Література
А.І. Бочкін Методика викладання інформатики / А.І. Бочкін. - Мінськ: Обчислюємо. школа, 1998. - 431 с.
В.В. Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Столяров Підручник «Основи інформатики. 8 клас» / В.В. Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Столяров. Гімназія. – 2009 р.
В.В. Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Столяров Програма курсу «Основи інформатики. 8 клас» / В.В. Володін, І.Л. Володіна,
О. Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 класи. Навч. посіб. — К. : А.С.К., 2003. – 512 с.
С. В. Глушаков О. С. Сурядний Персональний комп’ютер. – Харків: Фоліо, 2005. – 509 с. – (Навчальний курс).
О. П. Давиденко Шляхи інтенсифікації навчально-виховного процесу на уроках інформатики // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2003. – № 7. – С. 25-28.
О.Ф. Єрьомін, Методичний посібник з програмування на мові Pascal ABC / О. Ф. Єрьомін. - М.: Моздок, 2009. - 49 с.
Г.А. Заборовський, Інформатика: уч. посібник для 9-го кл. / Г. А. Заборовський, А.І. Лапо, А.Є. Пупцев. - Мінськ: Нар. Асвета, 2009. - 191 с.
Інформаційний канал Sub@cribe.ru [Електронний ресурс] / Програмування на Паскалі. Нова методика навчання. - Режим доступу: http://subscribe.ru. - Дата доступу: 16.03.2010.
Т. П. Караванова Сучасний урок інформатики // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. – №5. – С.39-42.
Коновець Світлана. Креатині освітні технології у практиці сучасної школи // Рідна школа. – 2005. – № 3. – С. 20-23.
М.П. Лапчик, Методика викладання інформатики / М. П. Лапчик, І.Г. Семакін, Є.К. Хеннер. - М.: Изд. центр «Академія», 2001. - 624 с.
Т. О.Луценко Форми навчання інформатики та методи контролю й оцінювання знань учнів // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2004. – №5. – С. 22-25.
В.В. Малєв, Загальна методика викладання інформатики / В. В. Малєв. - Воронеж: ВДПУ, 2005. - 271 с.
Є.Л. Міняйлова, Інформатика: 9 клас: навчальний курс / Є. Л. Міняйлова, Д. А. Вербовик, Н. Р. Коледов. - Мінськ: Аверсев, 2009. - 172 с.
Недільна комп'ютерна школа [Електронний ресурс] / Система программіованія Pascal ABC. - Режим доступу: http://sunschool.math.rsu.ru. - Дата доступу: 25.02.2010.
Програми загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика». – Прем’єр, Запоріжжя, 2003 р. Н.В. Софронова Теорія і методика навчання інформатики / Н.В. Софронова -М.: Вища школа, 2004.
А. П. Саволюк Збірник завдань. Основи алгоритмізації. / А. П.Саволюк Основа, 2011 р. – 208 с
Д.М.Ушаков, Паскаль для школярів / Д.М. Ушаков, Т.А. Юркова. - СПб.: Пітер, 2010. - 256 с.
Фестиваль педагогічних ідей «Відкритий урок» [Електронний ресурс] / «Алгоритмізація та програмування» у базовому курсі школи. - Режим доступу: http://festival.1september.ru. - Дата доступу: 26.02.2010.
Додаток а
Роздатковий матеріал з теми “Основні поняття алгоритмізації”
Існує кілька методів запису алгоритмів, вибір яких залежить від виконавця та того, хто його задає.
Першій спосіб - це словесний опис алгоритму. Сьогодні на уроці розібрано вже кілька алгоритмів, і всі вони подавалися виконавцю за допомогою словесного опису.
Другий спосіб - це подача алгоритму у вигляді таблиць, формул, схем, малюнків тощо. Наприклад, всіх вас вчили в дитячому садочку правилам поведінки на дорозі. І найкраще діти, вочевидь, сприймають алгоритм, що поданий у вигляді схематичних малюнків. Дивлячись на них, дитина, а потім і доросла людина, відпрацьовує ту лінію поведінки, що їй пропонується.
Аналогічно можна навести приклади алгоритмів, що записані у вигляді умовних позначок на купленому товарі, щодо його користування (заварювання чаю, прання білизни тощо). В математиці наявність формул дозволяє розв'язати задачу, навіть "не використовуючи слів".
Третій спосіб - запис алгоритмів за допомогою блок-схеми. Цей метод був запропонований в інформатиці для наочності представлення алгоритму за допомогою набору спеціальних блоків. Основні з цих блоків наступні:
Четвертий спосіб - навчальні алгоритмічні мови (псевдокоди). Ці мови мають жорстко визначений синтаксис і вже максимально наближені до машинної мови (мови програмування). Але створені вони з навчальною метою, тому мають зрозумілий для людей вигляд.
П'ятий спосіб максимально наближений до комп'ютера - це мови програмування. Справа в тому, що найчастіше в практиці виконавцем створеного людиною алгоритму являється машина і тому він повинен бути написаний мовою, зрозумілою для комп'ютера, тобто мовою програмування.
За допомогою алгоритму кожний конкретний результат отримується за скінчену кількість кроків із скінченої множини даних. Якщо для певних початкових даних процес виконання алгоритму завершується із отриманням результату, кажуть, що до таких даних алгоритм застосовний. Проте в деяких ситуаціях процес виконання алгоритму для певних початкових даних продовжується необмежено. Кажуть, що до таких початкових даних алгоритм незастосовний.
Базові структури алгоритмів (керуючи структури) – це способи керування процесом обробки даних.
Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:
лінійні алгоритми (слідування)
умова (розгалуженя)
цикли (повторення)
Лінійна структура передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.
Умова (розгалуження) – це керуюча структура, що передбачає можливість вибору з кількох варіантів, для кожного з яких, залежно від умови виконується різна послідовність команд.
Цикл – це керуюча структура, що дозволяє багаторазово повторювати задану послідовність команд.
Цикл з передумовою
Цикл з післяумовою
Цикл із параметром
Способи опису алгоритмів:
Словесний
Формульний
Графічний
Алгоритмічною мовою