2.4.4. Висновки

Проведене дослідження емпіричного матеріалу вказує на те, що принаймні 30% респондентів вживають алкоголь один раз на тиждень. Серед студентів Дніпропетровського монтажного технікуму вживання пива є найпоширенішим і сягає 36,1% респондентів.

Критичним віком початку вживання дітьми алкоголю є пубертатний період 12–16 років, де піком вирізняється 14-річний вік. Сумарно у ці роки спробували алкоголь близько 41% респондентів з тих, котрі дали відповідь на це запитання.

Слабоалкогольні напої та пиво є найуживанішими алкогольними напоями у середовищі респондентів. Вино часто вживають у родинному колі. Можливо, це пов’язано з тим, що свідомість батьків респондентів не формувалася під впливом сучасних рекламних кампаній, і вони вважають вино альтернативою міцним алкогольним напоям, яку можна більш-менш безпечно запропонувати дітям.

Освіченість батьків принципово не впливає на рівень вживання алкоголю їхніми дітьми, тому цей чинник не є ані чинником ризику, ані чинником захисту.

Можна вважати, що коли у сім’ї працює батько, а мати не працює, то це є чинником захисту. Можливо тому, що мати має більше можливостей брати участь у процесі виховання дитини або здійснює над нею підвищений контроль.

Економічна ситуація не є чинником ризику щодо збільшеного рівня вживання алкоголю.

Вплив однолітків є вагомим чинником ризику та захисту від зловживань алкогольними речовинами. Відсутність близьких друзів є найкращим чинником захисту, як би це дивно не звучало. Оскільки, очевидно, на дитину не чиниться тиск, їй не потрібно ні до кого прилаштовуватися і нікого імітувати. Наявність непитущого «найкращого» друга також є чинником захисту, оскільки це означає, що підліток росте у здоровому середовищі і не потрапляє під негативний вплив товаришів, що п’ють. Відповідно, наявність товаришів, що п’ють, є чинником ризику, оскільки, як уже згадувалося вище, у підлітковому віці конформізм з однолітками є набагато важливішим, аніж із дорослими. Більше того, кількість походів з товаришами до міста напряму пов’язана з частотою вживання алкоголю.

Вплив сім’ї — значний чинник ризику чи захисту. Дослідження довело, що проживання дитини у сім’ї одинокої матері є чинником ризику.

Результати показали, що пропонування дитині алкоголю в сім’ї є значним чинником ризику.

Діти, що вважають, що у їхніх родинах є члени, які вживають занадто багато алкоголю, часто самі утримуються від вживання алкоголю. Можливо, цей чинник їх насторожує проти вживання.

Проведення вільного часу з родиною є чинником захисту. Паритетний розподіл між батьками та дітьми влади у прийнятті рішень дає найкращі результати щодо захисту дітей від вживання алкоголю. Посилений контроль з боку батьків є наступним за значимістю чинником захисту. Безсумнівним є те, що бездоглядність дітей виступає значним чинником ризику щодо вживання алкоголю.

Успішність у навчанні та високі академічні очікування пов’язані з меншим рівнем вживання алкоголю.

Доведено, що належність до чоловічої статі є чинником ризику. Чоловіки частіше і в більшій, ніж жінки, кількості вживають алкоголь.

Проблемна поведінка є чинником ризику зловживань алкоголем. Тут ми бачимо, що неврівноваженість, виражена у нестриманості в розмовах, не корелює зі збільшеним рівнем вживання. Можливо, тут вагомим є також і інший чинник, а саме, проблемний підлітковий вік. Проте значні порушення поведінкових норм більше корелюють із збільшеним рівнем вживання алкоголю.