- •Домініканська республіка
- •1. Природно-географічна характеристика
- •1.1. Географічна характеристика країни
- •1. 2. Туристична характеристика рельєфу, клімату та водних ресурсів країни
- •1. 3. Туристична характеристика рослинного та тваринного світу країни
- •2. Політична, економічна та історична характеристика
- •2. 1. Вивчення політичних умов розвитку туризму
- •2.2. Економіка країни та туризм
- •2.3. Туристичний аналіз історії країни
- •3. Соціальна характеристика та культура
- •3.1. Народонаселення
- •3.2. Країнознавчий підхід до вивчення складових культури народу
- •3.3. Кулінарні традиції та національна кухня як ключовий компонент туристичного країнознавства
- •4. Спеціальна туристична характеристика країни
- •4.1. Характеристика стану розвитку туристичної галузі в країні
- •4. 2. Вивчення туристичних ресурсів та географії туризму країни
- •4.3. Спеціальна туристична інформація про країну
1. 3. Туристична характеристика рослинного та тваринного світу країни
Висотні пояси |
|
Флора За різноманітністю флори Доміникана займає перше місце на Антільських островах. Більше 5 600 видів рослин, 60% відсотків з яких є ендемічними, тобто існують тільки в цій країні. Наземні ссавців не дуже багато, але по кількості видів птахів (270 видів), рептилій, ящірок можна судити, що природа тут дуже сприятлива і різноманітна. Незвичайний ландшафт - три кордельери, чотири долини, безліч річок і печер, найбільше солоне озеро (258 кв. км. /озеро Енрікильо - lago Enriquillo) і найвища гора (3 175 метрів / Піко Дуарте - Pico Duarte) в Карібах, створюють чотири кліматичні зони від сухої, до вологої тропічної. Саме тут проїхавши уздовж країни можна побачити пальми і папороті, мангри і кактуси, альпійські сосни і акації. Для збереження такої незвичайної природи створено 16 Національних парків і наукових заповідників. Деякі парення відкриті для туристів. У супроводи гідів проводяться екологічні або пригодницькі екскурсії. |
|
Типи рослинності
|
|
Фауна Морська біота регіону походить від представників Індійського і Тихого океанів, що потрапили в Карибське море до виникнення Панамського перешийка близько 4 млн років тому[1]. У Карибському морі мешкають приблизно 450 видів риб[23], у тому числі акули (акула-бик, тигрова акула, шовкова акула такарибська рифова акула), летючі риби, морські дияволи, оранжевоплавниковий хірург (Acanthurus bahianus), риба-ангел (Pomacanthus), риби-папуги,групер-голіаф (Epinephelus itajara), тарпон і мурени. У всьому Карибському регіоні здійснюється промисловий вилов лангустів, сардин (біля берегів Юкатану) та деяких видів тунців. Альбулеві, баракуди, марліни і ваху популярні серед рибалок-любителів[1]. Ссавці Карибського регіону представлені 90 видами[19], зустрічаються кашалоти, горбаті кити і Дельфінові. Поблизу острова Ямайка мешкають тюленіі американські ламантини[2]. Раніше в регіоні мешкав карибський тюлень-чернець, який нині вважається вимерлим. Під загрозою вимирання представники сімейства щелезубів. Рептилії Карибського регіону представлені 500 видами (94% ендеміків)[19]. На островах мешкають декілька ендемічних видів циклур, широко поширенийгостромордий крокодил. У регіоні представлені кілька видів морських черепах: Trichechea spp., логерхед (Caretta caretta), зелена черепаха, біса,шкіряста черепаха, атлантична рідлея (Lepidochelys kempii) і оливкова черепаха (Lepidochelys olivacea)[24]. Деякі види перебувають під загрозою вимирання[25], їх популяція, за оцінками дослідників, сильно зменшилася з XVII століття — число зелених черепах знизилося з 91 млн до 300 тис. особин, а біс — з 11 млн до менш ніж 30 тис. до 2006 року[26]. Всі 170 видів амфібій, що живуть у регіоні, є ендемічними. Ареали практично всіх представників сімейств жаб, дереволазів, квакша і свистунів обмежені яким-небудь одним островом[19]. У Карибському регіоні зареєстровано 600 видів птахів, 163 з яких ендемічні для регіону, наприклад, тоді, кубинський шилодзьобий дятел і пальмовий чекан. З ендеміків 48 видів перебувають під загрозою вимирання: пуерториканський амазон, кубинський погониш, кубинський кропив'яник та ін[19]. Антильські острови поряд з Центральною Америкою лежать на шляху міграції птахів з Північної Америки, тому розміри популяцій птахів піддаються сильним сезонним коливанням. У лісах водяться папуги,цукрові птахи та тукани, над відкритим морем можна зустріти фрегатів і фаетонів. |
|
Ендеміки |
|
Релікти |
|
Охоронні території Національні парення Центрального регіону Парення “Х. Армандо Бермудез” і “Хосе Кармен Рамірез” охоплюють практично всю територію центрального регіону країни. Ці два парення є найпершими заповідниками засновані урядом в 50-х роках минулого сторіччя. Саме тут знаходиться найвищі гори країни (мис Дуарте -3178 м, мис Яке- 2 760 м, мис Ла Русилья -3 038 м). Низька температура від +10 до +18 на деяких ділянках парення забезпечує мікроклімат для соснових лісів, а також плантацій ебоніту (чорного дерева), каоба-махагон (червоного дерева) і інших дорогоцінних порід. У цих пареннях папороті досягають неймовірних розмірів із-за вологого клімату. Тут ростуть більше 30 видів орхідей, половина яких можна побачити тільки в цій країні. Саме у долинах цього парку збирають урожаї кави і вирощують тютюн. Також тут зароджуються 5 основних річок країни. Яку дель Норте (Yaque del Norte) улюблене місце для рафтінга і каньонінга, де екстрімали не тільки сплавляються по бурхливій річці, але і встигають насолодитися красивими пейзажами і побачити рідкісних птахів. Національні парк Південно-західного регіону. Парк острова Кабрітос (Isla Cabritos) .Сам острівець знаходиться в центрі озера Енрікильо, займає всього 24 км. і розташовується на 45 метрів нижче за рівень морить. Геологи запевняють, що тисяча років назад озеро було морським каналом, а ось тепер вода в нім в три рази соленєє, чим в Карібському морі. Тільки на цьому острівці і біля берегів озера мешкають в своєму середовищі відомі американські крокодили, декілька видів ігуан, ящір, рожеві фламінго, сірі чаплі і ін. Національні парк Східного регіону. Східний національний парк найвідоміший у всьому світі завдяки острову Саона (isla Saona -117 кв.вм) з своїми незабутніми білими піщаними пляжами. Протягом року цей маленький острів, відкритий Христофором Колумбом, відвідують декілька сотень чоловік. Але територія заповідної зони охоплює не тільки острів, але і прибережні береги південно-східного регіону Доміникани. Всього 470 кв.км. землі коралового походження, на якому ростуть декілька видів кактусів, пальм, рослини магров, карликові дерева дикого винограду і 388 кв км. морських вод з дельфінами, черепахами, морськими коровами, і іншими незвичайними представниками фауни і морського миру. Національні парк Північно-східного регіону Національний парк Лос Аїтісес (Los Haitises) охоплює частина північно-східного регіону і найбільший півострів Доміникани - Саману (Samana), включаючи знамениту бухту, куди припливають щороку з січня по березень горбаті кити. Коралові острівці з гаями магров, безліч маленьких бухт, скелястий рельєф з кокосовими пальмами біля Атлантичних берегів, а трохи в глиб в горах справжні дощові ліси із сторічними рослинами створюють умови для проживання ендемічних видів тварин і птахів. Визначною пам’яткою цього парку є також декілька десятків печер незвичайної краси. Декілька сталактитових печер закрито для наукових досліджень. У них були знайдені начиння, приналежності і піктографії на стінах залишені першими мешканцями острова - індійцями Таїно. |