4. Основні принципи формування іміджу

При формуванні та реалізації іміджу треба звернути увагу на такі принципи та рекомендації, які ми спробували сформулювати в найбільш концентрованому вигляді:

• імідж створюється для досягнення чітко визначеної мети, формування попередньо визначеного уявлення, створення іміджу не допускає випадковостей і побічних втручань. Усе має бути ретельно відпрацьованим;

• довірливість іміджу та його правдивісгь базуються на відсутності прямих, безпосередніх контактів між кандидатами та виборцями. Зі сцени, екрану телевізора люди бачать сформовану "оболонку", а не реальну особистість;

• імідж певною мірою є застиглим у рамках виборчої кампанії й слабко сприйнятливим до змін, що відбуваються довкола. Тобто сформований імідж практично не змінюється під впливом подій, а носій цього іміджу має постійно пристосовуватися під створений образ і "втискувати" себе в його рамки. Імідж кандидата має бути постійним у всіх ситуаціях;

• при побудові та реалізації іміджу треба посилати інформацію, яка сприйматиметься виборцями з прогнозованим ефектом;

• для підсилення іміджевих характеристик доцільно використовувати негативну інформацію про конкурента. Але це має бути не просто неприваблива риса чи якийсь невеличкий факт з його життя, а ретельно підібрана правдива інформація;

• імідж демонструє найбільш яскраві грані особисто, а не відображає повне уявлення про особистість. У цьому розумінні він є дещо спрощеним і схематичним;

• імідж розрахований на сприйняття масовою свідомістю, відібрані іміджеві характеристики повинні подаватись у дещо перебільшеній формі;

• змоделювати бажану електоральну поведінку можна тільки будучи впевненим у собі та готовим до будь-яких несподіванок. Впевненість кандидата має передаватись оточуючим;

• кожен прагне виглядати привабливим і красивим, але типаж краси постійно змінюється. Варто враховувати цю обставину, і кожен кандидат має виховувати в собі чуття власного іміджу;

• імідж має здатність відокремлюватися від свого носія і жити в інформаційному просторі власним життям, що частково забезпечується наданням кандидатам певних прізвиськ. Треба намагатися сформувати його таким, щоб і незалежне його існування було на користь;

• треба бути готовим до того, що навколо кандидата конкурентами формуватиметься негативне поле. При намаганні вийти з нього не можна змінювати імідж, для цього є інші варіанти виходу. Слід врахувати, що є природні проміжки часу, в рамках яких події забуваються. Тому, розтягуючи події в часі, можна знешкодити спрямовану проти кандидата інформаційну бомбу. Якщо ж активізувати роботу по спростуванню інформації, то це надовго прикує увагу громадськості до неї і розкриє ваш негатив ширшому електоральному колу;

• люди завжди схильні створювати собі кумирів. Треба лише сформувати саме те, чого прагне електорат. Буде дуже корисним, якщо поряд з іменем кандидата звучатимуть імена авторитетних, популярних людей. Це підкріпить імідж;

• при формуванні іміджу необхідно враховувати такі закони суспільної думки: чутливість до важливих подій, що може часом кидатися від однієї крайності до іншої; суспільна думка визначається не словами, а подіями; вона реагує на події, а не передбачає їх; будується на власному інтересі виборців; відчуггя власної причетності до діяльності й рішень кандидата зменшує інтенсивність критики виборців на його адресу;

• треба бути обережним у спілкуванні з пресою, оскільки будь-який, навіть незначний, інцидент може бути поданий нею як справжній скандал;

• з кандидата необхідно створити інтригуючу загадку. Варто викликати враження дефіциту інформації, примусити постійно відшукувати її, а потім дозовано задовольняти інформаційний голод, нарощуючи обсяг повідомлень;

• особливий інтерес для громадськості завжди представляють чутки, анекдоти, "інформація з компетентних джерел", що вже стали окремим елементом неформального PR, публічної політики. Переваги таких інформаційних "вуток" у тому, що вони не вимагають численного штату агітаторів, блискавично розповсюджуються, їм довіряють більше, ніж офіційним джерелам, до того ж чутки виконують функцію підготовки громадськості до сприйняття певної події, чим знімають напруженість, дозволяють виявити ставлення громадськості до проблеми чи події. Ефективним буває перекладання офіційної інформації на слухову, що підсилюватиме імідж кандидата. Але користуватися чутками потрібно професійно;

• для того, щоб імідж кандидата мав більший попит й успішніше просувався, необхідно створити дефіцит офіційної інформації та переповненість чуткової;

• якщо виникає потреба заперечення чуткам, відповідну інформацію, посилену в порівнянні з чутками, краще зробити доступною паралельно з розповсюдженням самих чуток;

• імідж кандидата та іміджі оточуючих його людей повинні спрямовуватись і вписуватись у чітко визначену конструкцію;

• члени сім'ї кандидата, близьке його оточення, бува, стають об'єктом нападок частіше, ніж сам кандидат, оскільки до них також прикута увага масової свідомості.