 400 млрд. грн.
V = 10 обертів
MS – ?

Відповідь: для обігу необхідно 423 млрд. грн.

Задача 3.

Розрахуйте величину агрегатів грошової маси, якщо:

• готівка поза банками — 100 млрд. грн.;

• готівка в касах юридичних осіб — 70 млрд. грн.;

• депозити до запитання — 220 млрд. грн.;

• строкові вклади — 380 млрд. грн.;

• кошти за трастовими операціями — 90 млрд. грн.;

• кошти на спеціальних карткових рахунках — 245 млрд. грн.

Розв'язок

Розрахуємо величину агрегатів грошової маси:

1) М₀ = готівка поза банками + готівка в касах юридичних осіб

М₀ = 100 + 70 = 170 (млрд. грн.)

2) М₁ = М₀ + депозити до запитання + кошти на спеціальних карткових рахунках

М₁ = 170 + 220 +245 = 635 (млрд. грн.)

3) М₂ = М₁ + строкові вклади

М₂ = 635 + 380 = 1015 (млрд. грн.)

4) М₃ = М₂ + кошти за трастовими операціями

М₃ = 1015 + 90 = 1105 (млрд. грн.)

Агрегат М₃ охоплює всі форми грошей і являє собою грошову масу.

Відповідь: М₀ = 170 млрд. грн., М₁ = 635 млрд. грн., М₂ = 1015 млрд. грн., М₃ = 1105 млрд. грн.

Задача 4.

Визначити грошову базу, використовуючи загальні правила в українській практиці по наступним даним:

Найменування показника	Сума, грош. од.
Готівкові грошів у фінансовому секторі	65879
Депозитні та ощадні сертифікати кредитних організацій	72561
Готівкові гроші в кредитних організаціях	33145
Залишки коштів кредитних організацій на кореспондентських рахунках в центральному банку	11547
Строкові вклади в банках	48795
Грошові засоби в касах підприємств	24156
Залишки коштів кредитних організацій на депозитних та інших рахунках в центральному банку	34771

Розв'язок

M_b = М₀ + М_к + М_рез,

де М_о — сума готівки, що перебуває поза банками;

М_к — сума готівки в касах банків;

М_рез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Отже, M_b = 65879 + 72561 + 33145 + 11547 + 24156 = 207 288 (грош. од.)

Відповідь: грошова база країни становить 207 288 грош.од.

Практична робота № 2

Тема: Грошові системи

Основні теоретично-розрахункові положення теми:

Грошово-кредитний мультиплікатор (коефіцієнт самозростання, коефіцієнт експансії депозитних вкладів) т визначає максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кожна одиниця наднормативних резервів за певного показника норми резерву. Розрізняють:

а) кредитно-депозитний (банківський) мультиплікатор , де r — норма обов’язкового резерву. Цей показник визначає ступінь багаторазового (кумулятивного) збільшення депозитів в процесі кредитування. В_т вказує на максимально можливий рівень грошово-кредитної мультиплікації.

б) грошовий мультиплікатор , де М – грошова маса, M_b — грошова база. Цей показник визначає ступінь кумулятивного впливу грошової бази на об’єм грошової маси. Також М_т дає можливість розрахувати реальний рівень грошово-кредитної мультиплікації:

, , , де

М₀ — готівка поза банками;

D — величина коштів, залучених банками на депозити;

R — банківські резерви.

D = D_зап. + D_строк., де

D_зап. — депозити до запитання;

D_строк. — строкові депозити

R = O_p + Н_р, де

O_p — обов’язків резерв;

Н_р — наднормові резерви комерційних банків.

Процес руху депозитних коштів по банківській системі під впливом здійснення банками операцій на монетарному ринку з метою отримання прибутку через кредитування своїх клієнтів спричинює загальне зростання грошової маси в обороті:

, де

ΔМ — максимально можливе збільшення грошової маси в обороті;

ΔR — приріст резервів, що спричинює процес грошово-кредитної мультиплікації;

т — грошово-кредитний мультиплікатор, розрахований за будь-якою формулою з вищезазначених.

Вільний резерв - це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

За економічним змістом формування вільного резерву (Р_в) можна подати у такому вигляді:

R_в = К + D МБК - ВСФ - А_о - О_р, де

К-капітал банку;

D - залучені банком кошти в депозити;

МБК - сальдо заборгованості банку по міжбанківському кредиту, включаючи і кредити НБУ;

ВСФ - відрахування до централізованого страхового фонду;

А_о - вкладення банку в активні операції, не повернуті на даний момент;

О_р - обов’язковий резерв.

Вільний резерв вказує на спроможність комерційного банку виконувати свої зобов’язання перед клієнтами та задовольняти їх попит на позички.

Загальний банківський резерв представляє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов’язковим резервом (О_р).

R_заг. = О_р + R_в

Надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення рівноваги на грошовому ринку і посиленню інфляції.

Проблема монетизації валового внутрішнього продукту полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, погашення боргових зобов’язань.

Показник фактичного стану монетизації валового продукту прийнято розраховувати як частку від ділення обсягу грошової маси, що є в обороті на кінець року, до номінального річного обсягу ВВП:

Км = , де

Км - рівень монетизації;

М - маса грошей на кінець року, взята по агрегату М₃;

ВВП - річний обсяг товарів та послуг, виражений в поточних цінах.

Взятий сам по собі цей показник не дає відповіді на питання, чи достатній він для монетизації економіки України, оскільки нема нормативного (достатнього) рівня монетизації, з яким його можна було б порівняти. Тому на практиці його порівнюють з таким же показником в даній країні в попередні роки (місяці) чи в інших країнах.