2.4. Дніпропетровський досвід соціологічного дослідження наркотизму

Відкритість українського суспільства після розвалу Радянського Союзу на тлі відсутності дієвих механізмів профілактики асоціальних явищ у суспільстві призвела до появи численних соціальних проблем. Однією з найгостріших сьогодні (та й на майбутнє) є проблема зловживання психоактивними речовинами. Особливо це стосується підлітків.

Підлітковий вік — це час змін на біологічному, когнітивному та соціальному рівнях. Підлітки зустрічаються з новими ситуаціями, одна з яких — зловживання алкоголем та іншими психоактивними речовинами. Буває, що вони обирають алкоголь та інші наркотики, щоб подолати стресову ситуацію, пов’язану зі змінами; для того, щоб бути подібними до своїх однолітків; щоб змоделювати поведінку членів родини. Якою б не була причина вживання ними наркотичних речовин, воно може перетворитися на звичку чи залежність і спричинити правопорушення.

Знання соціальних чинників, що призводять до вживання алкоголю в підлітковому віці, може допомогти усвідомити загальну проблему і замислитися про майбутні кроки.

Побудова будь-якої системи протидії, насамперед, вимагає досконалого знання проблеми. Аби спланувати і втілити позитивні зміни, необхідно мати чітке уявлення про те, що відбувається. Іншими словами, політика профілактики вживання психоактивних речовин (як на державному, так і на місцевому рівнях) повинна ґрунтуватися на наукових знаннях про це явище. Регулярні дослідження ситуації з психоактивними речовинами дають можливість адаптувати місцеву і навіть державну політику до вимог сучасності. У розвинутих країнах Заходу соціальна політика будується на наукових знаннях. Це дає змогу підвищувати її результативність, уникати помилок, концентрувати зусилля на ланках, вплив на які довів свою ефективність на практиці та зафіксований науковими дослідженнями.

Десятки років міжнародна наукова спільнота вивчає питання етимології стану залежності від алкоголю та інших наркотичних речовин. Вчені аналізують чинники ризику і чинники захисту, які роблять свій внесок у розуміння цієї проблеми.

В 2002 році було проведене соціологічне опитування учнів шкіл та студентської молоді м. Дніпропетровська щодо особливостей вживання психоактивних речовин, а також соціальних чинників, які його супроводжують. Отримані результати в узагальненому вигляді були доведені до відома працівників навчальних закладів, на базі яких проводили дослідження, керівних працівників району, міста та області. З цією метою були проведені відповідні семінари.

Питаннями профілактики займаються і державні органи виконавчої влади, і органи місцевого самоврядування, і громадські організації, а також засоби масової інформації, освітні заклади, правоохоронні органи тощо. Але після того, як до практичних заходів був доданий науковий компонент (статистично достовірні дані про реальний стан речей на місцях, в конкретних навчальних закладах), профілактика набула системного характеру.

Для працівників навчальних закладів отримані результати дали можливість побудувати модель профілактики, що відповідає специфічним проблемам саме цих навчальних закладів. Кожен навчальний заклад склав план дій для подолання негативних явищ, що стали відомими. Більше того, дослідження «підказало» низку конкретних методичних заходів з профілактики зловживань психоактивними речовинами: була поліпшена взаємодія школи з іншими установами та організаціями, причетними до профілактики, міліцією, виконавчою та законодавчою гілками влади тощо.

Для органів державної влади отримані результати стали поштовхом до поліпшення ситуації з первинною та вторинною профілактиками.

Батькам виконане дослідження дало набір практичних порад відносно того, що саме вони мають робити, аби захистити своїх дітей від алкоголізму та наркоманії.