1. Сутність економічного мислення

Мислення – це психологічний процес із відкриттям нового знання, вирішення проблеми на основі переробки отриманої інформації. Мислення є найбільш загальною і опосередкованою формою психологічного відображення, що встановлює зв’язок між пізнаваними об’єктами.

Економічне мислення – складова мислення людини взагалі. Воно безпосередньо пов’язане з економікою. Це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо) і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Воно виступає як процес осмислення суб’єктом реальних господарських ситуацій, що підвищують ефективність трудової діяльності, яка визначає економічну поведінку людини і стиль господарської діяльності.

Основними характеристиками економічного мислення є наступні:

1. Економічне мислення відтворює в теоретичній формі різні явища і процеси економічного життя;

2. Воно понятійно описує деяку задану предметність (зміст економічного мислення визначається предметністю, на яку воно спрямоване);

3. Економічне мислення орієнтоване на вирішення економічним суб’єктом конкретних господарських завдань.

Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо. Система освіти впливає на формування економічного мислення людей, а потім діючи в економічній сфері і на економічну свідомість.

Економічне мислення є формою прояву економічної свідомості в конкретній суспільній соціально-економічній ситуації.

2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.

Економічне мислення - це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо.

Таким чином, економічне мислення розвивається в певному середовищі. Найбільш впливовим середовищем є економічне.

Основними факторами формування економічного мислення суб’єкта є:

1. Різноманітні форми власності у рамках яких суб’єкт здійснює свою діяльність;

2. Інші суб’єкти економічних відносин, з якими даний суб’єкт взаємодіє;

3. Розмаїтість взаємодіючих суб’єктів;

4. Інтенсивність, різноваріантність і якісна специфіка зв’язків;

5. Спрямованість і дієвість цих зв’язків.

Чим більш значущими є фактори формування і розвитку економічного мислення, тим більшою є включеність соціального в економічну практику.

6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції.

Компетенція – це знання і уміння у певній сфері людської діяльності; компетентність – це якісне використання компетенцій, специфічна здатність ефективного виконання конкретних дій у предметній сфері, включаючи вузько предметні знання, особливого роду предметні навички, способи мислення, розуміння відповідальності за свої дії.

Професіональна компетенція в цілому характеризується сукупністю інтегрованих знань, умінь і досвіду, а також особистісних якостей, які дають можливість людині ефективно проектувати та здійснювати професійну діяльність у взаємодії з навколишнім світом.

Виділяють прості (базові) компетенції, які формуються на основі знань, умінь, здібностей, що легко фіксуються та проявляються у певних видах діяльності; та ключові – надзвичайно складні для обліку та виміру, що проявляються у всіх видах діяльності, у всіх відношеннях особистості зі світом, що відображають духовних світ особистості і сенси її діяльності .

Професійні компетенції фахівців бакалаврського та магістерського рівнів підготовки мають свій об’єкт, класи професійних завдань:

1. Теоретико-пізнавальні;

2. Аналогічні;

3. Навчально-методичні;

4. Науково-дослідні;

5. Виховні.