Контрольні питання

1. Класифікація верхніх трикотажних виробів.

2. Види трикотажних полотен, які використовуються для виготовлення верхніх трикотажних виробів.

3. Відмінні особливості виробів: жакет, джемпер, жилет, светр.

4. Які види оброблення застосовують для верхніх трикотажних виробів?

5. Характеристика основних видів і різновидів верхнього трикотажу.

6. Розмірні характеристики верхніх трикотажних виробів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

ВИВЧЕННЯ АСОРТИМЕНТУ, ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

І ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ СТРІЧКОТКАНОЇ ТА ПЛЕТЕНОЇ ГАЛАНТЕРЕЇ

Мета: вивчити асортимент стрічкотканої та плетеної галантереї. Навчитись відрізняти вироби за сировиною, способом виробництва, видом переплетення, призначенням; визначати фізичні властивості й оцінювати якість стрічкотканої та плетеної галантереї.

1. Стислі теоретичні відомості

До текстильної галантереї відносяться різноманітні за призначенням, волокнистим складом, будовою та обробкою волокнисті матеріали й вироби з них, які використовуються в основному для обробки та оздоблення предметів чоловічого й жіночого туалету, а також предметів домашнього вжитку і інтер’єру. Найбільшу частку в даній групі займають: мереживо і мереживні вироби, гардинно-тюлеві полотна та вироби з них, нитки, стрічки, тасьма та шнури. Номенклатура видового й внутрішньовидового асортименту цих виробів, а також спектр їх споживних властивостей визначаються їх конкретним цільовим призначенням, та особливостями волокнистого складу, будови, обробки і способів виготовлення.

Мереживо і мереживні вироби. Мереживо - це візерункове сітчасте полотно, виготовлене з пряжі або ниток, в якому ажурна сітка (фон) об’єднує візерунки різного орнаменту (ділянки з більш щільним переплетенням ниток). За технологією виробництва мереживо буває ручного й машинного виробництва, а за призначенням - мірним і поштучним. Мірне мереживо випускається у вигляді прошивки або краю та використовується для обробки і прикрашання суконь, білизни, дитячих костюмчиків та інших виробів.

Гардинно-тюлеві полотна й вироби. Гардинно-тюлеві полотна - це легкі, прозорі, сітчасті полотна з різноманітними візерунками (тюль гардинний) або без них (тюль гладкий). Гардинно-тюлеві полотна виготовляються на тюлевих, гардинно-човникових, гардино-в’язальних, утоков’язальних та основов’язальних машинах. Сировиною для виробництва цих полотен служать: бавовняна пряжа, капронові, лавсанові й віскозні комплексні нитки, деякі види текстурованих синтетичних ниток (белан, мелан, мерон та ін.), віскозна й змішана пряжа. Відзначені види сировини повинні бути стійкими до тривалої дії світлопогоди, багаторазового прання, підвищеної температури. За обробкою гардинно-тюлеві полотна бувають вибіленими (з хімічним і оптичним вибілюванням), гладкофарбованими, вибивними.

Нитки. Сучасний асортимент ниток галантерейного призначення характеризується досить великою різноманітністю. Його можна групувати за такими основними ознаками: призначенням, волокнистим складом, будовою, обробкою, марками та номерами.

За призначенням нитки поділяються на: швейні, вишивальні, в’язальні й церувальні (штопальні). За волокнистим складом нитки можуть бути: бавовняні, лляні, віскозні, капронові, лавсанові, вовняні, шовкові, зі змішаної пряжі та інші. За будовою вони бувають 2, 3, 4, 6, 9 та 12 складань. За оздобленням нитки бувають: сурові, вибілені, гладкофарбовані, меланжеві, мерсеризовані, апретовані, матовані, блискучі, зі спеціальними видами обробок (з антисептичною, біостійкою, вогнестійкою). Синтетичні (капронові й лавсанові) нитки піддаються термостабілізації.

Стрічки. Стрічки - вузькі смужки тканин, які, як і тканини, виробляються за рахунок переплетення основних і утокових ниток. Краї стрічок можуть бути з пругом або обшитими чи оплавленими. Різноманітність асортименту стрічок досягається за рахунок застосування різних за волокнистим складом, будовою й обробкою видів пряжі та ниток, видів переплетень, а також ширини й оздоблення самих стрічок. Для

виробництва стрічок широко застосовується бавовняна пряжа, шовкові, штучні та синтетичні комплексні нитки, напіввовняна пряжа, деякі види текстурованих ниток. Для прикраси стрічок можуть також застосовуватися металізовані й металічні (метаніт, пластилекс, алюніт) та профільовані (капронові) нитки. При виробництві еластичних стрічок в основу вводяться додатково різні за товщиною гумові або поліуретанові нитки спандекс. За способом виробництва стрічки поділяють на ткані, нарізні та в’язані.

Ткані стрічки є найпоширенішими, їх виготовляють на спеціальних^ човникових і безчовникових стрічкоткацьких верстатах різних конструкцій полотняним, саржевим, дрібновізерунковим, жаккардовим і ворсовим переплетеннями. За обробкою стрічки бувають: суровими, вибіленими, гладкофарбованими, пістрявотканими й вибивними. Стрічки з целюлозних волокон можуть піддаватися малоусадковій та малозминальній обробці, а стрічки з синтетичних волокон - термостабілізації. Крім того, деякі види стрічок можуть випускатися з ефектом лаке, з електростатично нанесеним ворсом та ін. За фактурою поверхні стрічки бувають гладкі (із заробленими пругами) і фасонними (рельєфними, типу мережив, гофрованими тощо).

Нарізні стрічки на відміну від тканих нарізають з готових тканин. З метою збереження їх ширини краї оплавляють (якщо стрічки містять термопластичні волокна) або обшивають на оверлочних машинах.

Тасьма і шнури. Тасьму на відміну від стрічки отримують у процесі плетіння на спеціальних плетельних верстатах з однієї системи ниток, які переплітаються між собою під кутом 45°, або в процесі в’язання на утоковов’язальних і рашель-машинах з двох або трьох систем ниток (основних, утокових і візерункових).

За видом переплетення плетена тасьма може бути одно-, дво- і трипрядною. Однопрядну тасьму отримують при послідовному перекритті однієї нитки другою. При цьому досягається максимальна ув’язка ниток, що забезпечує тасьмі найбільшу міцність, але найменшу розтяжність. При двопрядному плетінні кожна нитка перекриває дві зустрічні, проходячи потім

під двома наступними. При цьому дещо зменшується міцність, але збільшується розтяжність тасьми. При трипрядному плетінні кожна нитка перекриває три зустрічних, а потім проходить під трьома наступними нитками, що значно зменшує міцність і збільшує розтяжність. Найбільше поширення має двопрядна тасьма з характерним візерунком у “ялинку”.

Для виробництва плетеної тасьми використовують різні види сировини бавовняну, вовняну та змішану пряжу, віскозні, ацетатні та капронові комплексні нитки, текстуровані нитки (еластик, мерон та ін.), високорозтяжні гумові та поліуретанові нитки, а також металічні та металізовані декоративні нитки (алюніт, метаніт, пластилекс). За оздобленням тасьма може бути суровою, вибіленою, гладкофарбованою та багатокольоровою, а за призначенням - декоративно-оздоблювальною й докладною.