Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра загальної фізики і математики

Курсова робота

на тему:

Експериментальні домашні завдання, як засіб підвищення рівня засвоєння знань з фізики

Студентки IV курсу Ф – 42 групи

напряму підготовки 6.040203 Фізика

спеціальності ___________________

Моміт Т.С

(прізвище та ініціали)

Керівник: старший викладач Прокопенко В.В.

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала_____________________

Кількість балів:______ Оцінка: ECTS______

Члени комісії _________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Полтава – 2014 рік

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………… .3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ .5

1. Значення експерименту у викладанні фізики. Основні види шкільного фізичного експерименту…………………………………………………………...6

2. Організація домашнього експерименту……………………………………..8

3. Організація роботи учнів з виготовлення найпростіших фізичних

приладів…………………………………………………………………………..13

РОЗДІЛ II.ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ДОМАШНІХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ…………………………..17

1. Зміст домашніх експериментальних завдань .18

2. Результати дослідно-експериментальної роботи…………………………………………………………………………….23

ВИСНОВКИ ..25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………. 27

ВСТУП

Актуальність: Удосконалення змісту і методів вивчення фізики вимагає підвищення ролі шкільного фізичного експерименту. Система демонстраційних,фронтальних і домашніх дослідів, експериментальних задач, фронтальних лабораторних робіт і фізичного практикуму сприяє не тільки міцному та глибшому засвоєнню програмного матеріалу, а й формуванню в учнів експериментальних умінь і навичок. Особливо важливе значення має самостійне виконання навчального експерименту. Програмою передбачено фронтальні лабораторні роботи і роботи практикуму. Учитель може розширити кількість фронтальних лабораторних робіт уведенням короткочасних фронтальних дослідів і спостережень.

Проблема формування творчої активності учня - одна з найактуальніших у теорії педагогічної науки і практиці шкільного навчання. Питання розвитку творчої активності ще повністю не розв'язане і має велику кількість аспектів, вирішувати які мають вченні педагоги

Формування активності взагалі є тією необхідною умовою,яка визначається ступенем зрілості суспільства,адже перетворювальний характер діяльності завжди пов'язаний з активністю суб'єкта. Розвиток активності особистості тісно пов'язаний з вихованням самостійності, ініціативи, сумлінності, сили волі.

Учені - дидакти, передові вчителі фізики стверджують, що найбільша роль у розвитку творчої активності учнів належить саме фізичному експерименту, в ході якого учні вчаться спостерігати явища; визначати умови, за яких вони виникають;знаходити причинно-наслідкові зв'язки між ними; робити самостійні висновки.

Так С. П. Величко зазначає [8], що в навчальному процесі з фізики експеримент є:

1. джерелом суб'єктивно нових для учнів емпіричних фактів, що врешті-решт сприяє розвитку і встановленню теоретичного знання;

2. необхідним чинником у формуванні понятійного концептуального змісту та ідеалізованих об'єктів теоретичного знання, на основі якого з'являється і відтворюється суб'єктивно нове знання;

3. засобом ілюстрації теоретичних побудов і висновків, забезпечуючи їм зв'язок з об'єктивною дійсністю та вихід теоретичних знань у сферу їх практичної діяльності, тобто ілюструє використання теорії на практиці

Об'єктом дослідження є підвищення рівня засвоєння знань школярів.

Предметом дослідження є педагогічні засоби підвищення рівня засвоєння знань учнів з фізики.

Мета дослідження - вивчити, дослідити, обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні засоби підвищення рівня засвоєння знань.

Завданнями дослідження є:

• проаналізувати методичну літературу з проблеми дослідження ;

• визначити сутність основних понять теми;

• виділити основні критерії та рівні педагогічної оцінки досліджуваної теми;

• дослідно-експериментальним шляхом перевірити педагогічні засоби підвищення рівня засвоєння знань.

Теоретичну основу дослідження склали ключові методологічні положення з проблем найефективніших засобів вивчення та підвищення рівня засвоєння знань.

Методи дослідження. В нашому дослідженні використовувався цілий комплекс методів дослідження, що включає теоретичний аналіз проблеми,педагогічне спостереження, бесіда, математичні методи статистичного опрацювання результатів дослідження.

Курсова робота складається з: вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

розділ і. теоретичні засади організації навчального фізичного експерименту

Вивчення фізики в школі відбувається через використання різних методів та прийомів. Значна увага приділяється такому методу як фізичний експеримент. Наочність в значній мірі підвищує інтерес, зацікавлення та бажання до пізнання причин або підтвердження гіпотез(теорій) того іншого явища чи ефекту. Навчальною програмою передбачено використання декількох видів фізичного експерименту, під час проведення яких вчитель або учні самостійно відтворюють різні фізичні явища. Одним із видів самостійної роботи учнів є домашній фізичний експеримент. Він передбачає відтворення або постановку дослідів в домашніх умовах, використовуючи тільки свої знання та вміння. Зрозуміло, що в домашніх умовах про лабораторне обладнання не може бути і мови і це значно посилює інтерес,оскільки використовуються підручні засоби, моделюються різні фіз. ситуації,з яких робляться відповідні висновки.

Останнім часом увага фізиків-методистів все більше звертається до ширшого використання навчальних фізичних експериментів в процесі навчання. Значущість такого методу навчання в загальні системі вивчення фізики важко переоцінити. Необхідність впровадження, вирішення проблем пов'язаних ускладненнями використання експерименту в школі, розробка і вдосконалення методів роботи з різними видами експериментів, які застосовуються з процесі вивчення, обґрунтування, виведення або закріплення навчального матеріалу залишається актуальною проблемою для сучасної школи. Саме складність застосування, творчий підхід та формування світогляду на основі експериментів в домашніх умовах і зумовило тему роботи. Тому темою нашого дослідження ми вибрали „ Експериментальні домашні завдання, як засіб рівня засвоєння знань з фізики".

Немає сумнівів в тому, що шкільний курс фізики є експериментальним предметом, бо без відповідних дослідів і спостережень його зрозуміти неможливо. Однак за обмеженістю часу під час уроку не всі досліди і спостереження можуть бути проведенні. Деякі з них потребують значних затрат часу, інші не можна повести через відсутність необхідного обладнання або з інших причин

Правильно організовані домашні досліди не перевантажують учнів. Якщо вони містять елементи цікавого, то учні виконують їх із натхненням. Домашні дослідження і спостереження не тільки допомагають учням усвідомити об'єктивний характер законів фізики, а й прищеплюють звичку наполегливо і систематично працювати, сприяють поєднанню навчання з життям.

1. Значення експерименту у викладанні фізики. Основні види шкільного фізичного експерименту.

Експеримент в шкільному курсі фізики - це відображення наукового методу дослідження, властивого фізиці. Постановка дослідів і спостережень має велике значення для ознайомлення учнів з сутністю експериментального методу, з його роллю в наукових дослідженнях з фізики, а також для озброєння школярів деякими практичними навичками. Вивчення явищ на основі фізичного експерименту сприяє формуванню наукового світогляду учнів, глибшому засвоєнню фізичних законів, підвищує інтерес школярів до вивчення предмета.

Фізичний експеримент дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики, зокрема формує в учнів експериментальні вміння і дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм дослідження, який стає засобом навчання. Навчальний фізичний експеримент як органічна складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв'язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту [16].

Види шкільного фізичного експерименту з організаційного ознакою:

1) демонстраційний експеримент;

2) фронтальні лабораторні роботи;

3) фізичні практикуми;

4) позакласна та факультативна робота по технічному творчості та моделювання.

Види шкільного фізичного експерименту з методологічного ознакою:

1) натурний;

2) модельний;

3) уявний.

Фізичний експеримент має певну структуру. Кожен з його елементів є необхідним для досягнення відповідного рівня знань, практичних умінь і навичок учнів з фізики.

Представити дану структуру можна за допомогою наступної схеми:

Домашні експериментальні роботи представляють собою особливий вид домашніх завдань, при виконанні яких учні використовують предмети домашнього вжитку, найпростіші саморобні прилади, проводять спостереження і досліди.

Домашні експериментальні заняття допомагають учням побачити прояв досліджуваних фізичних законів в навколишньому житті і тим самим сприяють зв'язку теорії з практикою. Разом з тим вони сприяють розвитку практичних умінь і навичок [2].

Всі ці види навчального експерименту знаходяться в тісному взаємозв'язку. Наприклад, фронтальні роботи дозволяють перекинути "місток" між демонстраційними дослідами вчителя і самостійною роботою учнів на практикумі; практикуми, в свою чергу, доповнюють і розвивають фронтальні заняття.

Крім вище зазначених видів фізичного експерименту слід вказати на позакласні, гурткові і факультативні заняття, які відкривають широкий простір для творчої ініціативи учнів, розвивають політехнічний світогляд, сприяють професійної орієнтації школярів. Виготовляючи прилади або технічні моделі, учні використовують свої знання в нових умовах, поглиблюють ці знання, вдосконалюють практичні вміння та звички. Різноманітна практична діяльність активізує мислення, забезпечує всебічний гармонійний розвиток дитини.