Фунгіциди, дозволені до використання в Україні на яблуні та груші й технологія їх внесення, регламентовані Міністерством аграрної політики України за переліком пестицидів та агрохімікатів на 2011 рік

N п/п	Назва препаратів	Діюча речовина, концентрація, г/л, г/кг	Технологія внесення			Об'єкт, проти якого обробляється		Обприскувальна техніка
			Норма препаратів, кг/га, л/га	Спосіб, час обробки, обмеження
1.	Флінт® в.р.	Трифлоксістробін 500 г/кг	0,14 -0,15 кг/га	Обприскування у період вегетації	Парша, борошниста роса		ХОЛСАН 2000Lt, ОПВ-2000, ARBUS 2000 SUPER EXPORT
2.	СКОР 250 ЕС к.е.	250 г/л дифеноконазолу	0,15-0,2 л/га	Обприскування, дотримуватись інтервалу 10-12 днів	Парша борошниста роса		ХОЛСАН 2000Lt, ОПВ-2000, ARBUS 2000 SUPER EXPORT
3.	ХОРУС 75 WG в.г.	750 г/кг ципродинілу	0,2 - 0,3 л/га	Зелений конус - на початку цвітіння 1-2 рази. Захисна дія протягом наступних 7-10 днів	Парша, моніліоз		ХОЛСАН 2000Lt, ОПВ-2000, ARBUS 2000 SUPER EXPORT
4.	Рубіган к.е.	Фенаримол 120 г/л	0,6 л/га	Стадія розпускання бруньок, продовжуючи обробки під час цвітіння і в послідуючий період	Парша, борошниста роса		ХОЛСАН 2000Lt, ОПВ-2000, ARBUS 2000 SUPER EXPORT
5.	МЕДЯН ЕКСТРА 350 SC, к.с.	Хлорокис міді (350 г/л)	1,5-2,0	Обприскування в період вегетації	Парша, плямистості		ХОЛСАН 2000Lt, ОПВ-2000, ARBUS 2000 SUPER EXPORT
6.	ТОПСІН М, з.п.	Тіофанат-метил (700 г/кг)	1,0-2,0	У період вегетації	Парша, борошниста роса, моніліоз, чорний рак		ХОЛСАН 2000Lt, ОПВ-2000, ARBUS 2000 SUPER EXPORT

Хвороби малини

Антракноз малини (Gloeosporium venetum Sped)Симптоми хвороби проявляються на листках, черешках, пагонах і плодах. На листках плями спочатку у вигляді крапок, пізніше вони збільшуються до 1-3 мм у діаметрі, центр їх набуває сірувато-білого забарвлення. На межі здорової й ураженої тканини формується фіолетова облямівка. Плями часто зливаються, уражена тканина в суху погоду випадає. Уражені листки залишаються недорозвинутими, часто скручуються, засихають. На черешках і жилках листків плями дрібні, вдавлені у вигляді виразок. На зелених ягодах з'являються також буруваті плями з фіолетовою облямівкою. Ягоди стають однобокими, буріють і засихають. На молодих пагонах утворюються дрібні овальні фіолетові плями. Пізніше вони стають вдавленими, сірими з пурпуровою облямівкою. При сильному ураженні плями перетворюються у виразки, часто зливаються і розтріскуються, внаслідок чого виникають глибокі рани. Навколо них іноді утворюються напливи. Уражені пагони восени і взимку стають сірими. Хворі пагони й плодові грони часто відмирають. Збудником хвороби є гриб Gloeosporium venetum Sped, який належить до класу Deuteromycetes, порядку Melanconiales. Конідіальне спороношення розвивається на ураженій тканині під епідермісом у вигляді спорокупок - конідіального ложе, на яких формуються групами прямі короткі конідієносці із безбарвними еліпсоподібними одноклітинними конідіями розміром 5-8х2-3 мкм. Джерело інфекції - уражені пагони, в яких зимує грибни-ця і конідіальне спороношення.

Біла плямистість, або септоріоз

(Septoria rubi West)

Хвороба проявляється на листках і стеблах малини. На листках утворюються дрібні численні округлі коричнюваті плями діаметром до 3 мм. Пізніше вони світлішають, стають світло-сірими з пурпуровою облямівкою. В центрі плям з верхнього боку листка з'являються чорні крапки - пікніди гриба. У суху погоду уражена тканина випадає, і листки стають. дірчастими. Часто плями зливаються і охоплюють значну частину листкової пластинки. На стеблах, частіше в нижній їх частині, з'являються великі світлі розпливчасті гладенькі слабопомітні плями. Вони частіше розміщуються біля бруньок. Уражена тканина пізніше покривається чорними крапками, розривається, утворюючи поздовжні та поперечні тріщини, лущиться. Уражені пагони і стебла відмирають. Збудником хвороби є гриб Septoria rubi West., який належить до класу Deuteromycetes, порядку Sphaeropsidales. Сумчаста стадія Mycosphaerella rubi Roark належить до порядку Dothidiales. Пікніди кулясті, чорні, діаметром 80-120 мкм. Пікноспори ниткоподібні, безбарвні, з 2-4 перегородками, розміром 40- 50х1,5 мкм. Сумчаста стадія розвивається після зими на пагонах у вигляді темно-коричневих псевдотеціїв діаметром 100-190 мкм. Сумки зібрані в пучки, довгі, циліндричні, із затупленими верхівками. Парафізи відсутні. Сумкоспори веретеноподібні або яйцеподібні, двоклітинні, безбарвні, розміром 18-20х7-8 мкм. Зимує гриб пікнідами і перитеціями на уражених органах рослин.