4.3. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
Нехай економетрична модель у матричній формі має вигляд
(4.1)
де
Y
— вектор значень залежної змінної; X
— матриця пояснювальних змінних
розміром
(n
—
кількість спостережень, m
— кількість змінних); A
— вектор параметрів моделі; u
— вектор залишків.
Застосовуємо 1МНК для оцінювання параметрів моделі, якщо виконуються наведені далі умови.
1) Математичне сподівання залишків дорівнює нулю:
(4.2)
2) значення ui вектора залишків u незалежні між собою і мають сталу дисперсію:
(4.3)
3)
пояснювальні змінні моделі не пов’язані
із залишками:
(4.4)
4) пояснювальні змінні моделі утворюють лінійно незалежну систему векторів, або, іншими словами, пояснювальні змінні не повинні бути мультиколінеарними, тобто матриця Х має повний ранг.
Перша умова, здавалося б, є очевидною. Адже коли математичне сподівання залишків не дорівнює нулю, то це означає, що існує систематичний вплив на залежну змінну і до модельної специфікації не введено всіх основних пояснювальних змінних. Якщо ця передумова не виконується, то йдеться про помилку специфікації.
Друга умова передбачає наявність сталої дисперсії залишків та відсутність кореляції між ними. Наявність сталої дисперсії називають гомоскедастичністю. Проте вона може виконуватись лише тоді, коли залишки u є похибками вимірювання. Якщо залишки акумулюють загальний вплив змінних, які не враховано в моделі, то звичайно дисперсія залишків не може бути сталою величиною, вона змінюється для окремих груп спостережень. У такому разі йдеться про явище гетероскедастичності, яке впливає на методи оцінювання параметрів. Якщо між залишками існує залежність (автокореляція), то вона також впливає на методи оцінювання параметрів.
Третя умова передбачає незалежність між залишками і пояснювальними змінними, яка порушується насамперед тоді, коли економетрична модель будується на базі одночасних структурних рівнянь або має лагові змінні. Тоді для оцінювання параметрів моделі використовується, як правило, дво- або трикроковий методи найменших квадратів.
Четверта умова означає, що всі пояснювальні змінні, які входять до економетричної моделі, мають бути незалежними між собою. Проте очевидно, що в економіці дуже важко вирізнити такий масив пояснювальних змінних, які були б зовсім не пов’язані між собою. Тоді щоразу необхідно з’ясовувати, чи не впливатиме залежність пояснювальних змінних на оцінку параметрів моделі.
Це явище називають мультиколінеарністю змінних, що призводить до ненадійності оцінки параметрів моделі, підвищує їхню чутливість до вибраної специфікації моделі та до конкретного набору даних. Знижується рівень довіри до результатів верифікації моделей за допомогою 1МНК. Отже, це явище з усіх поглядів є, звичайно, небажаним. Але воно досить поширене, тому методи виявлення мультиколінеарності й способи її врахування за допомогою специфікації моделі чи спеціальних методів оцінювання параметрів є важливою економетричною проблемою.