Кабінет Міністрів України

Міністерство аграрної політики

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна

Самостійна робота

Модуль 3

Агробіологічний факультет

3 Курс 2 група

Мисенко В’ячеслав Юрійович

Перевірив:

доцент Піковський М.Й.

Київ 2012 р.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ КАПУСТЯНИХ КУЛЬТУР

На насінники відбирати лише здорові рослини.

Зберігати насінники при температурі 1-2°С і вологості повітря 95%.

Навесні перед висаджуванням насінників старанно провести друге вибракування хворих рослин. Проти сірої і білої гнилей обробляють 0,5%-ю суспензією агроциту 50%-го з.п. (0,5 кг/т).

Садіння насінників у ранні і стислі строки з дотриманням правил агротехніки і внесення добрив.

Під час вегетації насінників проводиться видалення і знищення хворих рослин, а проти фомозу, несправжньої борошнистої і чорної плямистостей — обприскування 0,05 %-ю суспензією алациду, 25%- го з.п. (0,075 кг/га) або 0,3 %-ю суспензією полікарбацину 80%- го з.п. (2,4 кг/га) чи іншими замінниками з обов'язковим доданням 0,5-1%-то клейстеру або 0,5%-го збірного молока для кращого прилипання препарату. Норма витрати робочої рідини — 600 л/га. Своєчасне поливання, розпушування міжрядь І підживлення, що сприяє підвищенню стійкості рослин до хвороб.

Просушування насіння після обмолоту насінників, з осені або навесні проти хвороб застосовується протруювання суспензією одного з препаратів: ТМТД 80%-й з.п. або таммол, 43%-на тек, паста (5 г/кг) або ридоміл, 25%-й з.п. (4 г/кг). Суспензія готується в воді (10 мл води на 1 кг насіння). Зберігати насіння треба в сухому і прохолодному приміщенні. Коли немає протруювачів, перед сівбою (за 5-6 днів) насіння прогрівають в 48-50-градусній воді протягом 20 хв. Прогріте насіння просушують, щоб запобігти його псуванню.

Щоб не допустити розвитку кили, чорної ніжки, бактеріозів та інших хвороб, у парниках змінюють грунт або дезинфікують його. Обробляють також парникові короби, рами та інвентар. Для дезинфекції грунту використовують карбатіон 40%-й в.р., формалін та свіжогашене вапно. Дезинфікувати грунт краще восени, при температурі повітря не нижче 8-10°С

Карбатіон застосовують у розчині води (1:10) з розрахунку 0,2 л робочої рідини на 1 м², формалін — у розчині 1:50 — 9 л/м², а негашене вапно - 1,5 кг/м². Рідкими речовинами поливають розпушений грунт з наступним перекопуванням І коткування його, а де можна і мульчуванням. Свіжогашене вапно, як правило, застосовують проти кили. Воно має бути розсипчастим. Вносять його рівномірним шаром з наступним перекопуванням.

Для знезараження рам, коробів і парникового Інвентаря використовують розчин формаліну (1:25).

Під час вигонки розсади в парниках не можна допускати загущення посівів. Слід правильно їх поливати та провітрювати приміщення.

При виявленні чорної ніжки, фузаріозу або несправжньої борошнистої роси хворі рослини видаляють і _і знищують, грунт дезинфікують 1%-м розчином формаліну з розрахунку 20 л на 1 м²; всі неуражені рослини обприскують 0,4%-ю суспензією 80%-го полікарбацину або 1%-ю бордоською рідиною.

При пікіруванні розсади рослини, хворі на чорну ніжку, килу, фузаріоз, несправжню борошнисту росу і бактеріоз, вибраковують.

При виявленні фомозу, несправжньої борошнистої роси і чорної плямистості рослини обприскують 1%-ю бордоською рідиною, 0,05% ю суспензією алациду, 25%-го х-п. (0,075 кг/г4), 0,3%- ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (залежно від розміру рослин). Разом з бордоською рідиною чи її замінниками слід застосовувати інсектициди для боротьби з комахами, які розповсюджують вірусні, бактеріальні та грибні хвороби.

Дотримання правильної овочевої сівозміни. Повторне виро- шування капусти та інших хрестоцвітих культур на одному й тому ж полі не раніш, як через 3-5 років.

Видалення післязбиральних решток і глибока зяблева оранка.

Своєчасне поливання, розпушування міжрядь І підживлення, що сприяє підвищенню стійкості рослин до хвороб.

Просушування насіння після обмолоту насінників, з осені або навесні проти хвороб застосовується протруювання суспензією одного з препаратів: ТМТД 80%-й з.п. або таммол, 43%-на тек, паста (5 г/кг) або ридоміл, 25%-й з.п. (4 г/кг). Суспензія готується в воді (10 мл води на 1 кг насіння). Зберігати насіння треба в сухому і прохолодному приміщенні. Коли немає протруювачів, перед сівбою (за 5-6 днів) насіння прогрівають в 48-50-градусній воді протягом 20 хв. Прогріте насіння просушують, щоб запобігти його псуванню.

Щоб не допустити розвитку кили, чорної ніжки, бактеріозів та інших хвороб, у парниках змінюють грунт або дезинфікують його. Обробляють також парникові короби, рами та інвентар. Для дезинфекції грунту використовують карбатіон 40%-й в.р., формалін та свіжогашене вапно. Дезинфікувати грунт краще восени, при температурі повітря не нижче 8-10°С

Карбатіон застосовують у розчині води (1:10) з розрахунку 0,2 л робочої рідини на 1 м², формалін — у розчині 1:50 — 9 л/м², а негашене вапно - 1,5 кг/м². Рідкими речовинами поливають розпушений грунт з наступним перекопуванням І коткування його, а де можна і мульчуванням. Свіжогашене вапно, як правило, застосовують проти кили. Воно має бути розсипчастим. Вносять його рівномірним шаром з наступним перекопуванням.

Для знезараження рам, коробів і парникового Інвентаря використовують розчин формаліну (1:25).

Під час вигонки розсади в парниках не можна допускати загущення посівів. Слід правильно їх поливати та провітрювати приміщення.

При виявленні чорної ніжки, фузаріозу або несправжньої борошнистої роси хворі рослини видаляють і _і знищують, грунт дезинфікують 1%-м розчином формаліну з розрахунку 20 л на 1 м²; всі неуражені рослини обприскують 0,4%-ю суспензією 80%-го полікарбацину або 1%-ю бордоською рідиною.

При пікіруванні розсади рослини, хворі на чорну ніжку, килу, фузаріоз, несправжню борошнисту росу і бактеріоз, вибраковують.

При виявленні фомозу, несправжньої борошнистої роси і чорної плямистості рослини обприскують 1%-ю бордоською рідиною, 0,05% ю суспензією алациду, 25%-го х-п. (0,075 кг/г4), 0,3%- ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (залежно від розміру рослин). Разом з бордоською рідиною чи її замінниками слід застосовувати інсектициди для боротьби з комахами, які розповсюджують вірусні, бактеріальні та грибні хвороби.

Дотримання правильної овочевої сівозміни. Повторне виро- шування капусти та інших хрестоцвітих культур на одному й тому ж полі не раніш, як через 3-5 років.

Видалення післязбиральних решток і глибока зяблева оранка.

Насіння томату та інших овочевих пасльонових слід збирати тільки із здорових плодів та неуражених ділянок.

При підготовці насіння до сівби старанно видаляють всі домішки із шматочків плодів та інших частин рослин, оскільки вони можуть утримувати на собі збудників хвороб/

Проти вірусних хвороб насіння за 3-4 міс до сівби на ЗО хв занурюють у 20%-ну соляну кислоту. Для цього його поміщають у марлеві мішечки (на 2/3 об'єму) й готують розчин соляної кислоти (кислоту обов'язково виливають у воду) з таким розрахунком, аби об'єм 20%-го розчину перевищував об'єм насіння в 3-4 рази. Після цього насіння ретельно промивають в проточній воді протягом 10-15 хв, віджимають, просушують й протруюють.

/ Для протруєння насіння проти багатьох хвороб сходів рослин томату, перцю і баклажану використовують бенлат 50% з.п. (5-6 г/кг), або агроцит 50%-й з.п. (5 г/кг). Кращі результати дає зволожене протруєння (40 мл води 4* норма препарату + 0,2 Ыа КМЦ). Воно дає можливість одержати інкрустоване насіння.

Щоб запобігти хворобам, у теплицях і парниках для вирощування розсади використовують незаражений грунт (з ділянок, де пасльонові не вирощували протягом 3-4 років) або дезинфікують його карбатіоном, формаліном чи хлорним вапном.

40%-й карбатіон (ВАПАМ) вносять у грунт у вигляді 2-3%- го водного розчину лійками або гідробурами не пізніше, як за ЗО днів до сівби. Норми витрати — 5 л на 1 м² грунту з наступним поливом.

Формалін використовують у вигляді розчину з розрахунку 1 частина 40%-го формаліну на 20 частин води. Для дезинфекції 1 м² грунту шаром 20 см потрібно 10 л робочого розчину або 50 л на 1 м³ фунту. Зволожений формаліном грунт мульчують і вкривають поліетиленовою плівкою на 2 дні, а потім провітрю­ють 10-15 днів щоденно, перекопуючи, після чого використовують.

/Хлорне вапно вносять восени в кількості 100-200 г на 1 м² фунту шаром 20 см і граблями рівномірно загортають у грунт,- Останнім часом для знезараження грунту у парниках вносять' 60 г 80%-го ТМТД на 1 м² грунту шаром 20 см) перед сівбою І рівномірно загортають у грунт граблями.

^Високі вимоги ставлять щодо захисних заходів у теплицях по вирощуванню плодів томатуЛПісля останнього збирання урожаю здійснюють ремонт й першу дезинфекцію культиваційних приміщень для знищення шкідливих організмів, які нагромаджувались на рослинах. Для цього проводять вологу дезинфекцію водним 2%- м розчином формаліну в суміші з інсектицидами та акарицидами; карбофосом, золоном, актеликом. Можна використовувати й інші суміші з урахуванням шкідливих організмів. Норма робочої рідини — до 1 л на 1 м². Температура повітря в період обприскування в теплицях повинна бути не нижче 15°С. Робітники, які проводять обприскування, обов'язково повинні бути у протигазах. По закінченню дезинфекції теплиці герметично закривають на 2ретельно провітрюють до повного зникнення запаху формаліну або до допустимої норми хімічних речовин в повітрі» що встановлюється працівниками санепідемстанції

Після першої дезинфекції у теплицях підкопують всі корені рослин, не знімаючи *6с з шпалери, й ретельно перевіряють на наявність галової нематоди. При її виявленні вогнища локалізують. Спочатку вогнище обробляють аміачною селітрою (по 4-5 кг/м²), перекопують й добре поливають водою. Затим корені, уражені галовою нематодою, збирають у поліетиленові мішки і знищують, а грунт в цих місцях вибирають до дренажного шару. Яму, що утворилася, заливають розчином формаліну (10 л на 1 м²) з наступним негайним засипанням торфосумішшю, щедрим поливом і накриттям плівкою на 2 доби. В першу чергу з теплиць видаляють рослинні рештки із здорових місць, а потім — з місць, уражених галовою нематодою. Ретельно очищають від рослинних решток місця за опалювальними трубами і батареями, а також дріт, який потім обробляють газовим пальником. Скло і конструкції в теплицях дезинфікують розчином 1%-го формаліну з доданням 50%-го карбофосу (0,5 г/л).

Згодом здійснюють другу дезинфекцію теплиць тими ж пестицидами, що і в перший раз. Можна обкурювати теплиці сірчистим газом Дна 1 м⁵ приміщення — 30-50 г сірки або сірчаних шашок). Теплиці з антикорозійним покриттям та плівкові обробляють фунгіцидами. Перед входом у теплицю 1 в місцях в'їзду в тепличний комбінат обладнують дезинфікуючий бар'єр з тирси, наполовину змішаної з кухонною сіллю чи змоченої розчином формаліну. Тару та інвентар також ретельно знезаражують розчином формаліну. Інвентар можна знезаражувати і шляхом занурення у розчин хлорного вапна.

Після виконання зазначених робіт починають знезаражування грунту термічним або хімічним способом. Бажано раз у 3-4 роки термічне знезараження замінювати хімічним. Перше дуже ефективне проти всіх патогенів і шкідників, що знаходяться в грунті. Перед знезараженням грунт зволожують (до 45%) й обробляють без обернення шару на глибину 25-30 см, що сприяє кращому проникненню пару. Грунт також відкопують від стін, калориферів, ям для добрив та опор для труб обігріву на ширину лопати (40 см) й розкидають по теплиці. Після цього на поверхню грунту кладуть труби чи шланги з обов'язковим накладанням решток на вихідні отвори для запобігання утворення струменя пари, що часто є причиною розриву термостійкої плівки, яку розстеляють на поверхні вільно (але без просвіту) й укріплюють по периметру мішечками з піском масою 5-8 кг (довжина 1 м, діаметр 10-12 см). Для контролю за тйском пари під плівкою встановлюють манометри. Температуру грунту вимірюють автоматичними дистанційними термометрами типу ІСМ-100, закопуючи датчик на глибину ЗО см. Пару під плівку подають до тих пір, доки температура на межі грунт — дренаж (глибина 30-35 см) недосягне 80°С. Тиск пари під плівкою повинен бути не менше 5 мм водного стовпа, а температура — 110-115°С. Строк пропарювання грунту — 3-8 год (залежно від наявності нематод). Після цього подачу пари припиняють, а плівку знімають через 3-4 год, що забезпечує краще нагрівання нижнього шару грунту. По закінченню пропарювання центральну доріжку в теплиці, де грунт не пропарювався, обробляють парою з шлангу або під плівкою. Для обробки доріжки, а також стін, що стикаються з грунтом, можна використовувати формалін.

Всю роботу організують таким чином, аби не допустити занесення патогенів на пропарені ділянки. Для цього заздалегідь дезинфікують спеціальні гумові або плівчасті чохли для взуття (спочатку в насиченому розчині кухонної солі від галової нематоди, а потім у 5%-му розчині мідного купоросу — від інших патогенів). Чохли ставлять на краю плівки, де пропарюється грунт, й одягають на взуття при перенесенні плівки на нові ділянки. Руки при цьому ретельно миють з милом, а чохли після укладання плівки дезинфікують.

Після пропарювання температуру у теплиці підтримують на рівні 20-22°С, а розсаду висаджують через 2-3 тижні, коли поновляються мікробіологічні процеси в грунті.

Для хімічного знезараження грунту використовують 1%-й розчин формаліну. Теплиці попередньо звільняють від рослинних решток, а грунт орють й розрівнюють. Протягом 10 діб до початку обробки температуру повітря підтримують на рівні 12-14°С, після чого грунт заливають 1%-м розчином формаліну з розрахунку 10-12 л на 1 м². За інтенсивного зараження патогенами проводять двох'ярусну дезинфекцію. Спочатку знімають верхній шар грунту, а нижній зрошують розчином формаліну. Потім засипають верхній шар, дезинфікують розчином формаліну й щедро поливають водою. Ефект від хімічної дезинфекції збільшується, якщо грунт вкрити поліетиленовою плівкою на 5-7 діб. Строк вивітрювання — не менше ЗО діб. Всю роботу щодо хімічної дезинфекції проводять у протигазах і спецодязі.

В розсадних відділеннях теплиць овочевих комбінатів, які займають 8% площі, мають кращу систему підгрунтового обігріву і достатнє освітлення, треба здійснювати особливо суворі захисні заходи. Розсаду вирощують в поживних кубиках або торфоперегнійних горщечках, виготовлених із знезараженої грунтової суміші (краще термічна дезинфекція при температурі 100°С протягом З год). З одного відділення у друге розсаду дозволяється перевозити тільки після обстеження на ураженість патогенами. її обстежують не менше трьох разів на тиждень. Рослини з ознаками вірусних захворювань видаляють і знищують. При сильному розвитку хвороб й пошкодженні шкідниками розсаду також знищують.

Паростки сортів і гібридів томату та інших пасльонових овочевих культур, які сприйнятливі до вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ), за 3-4 доби до пікірування вакцинують послабленими патогеннимиштамами цього вірусу. За 24 год до вакцинації рослини поливають водою. Температура у теплиці під час вакцинації і в наступні дні має бути в межах 18-25°С. Рослини томату й інших пасльонових набувають імунітету проти сильнопатогенних штамів вірусу й практично зберігають його протягом вегетації.

Проти переносників вірусів перед відбиранням розсади проводиться обприскування рослин 0,2%-м розчином 50%-го к.с. карбофосу (0,6 г препарату на 10 м²).

У теплицях підтримують температуру повітря: вдень — 20-24°С, вночі — 1 б- 18°С при вологості грунту 70-80% повної вологоємкості. До цвітіння рослин поливи проводять через 5-7 діб при нормі 8- 10 л на 1 м². З моменту зав'язування плодів і до їх дозрівання рослини поливають через кожні 3-4 доби. Наприкінці вегетації поливають один раз на тиждень. Відносна вологість повітря в теплицях повинна бути 60-70%.

При виявленні на розсаді у теплицях і парниках вогнищ чорної ніжки хворі рослини разом з грунтом заливають окропом, а здорові підсипають піском (шаром до 2 см) для утворення додаткових коренів.

При виявленні септоріозу, бурої плямистості та інших хвороб в теплицях проводять обприскування рослин 0,3-0,4%-ю суспензією 80%-го полікарбацину, 0,1 %-ю суспензією байлетону, 0,2%-ю суспензією бенлаїу або 0,5-1 %-ю бордоською рідиною чи їхніми замінниками. Концентрація розчину залежить від віку рослин. Інтервал між обприскуваннями — 10-15 діб.

Щоб зменшити поширення вірусних хвороб, у теплицях систематично знищують комах, обприскуючи рослини 25%-м к.е. амбуша (2 л/га), 25%-м з.п. апплауда (0,5 кг/га) або їхніми замінниками.

При виявленні плодової гнилі в теплиці хворі плоди видаляють, а рослини додатково обприскують 0,4%-ю суспензією 80%-го полікарбацину, 1%-ю бордоською рідиною, або їхніми замінниками. Обприскування закінчують за 15-20 діб до збирання плодів. Після збирання врожаю всі рослини видаляють із теплиць і спалюють.

( Висаджують у відкритий грунт тільки здорову і добре розвинену розсаду. Для знищення переносників вірусів рослини обприскують контактними препаратами^

¹ Проти фітофторозу і плямистостей листків, а також гнилі плодів ефективне 3-4-разове обприскування рослин \_0,4%-ю суспензією 80%-го полікарбацину, 1%-ю бордоською рідиною або їхніми замінниками^ Перше обприскування проводять через 8- 10 днів після висаджування рослин у полі, а наступне — через 15-20 днів після попереднього. За посиленого розвитку фітофторозу роблять 6-8 обприскувань.

Суворе дотримання правил догляду за рослинами в сівозміні./

Після збирання врожаю доцільне видалення рослинних решток й глибока зяблева оранка поля плугом з передплужником.

(^Для транспортування і зберігання відбирають тільки здорові плоди.

Під час транспортування слід уникати механічних пошкоджень плодів, оскільки вони сприяють виникненню гнилі. \

_Перед закладанням на зберігання і дозрівання плодів старанно очищають сховища й дезинфікують їх розчином (1:40) хлорного вапна або формаліну.! Підлогу, стелажі й стіни теж обробляють таким чином.

Дотримання у сховищах відповідної температури й їх вентиляція. Негайне видалення загниваючих плодів.

Дотримання правильної сівозміни, що сприяє різкому зниженню кількості патогенів у грунті.

Знищення бур'янів — резерваторів вірусних інфекцій.

З районів, де поширений бактеріальний рак, забороняється вивозити насіння томату у місця, де його не виявлено.

^Впровадження у сільськогосподарське виробництво сортів, стійких до хвороб, сприяє не тільки збільшенню врожаю, а й значно здешевлює заходи захисту проти хвороб. /Тому при доборі сортів для вирощування у відкритому і закритому грунті слід знати характеристику їх щодо стійкості до хвороб й надавати перевагу тим, які мають підвищену стійкість до найбільш шкідливих хвороб у певному районі.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ ЦИБУЛІ І ЧАСНИКУ

Дотримання правильної сівозміни. У районах поширення сажки вирощувати цибулю на одному й тому ж полі дозволяється тільки через 5-6 років, в інших регіонах — через 2-3.

Гній слід вносити під попередню культуру, а мінеральні добрива з підвищеними дозами фосфору — безпосередньо під цибулю і часник, що посилює стійкість рослин до мокрої і шийкової гнилей.

Зволожене протруювання насіння цибулі ТМТД 80%-м з.п. (4 г препарату + 10 мл води на 1 кг насіння проти хвороб сходів). Насіннєву цибулю та зубчики часнику за 1-3 доби до садіння на 20 хв занурюють у 3%-ну суспензію бенлату 50%-го з.п. або ТМТД 80%-го з.п., що запобігає захворюванню на білу та шийкову гнилі, пліснявіння.

Проти несправжньої борошнистої роси та інших хвороб цибулю- сіянку і цибулю-ріпку прогрівають при температурі 40-45°С протягом 8-16 год (чим більша партія, тим більше часу потрібно для прогрівання).

Дезинфекція інвентаря розчином формаліну (1:40).

Висівання цибулі-чорнушки якомога далі від насінників.

При виявленні несправжньої борошнистої роси, іржі та інших хвороб ефективне обприскування рослин 0,4%-ю суспензією 60%- го з.п. арцериду (2,5 кг/га), або 80%-го з.п. полікарбацину (2,4 кг/га) чи іншими замінниками. Повторні обприскування проводять через 10-14 днів після попередніх. Норма витрати рідини —300-350 л/га на цибулі першого року вирощування, насінниках —600- 900 л /га.

Під час прополювання рослини, хворі на вірусні хвороби, несправжню борошнисту росу та інші, видаляють з поля і знищують.

Вчасне збирання врожаю цибулі й часнику. Під час обрізування листя залишають довгу шийку, завдяки чому цибулини менше уражуються гнилями під час зберігання.

.„.Збирання насіння і цибулі-сіянки тільки з неуражених ділянок.

Знищення післязбиральних решток й оранка поля плугом з передплужником.

Зберігання цибулі і часнику в дезинфікованих приміщеннях при температурі 1-2°С і вологості повітря 70-80%. При виявленні гнилі перебирають й видаляють уражені цибулини І головки часнику. Насіннєвий часник і цибулю після збирання перед закладанням на збереження занурюють на 10 секунд у 0,2%-ну суспензію ботрану 75%-го з.п.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ ОВОЧЕВИХ ЗОНТИЧНИХ КУЛЬТУР

Проти хвороб овочевих зонтичних культур здійснюють заходи щодо обмеження розвитку гнилі під час зберігання коренеплодів й профілактичні запобіжні заходи проти розвитку хвороб у полі. Основними з них є такі.

Дотримання правильної сівозміни. Кращими попередниками зонтичних овочевих культур є зернові.

Відведення під моркву та інші зонтичні овочеві культури ділянок з легкими грунтами, що мають достатню аерацію й водопроникність, а це пригнічує розвиток гнилі.

Внесення гною під попередники овочевих зонтичних культур. Використання суперфосфату та калійних добрив посилює стійкість рослин до основних хвороб.

Протруювання насіння 80%-м ТМТД з.п. (400 г на 1 ц).

Вибраковування уражених маточних коренеплодів та протруювання їх 1%-ю суспензією ТМТД (200 л на 1 т) чи іншими препаратами.

Проти різних плямистостей ефективне обприскування під час вегетації рослин 0,4%-ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (2,4 кг/га), 1%-ю бордоською рідиною або іншими замінниками (600-800 л на 1 га); перше обприскування — при виявленні хвороб, друге — за 20-25 днів до збирання врожаю.

При виникненні борошнистої роси доцільне обприскування 1%-ю колоїдною сіркою (600-800 л на 1 га).

Під час збирання і перед закладанням на зберігання вибраковують уражені й пошкоджені коренеплоди.

Протруювання коренеплодів, залишених на насінники, перед закладанням на зберігання, так само, як і маточних перед висаджуванням на полі.

Видалення решток рослин з поля і глибока зяблева оранка.

Дезинфекція сховища й дотримання правильного режиму зберігання овочів (відносна вологість — 80-85% при температурі повітря 1-2°С). У випадках вияву вогнища гнилі видаляють, а місця засипають сумішшю піску з вапном-пушонкою чи крейдою.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ ПЛОДОВИХ ЗЕРНЯТКОВИХ КУЛЬТУР

Система включає заходи, які потрібно проводити у розсаднику і молодому плодоносному саду. Здійснюють їх за фенологічним календарем.

Заходи проти хвороб у розсаднику. Розміщення розсадників якомога далі від дорослих плодових насаджень, що стримує розповсюдження патогенів, спільних для молодих і дорослих дерев. Обов'язкове дотримання прийнятої для зони сівозміни. Не слід уводити в неї культури, які уражуються збудником бактеріального кореневого раку (буряк, морква та ін.).

Правильне внесення добрив сприяє підвищенню стійкості рослин до хвороб. Навпаки, однобічне внесення окремих мінеральних добрив, особливо азотних, послаблює розвиток рослин, погіршує їхню стійкість до хвороб. А відтак добрива в розсадниках потрібно вносити відповідно до результатів агрохімічного аналізу грунту.

Обов'язковий комплекс заходів по вирощуванню здорового посадкового матеріалу. Одержання безвірусних і безмікоплазмових клонів, розмноження їх за умов ізоляції.

Відбір живців тільки з маточних насаджень, вільних від патогенів. Для цього візуально, шляхом дворазового обстеження (у травні- червні та в серп ні-вересні) виявляють хворі рослини, які знищують. Здорові зовні перевіряють на наявність вірусів і мікоплазм у теплицях.

Інокулюм готують з бутонів і пелюсток квіток дослідних дерев. Як індикатори використовують сходи огірка сорту Делікатес, лободи (Chenopodium guinosa, Ch.amaranticolar, Ch. foetidum) і тютюну (Nicotiana tabacum).

Зерняткові породи можна також попередньо (в зимово-весняний період в теплицях) перевіряти подвійним щепленням. На сіянці яблуні або груші прищеплюють двовічковий живець дерева, що досліджується, а вище — живець сорту-індикатора.

Якщо перевіркою на індикаторах встановлено, що всі ціннісорти і підщепи є носіями патогенів, застосовують термічну терапію рослин — водну або повітряну. При першій хворий матеріал, який перебуває у стані спокою, поміщають у водну баню з регульованою температурою від 35 до 60°С й витримують при різних експозиціях обробки. За повітряної терапії матеріал, що знаходиться в стані спокою, прогрівають у спеціальних термостатах при температурі 35-80°С, а вегетуючі рослини, укорінені в горщиках, — при 34- 40°С. Строк витримки рослин у термостаті залежить від виявлених вірусів та сорту рослин й може бути від 3 тижнів до 2 міс. Термічна обробка повністю звільняє рослини від термолабільних вірусів, але надійнішими виявляються верхівки стебел, які відросли під час термообробки. їх і використовують для щеплення на безвірусні сіянці. Після повторної перевірки на індикаторах безвірусні рослини використовують як супереліту. Саджанці з ознаками вірусних та мікоплазмових захворювань знищують.

Забороняється висаджувати дички, які мають хоча б незначні нарости кореневого раку.

Ефективний систематичний захист від бур'янів, личинок пластинчатовусих і дротяників та інших шкідників, які живуть у грунті.

Боротьба з утворенням кірки і запливанням грунту на поверхні поля, аби уникнути розвитку кореневих гнилей.

Дво-, триразове обприскування рослин проти парші та інших хвороб у розсадниках 0,4%-ю суспензією 80%-го полікарбацину (4 кг/га), 1%-ю бордоською рідиною чи їхніми замінниками: перший раз — відразу після утворення листків, другий і третій

через кожні 15-20 днів.

При виявленні на саджанцях яблуні борошнистої роси їх обприскують 1%-ю колоїдною сіркою.

Восени опале листя згрібають і спалюють, а міжряддя переорюють.

Старанна перевірка саджанців перед викопуванням. При виявленні наростів кореневого раку на головному корені або кореневій шийці рослини вибраковують і знищують. Якщо нарости виявлено на бічних корінцях, то їх обрізують і спалюють, а всю кореневу систему дезинфікують (див. «Кореневий рак»).

Заходи проти хвороб у молодих і плодоносних садах. Осінній та ранньовесняний періоди (після опадання листя, до початку бубнявіння бруньок). Очищення стовбурів і скелетних гілок від кори, яка відстала, моху І лишайників скребком або щіточками, замащування дупел цементом. Всі відходи спалюють. Цей захід важливий проти резервації збудників багатьох хвороб.

Вирізування засихаючих гілок, хворих на чорний рак, звичайний І>пк, паршу, борошнисту росу, бактеріальний рак кори та інші хвороби.

Лікування ран і місць прояву бактеріального раку. При Початковому ураженні рани лікують (без зачищення кори) сантаром ( М шляхом змащення місць уражень. При глибокому ураженні »товбурів і гілок кору зачищають, захоплюючи до 2 см прилеглої до рани здорової кори, і дезинфікують 1%-м розчином мідного купоросу або іншими речовинами, обов'язково заробляючи рани замазкою (див. «Чорний рак»).

Збирання і заорювання опалих листків, зняття з дерев і знищення муміфікованих та гнилих плодів, перекопування пристовбурних ділянок. Ці заходи сприяють різкому зниженню резервації інфекції багатьох патогенів.

Для більш ефективного знищення резервації збудників чорного раку, парші, борошнистої роси, плодової гнилі та інших хвороб, а також проти лишайників і моху застосовують обприскування дерев 3%-ю бордоською рідиною. Цей захід здійснюють навесні, у фазі «зеленого конусу»*.

Для захисту стовбурів і скелетних сучків від сонячно-морозних опіків ефективне осіннє змащування 20-30%-м вапняним молоком з доданням (для кращого прилипання) до 20% збираного молока або 0,5% столярного клею.

Щоб запобігти розвитку на зерняткових породах іржі, поблизу садів знищують кущі ялівцю.

Весняний період (від початку розпукування бруньок до кінця цвітіння). Повторна побілка стовбурів і скелетних гілок вапняним молоком з доданням 1%-го залізного купоросу.

За інтенсивного розвитку парші в минулому році у фазі відокремлення пуп'янків — додаткове обприскування дерев 1%-ю бордоською рідиною або її замінниками.

У районах розвитку борошнистої роси та іржі в період відокремлення пуп'янків — обприскування дерев 1%-ю колоїдною сіркою (при температурі не нижче 20°С) або іншими фунгіцидами.

Літній період (після цвітіння до збирання). Відразу після цвітіння (обпадання пелюстків) проти парші, чорного раку, іржі, бактеріального раку кори та інших хвороб, а також проти шкідників — переносників хвороб ефективне комбіноване обприскування. Як фунгіциди рекомендується застосовувати 0,4%-ну суспензією 80%- го з.п. поліхому (4-8 кг/га), 0,4%-ну суспензію 80%-го з.п. полікарбацину (по 4-8 кг/га) або 1%-ну бордоську рідину з доданням інсектицидів (баверсану, 20% к.е. — 0,3-1 л/га або бициклату, 50% к.е. —1-2 л/га або ін.).

У районах розвитку борошнистої роси після цвітіння за комбінованим обприскуванням бордоською рідиною провадять обробку 1%-ю суспензією колоїдної сірки (8-16 кг/га), або 0,02%-ю суспензією байфидану, 25% к.е. (0,2-0,4 кг/га).

Через 15-20 днів після першого комбінованого обприскування здійснюють повторне тими ж фунгіцидами.

Через 20 днів після цвітіння проти борошнистої роси проводять повторне обприскування 1%-ю колоїдною сіркою. Третє комбіноване обприскування — через 20 днів, а за рясних дощів — додатково ще одне.

Систематичне збирання падалиці з метою запобігання поширенню чорного раку і плодової гнилі.

Висока агротехніка у саду — дотримання правильного водного режиму, внесення добрив відповідно до результатів аналізу грунту, знищення бур'янів тощо — забезпечують добрий розвиток дерев, посилюють їхню стійкість до хвороб.

Знищення поблизу садів зерняткових порід диких насаджень, уражених вірусними хворобами.

Збирати плоди треба обережно, аби запобігти їх пошкодженню, а отже, і розвитку плодової гнилі та чорного раку. Для запобігання розвитку гнилей яблука зберігають при температурі -0,5... -И°С, а груші та айву — при температурі від 0 до + ГС і відносній вологості 85-90%.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ КІСТОЧКОВИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Проти хвороб кісточкових плодових культур важливе значення має дотримання високого рівня агротехніки у розсадниках і дорослих насадженнях, своєчасне здійснення заходів, спрямованих на видалення уражених частин рослин і пригнічення патогенів хвороб. Система включає заходи у розсадниках й дорослих насадженнях.

Заходи проти хвороб у розсадниках. їх слід розміщувати на відстані не ближче 0,5 км від дорослих насаджень і садозахисних лісосмуг.

У сівозмінах розсадників забороняється висаджувати й пасльонові.

Дворазове (навесні і восени, за місяць до опадання листя) обстеження розсадників та маточних насаджень на вияв вірусних хвороб і їх знищення. Заготівля прищеп та посадкового матеріалу тільки із здорових дерев. У разі необхідності застосовують термотерапію (див. с. 357).

Для стримання розвитку кореневих гнилей сходів насіння кісточкових плодових культур перед стратифікацією обробляють 2%-ю суспензією 80%-го з.п. ТМТД (2 г препарату на 1 кг насіння і 100 мл води). Важливе значення має також своєчасне розпушування міжрядь і руйнування в рядках кірки.

Аби запобігти розвитку клястероспоріозу, моніліозу та інших хвороб, слід проводити 4—5-разове обприскування рослин у розсадниках 0,4%-ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (4 кг/га), 0,29 %-ю суспензією топсіну М (2,9 кг/га) або 1%-ю бордоською рідиною (10-20 кг за мідним купоросом): перше —після утворення пари справжніх листочків у сіянців та розпускання бруньок у саджанців, друге і третє — через кожні 15 днів. До замінників бордоської рідини рекомендується додавати інсектициди проти попелиці й листогризучих комах.

При появі борошнистої роси роблять обприскування рослин 1%-ю суспензією колоїдної сірки (6-8 кг/га).

Восени у розсадниках збирають і компостують опале листя, грунт у міжряддях переорюють.

Під час викопування корені саджанців слід старанно оглянути на вияв кореневого бактеріального раку, рослини з ураженням на головному корені або кореневій шийці вибракувати. Ураження на бічних коренях старанно обрізують, потім всі рослини дезинфікують 1%-ю суспензією 80%-го ТМТД. З цією метою корені занурюють у суспензію на 3-5 хв, а потім промивають водою.

Вибракувані рослини і видалені нарости обов'язково знищують.

Заходи у молодих та дорослих насадженнях. Осінньо-зимовий період. Згрібання у купи і спалювання листя або використання його для компосту.

Обкопування пристовбурних кіл й зяблева оранка міжрядь.

Вирізування сухих гілок, плодових тіл трутовиків і викорчовування іагиблих дерев з обов'язковим знищенням їх протягом зими. Всі зрізи дезинфікують 1%-м мідним купоросом й заробляють садовою замазкою.

Обприскування дерев 2%-м залізним купоросом.

Змащування штамбів і скелетних гілок 20%-м вапняним молоком з доданням 4%-го мідного купоросу, що забезпечує зовнішню дезинфекцію кори й запобігає морозобоїнам.

Весняно-літній період. Повторна побілка штамбів і скелетних гілок 20%-м вапняним молоком.

Обприскування рослин 3%-ю бордоською рідиною (блакитне обприскування) у фазі бубнявіння або початку розпукування бруньок.

Три-, чотириразове обприскування насаджень 0,4%-ю суспензією 80%-го полікарбацину (4 кг/га), 1%-ю бордоською рідиною чи іншими фунгіцидами: перше — відразу після цвітіння, друге і наступні — через 2 тижні після попереднього. Норма витрати робочої рідини — 2000-2500 л на 1 га при надземній обробці. Добрі результати дає малооб'ємне обприскування (250-500 л/га) робочої рідини при нормі витрати фунгіциду 4-8 кг на 1 га. Такі обприскування ефективні також проти моніліозу, клястероспоріозу, іржі, червоної плямистості тощо.

При появі у насадженнях персика перших ознак борошнистої роси проводять обприскування 1%-ю колоїдною сіркою (2000- 2500 л на 1 га). При потребі його повторюють через 15-20 днів.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ СУНИЦЬ

Створення і впровадження стійких до хвороб сортів. Використання садівного матеріалу, вільного від вірусів.

Розміщення маточних ділянок на відстані 1,5-2 км від інших насаджень суниць, використання вусиків, узятих від здорових рослин.

На маточній ділянці всі рослини під час вегетації тричі оглядають. З кореневими гнилями, вірусними і бактеріальними хворобами видаляють й знищують.

Перед заготівлею посадкового матеріалу проводять фітопато- логічну апробацію маточної ділянки і визначають ті, з яких дозволяється заготівля.

Коли немає маточних ділянок, посадковий матеріал дозволяється заготовляти тільки з ділянок, на яких не виявлено кореневих гнилей, бактеріальних, вірусних і нематодних захворювань. Для профілактики від занесення кліщів рекомендується термічна дезинфекція матеріалу витримуванням його у воді, підігрітої до 45-46°С протягом 13-15 хв.

Закладання промислових насаджень суниць після відповідних попередників. Кращими є бобові багаторічні трави. Не можна вирощувати поряд з суницями картоплю, томат, соняшник, баштанні, оскільки на них часто розвиваються збудники різних гнилей.

Збирання й видалення з насаджень перезимувалого сухого листя, а також розпушування грунту із загортанням решток рослин, які немає можливості зібрати.

Проти плямистостей, гнилей ягід та інших хвороб — 4-разове обприскування насаджень: перше — рано навесні 3%-ю бордоською рідиною; друге — перед цвітінням 0,04%-ю суспензією 25%-го з.п. азоцену (0,24 кг/га) або 0,2%-ю суспензією 50%-го ровралю (1,2 кг/га), 0,2%~ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (1,2 кг/га) чи 1%-ю бордоською рідиною або їх замінниками; третє

• при потребі через 5-7 днів; четверте — після збирання врожаю тими ж фунгіцидами, які використовували під час другого обприскування.

За розвитку борошнистої роси проводять додаткове обпри­скування 0,1%-ю суспензією 18, 25%-го з.п. каратану ФН-57 (0,6 кг/га) або 1%-ю суспензією колоїдної сірки.

Збирання хворих ягід окремо від здорових й обов'язкове їх знищення.

Дотримання агротехнічних прийомів вирощування суниць.

З метою запобігання розвитку кореневої гнилі, ділянку суниць відокремлюють від лісонасаджень канавою.

При виявленні вогнища кореневої гнилі уражені рослини негайно видаляють і знищують.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ СМОРОДИНИ'

Створення здорових маточних ділянок. Під них відводять ділянки на відстані 1,5-2 км від промислових насаджень дикорослої смородини.

Живці для маточників слід заготовляти тільки з кущів, на яких не виявлено антракнозу, вірусних та інших хвороб.

Протягом літнього періоду проводять фітопатологічні обстеження маточників, всі кущі з підозрою на волохатість видаляють і знищують.

Для підвищення стійкості рослин до хвороб, обмеження їх розвитку, потрібно впроваджувати високу агротехніку вирощування

Рослини, що розпукуються, обприскують 3%-ю бордоською рідиною, а в період оголення пуп’янків проти кліщів проводиться обприскування рослин тіоданом, 50% з.п. (3-6 кг/га) або іншимматочників (внесення калійних добрив, дотримання строків і норм поливу, своєчасний обробіток грунту та ін.), а також вести хімічну обробку насаджень.

Заготівля живців для нових насаджень тільки із здорових кущів. Для цього проводять аналіз бруньок у польових і лабораторних умовах на наявність волохатості та брунькового кліща. Не слід заготовляти живці з вовчків, прикореневих пагонів і кущів, уражених кліщем.

Обстеження кожного куща смородини в молодих і дорослих насадженнях відразу після збирання врожаю. Кущі з явними ознаками ураження видаляють і знищують, а затим здійснюють ремонт насаджень здоровими кущами.

Систематична обробка хімічними засобами маточних, молодих і дорослих насаджень проти антракнозу, септоріозу та інших хвороб, а також кліщів.

и препаратами.

Протягом літа проводять триразове обприскування смородини 0,2%-ю суспензією 5%-го з.п. байлетону (2 кг/га), 0,04%-ю суспензією 25%-го з.п. азоцену (0,35-0,4 кг/га), 1%-ю бордоською рідиною чи замінниками у такі строки: відразу після цвітіння, через 10-15 днів після першого обприскування та збирання врожаю. Інколи роблять четверте обприскування, але строк його визначають залежно від розвитку хвороби та метеорологічних умов.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ АГРУСУ

Відведення ділянок, на яких не вирощували овочеві, технічні та плодоягідні культури. Кращими попередниками є бобові.

Заготівля зелених живців на ділянках, де немає в'янень й вірусної облямівки жилок.

Восени — переорювання грунту у міжряддях й перекопування навколо кущів, старанне осіннє вирізування кінців уражених -пагонів і їх знищення.

Протягом вегетації рослин проти борошнистої роси — 3- разове обприскування агрусу 0_;1%-ю суспензією 25%-го з.п. каратону ФН-57 (1 кг/га) або 1%-ю суспензією колоїдної сірки: перше —перед цвітінням, друге — відразу після цвітіння і наступне

• через 5-10 днів. Проти борошнистої роси можна також використовувати афуган, 30% к.е. (1 л/га) — 0,1%-ну емульсію перед цвітінням і після збору врожаю.

При виявленні антракнозу, іржі та плямистостей — обприску­вання рослин 1%-ю бордоською рідиною чи її замінниками у такі строки: перед цвітінням, після нього та після збирання врожаю.

Обрізування посадкового матеріалу після викопування, дезинфекція його 1%-м розчином мідного купоросу протягом 10 хв з наступним промиванням у чистій воді.

Здійснення агротехнічних заходів для поліпшення розвитку рослин й підвищення їх стійкості до хвороб.

Створення і впровадження нових, стійких сортів агрусу.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ МАЛИНИ

Перед закладанням маточників і промислових насаджень — старанне грунтове й фітопатологічне обстеження ділянок землі. При цьому не тільки визначають склад грунту й залягання грунтових вод, а й обстежують насадження, що розміщені поблизу й можуть бути резерваторами інфекції.

Під малину слід відводити ділянки, на яких не розвивається хлороз, на відстані 1,5-2 км від існуючих насаджень малини та ожини.

Створення здорових маточників тільки із здорових рослин.

Осіннє або ранньовесняне обрізування уражених частин рослин і їх спалювання.

У фазі «зеленого конусу» обприскування 3%-ю бордоською рідиною (24-30 кг/га мідного купоросу).

Під час вегетації рослин проти антракнозу і плямистостей — обприскування їх 1%-ю бордоською рідиною (8-10 кг/га мідного купоросу) або їх замінниками у передбачені строки.

При виявленні іржі або борошнистої роси — обпилювання рослин меленою сіркою з розрахунку 20-30 кг/га або обприскування 1%-ю колоїдною сіркою (3-4 кг/га препарату).

Систематичний захист малини від попелиць та інших шкідників.

Висока агротехніка вирощування малини, що включає не тільки догляд, а й правильне внесення добрив.

При заготівлі посадкового матеріалу — старанна фітопатологічна ескпертиза.

Створення і районування високостійких сортів.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ ВИНОГРАДУ

В усіх виноградних насадженнях необхідно застосовувати комплекс заходів, які сприяли б- обмеженню розвитку захворювань й зменшенню втрат врожаю.

Важливими є створення та впровадження стійких до хвороб сортів.

Застосування агрокультурних прийомів вирощування високого врожаю винограду. З фітопатологічної точки зору на особливу увагу заслуговує осіння дранка міжрядь і перекопування грунту в рядках, що значно зменшує резервацію патогенів багатьох захворювань.

Піднімання кущів на опори, проведення заходів догляду за рослинами також сприяє меншій ураженості. Велике значення має правильне застосування добрив, оскільки при поліпшенні живлення підвищується стійкість рослин до хвороб.

У маточниках підщепних лоз:

закладання їх елітними чубуками, заготовленими із здорових рослин, забороняється використовувати чубуки з рослин, уражених плямистим некрозом, антракнозом, оідіумом, вірусними хворобами і хлорозом;

протягом вегетації рослин — знищення кущів, хворих на вірусні хвороби, бактеріальний рак, антракноз і плямистий некроз;

вирощування підщепної лози на вертикальних шпалерах для захисту від плямистого некрозу, а там, де підщепні лози культивують у-розстил, — збирання їх не пізніше грудня. Під час зберігання підщепної лози домагаються, аби вона не стискалася з мокрими грунтами або піском.

У виноградних шкілках:

категорично забороняється використовувати підщепну лозу, хвору на. плямистий некроз та антракноз;

у господарствах, де спостерігається зараження рослин бактеріальним раком, — обпилювання виноградних прищеп і чубуків перед висаджуванням меленою сіркою з розрахунку 0,5- 0,75 кг на 100 прищеп і чубуків;

при появі перших листків проти мільдью та інших хвороб проводиться обприскування 0,4%-ю суспензією ефалю, 65% в.к. (З л/га) чи 80%-го з.п. полікарбацину (6 кг/га), 1%-ю бордоською рідиною або замінниками. Обприскувати рослини слід один раз на декаду, а в більш вологі роки — один раз на тиждень до кінця серпня;

при виявленні оідіуму — обприскування рослин 1%-ю колоїдною сіркою або 0,15%-ми суспензіями топсіну-М (70% з.п.), обпилювання меленою сіркою з розрахунку 25 кг на 1 га шкілки. Таку обробку проводять 1-2 рази через кожні 10-15 днів.

наприкінці серпня вибраковування і знищення саджанців з ознаками вірусних хвороб, антракнозу і плямистого некрозу.

У молодих і плодоносних виноградниках: не допускається осіннє закладання виноградників чубуками, а також садіння саджанців з ознаками бактеріального раку, антракнозу й вірусних хвороб;

розташовувати виноградники на південних, південно-західних, південно-східних схилах. На рівних полях ряди виноградників мають бути паралельними напряму пануючих вітрів у першу половину літа, що особливо важливо проти мільдью;

здійснювати систематичний захист виноградників проти хвороб фунгіцидами. Проти мільдью, антракнозу, краснухи і церкоспорозу обприскують 0,4%-ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (6 кг/га), 1%-ю бордоською рідиною ( десять - п'ятнадцять кілограмів на один гектар сульфату міді з гідроокисом кальцію) або їх замінниками у такі строки: перше — при утворенні листків діаметром 2-3 см, оскільки до цього продихи закриті і зараження збудником мільдью й інших хвороб неможливе; друге — у фазі розпушування суцвіть і відокремлення пуп'янків (приблизно за 10 діб до цвітіння); третє — відразу після цвітіння, що дає можливість захистити від уражень молоді зав'язі; четверте і наступні — залежно від метеорологічних факторів, приросту лози та характеру розвитку хвороб (як правило, через 7-8 діб за умов вологої погоди і після приросту 6-7 нових листків у суху погоду). Обробку фунгіцидами потрібно закінчувати до початку розм’якшення ягід. На ранніх сортах роблять на одне обприскування менше.

Проти оідіуму проводять до п'яти обприскувань 1%-ю колоїдною сіркою (9 кг/га), 1%-ю суспензією 20%-го к.е. сапролю (1 л/га) або обпилюють меленою сіркою (15-20 кг/га). Перше обпри­скування або обпилювання — при появі захворювання або невдовзі після розпускання бруньок, до цвітіння виноградників, наступні повторюють через 10-15 діб і припиняють за 2-3 тижні до достигання ягід.

Проти сірої гнилі ефективне обприскування 0,1%-ю суспензією 50%-го з.п. сумилекс (1-1,5 кг/га). Перше обприскування проводять при появі захворювання, повторюють через 8-10 діб.

Восени після опадання листя або навесні до початку розпукування бруньок — обробка кущів 25-30%-м залізним купоросом, що сприяє зменшенню резервації інфекції багатьох захворювань.

Хвороби яблуні

Парша

Х вороба проявляється на листках, плодах, пагонах, а в роки з підвищеною вологістю, весною - також на квітках, зав'язі та брунькових лусочках. На листках парша проявляється у вигляді хлоротичних плям, які пізніше стають темно-сірими з бархатистим зеленувато-оливковим нальотом. У яблуні він з'являється з верхнього боку пластинки листка, у груші - з нижнього. Уражені листки жовтіють, засихають і обпадають. На квітках і зав'язі також утворюються темно-сірі плями, що призводить до масового обпадання квіток і зав'язі. На плодах хвороба проявляється у вигляді різко обмежених бурих кіркових плям, з вузькою світлою облямівкою, які у вологу погоду покриваються бархатисто-оливковим нальотом. У місцях ураження плоди не розростаються, що призводить до однобічного їх розвитку і набуття потворної форми. Уражені плоди розтріскуються, загнивають і передчасно обпадають. На пагонах у груші хвороба проявляється у вигляді невеликих бугорків, які пізніше розриваються, і на їх поверхні спостерігаються темно-сірі дернинки спороношення гриба. Кірка розтріскується, уражені пагони відмирають. На яблуні ураження пагонів спостерігається значно рідше. Збудником хвороби на яблуні є гриб належать до класу Ascomycetes, порядку Dothideales. Ці гриби морфологічно не відрізняються один від одного, проте за біологічними особливостями вони характеризуються вузькою спеціалізацією до рослини-живителя. Завдяки цій особливості збудник парші яблуні не уражує грушу, а збудник парші груші не уражує яблуню. На уражених листках ще з осені формуються плодові тіла - псевдотеції, в яких навесні утворюються сумки з сум-коспорами. В кожному псевдотеції формується від 120 до 200 булавоподібних сумок, а в кожній сумці - по 8 двоклітинних сумкоспор. Спочатку вони безбарвні, при дозріванні набувають лимонно-жовтого забарвлення. Розмір сумкоспор у V. inaequalis 13-17х6-7 мкм; у V. pirina 14-20 x 5-8 мкм. Первинне зараження рослин відбувається від сумкоспор. Крім сумчастого спороношення, гриби формують протягом вегетації декілька генерацій конідіального спороношення у вигляді оливково-бархатистого нальоту. В конідіальній стадії гриби мають назву збудник парші яблуні Fusicladium dendriticum Fuck, збудник парші груші F. pirinum Fuck. Ko-нідієносці у грибів оливкові, пальмоподібні. На їх верхівках формуються груше- або яйцеподібні одно- або двоклітинні зеленувато-жовті конідії, розміром у F. dendritieum, 13-60х6- 12 мкм; у F. pirinum - 13-30х5-9 мкм. Основне джерело інфекції - обпалі уражені листки, в яких зберігаються псевдотеції, і уражені пагони, в яких гриб зимує у вигляді грибниці, а навесні зразу ж на уражених пагонах формується конідіальне спороношення.