- •Методичні вказівки до виконання теплотехнічного розрахунку зовнішніх огороджувальних конструкцій цивільних будівель
- •1 Розрахунок опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
- •Порядок розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •2 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій за допомогою комп’ютерної техніки
- •Література
- •Кількість градусо-діб
- •Опального періоду:
- •IV зона – менше 2500
- •Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків , м2·к/Вт [1]
- •Тепловологісний режим приміщень будинків і споруд в опалювальний період [1]
- •Вологісні умови експлуатації мат-лу в огороджувальних конструкціях [1]
- •Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь огороджувальних конструкцій [1]
- •Теплотехнічні характеристики будівельних матеріалів і конструкцій [1]
Порядок розрахунку
У рамках курсового проекту достатньо виконувати перевірку лише умови (1).
Приведений опір теплопередачі огороджувальної конструкції визначаємо за формулою
, (м2·К)/Вт. (4)
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішніх стін житлових та громадських будівель для І температурної зони складає 2,8 (м2·К)/Вт (дод. 2).
Приймаючи , знаходимо товщину шару фасадного утеплення:
0,123 м = 123 мм.
Згідно з розрахунком можна запропонувати утеплювач товщиною 130 мм для приведеної загальної товщини огороджувальної конструкції δ = 670 мм.
Отже, приведений опір теплопередачі становитиме:
2,92 (м2·К)/Вт > ,
що задовольняє умову (1). Товщина шару фасадного утеплення зовнішньої стіни громадської будівлі прийнята вірно.
Приклад 1.2.
Визначити товщину зовнішньої багатошарової стіни житлового будинку для кліматичних умов Одеської області.
δ3-?
Рис.2 – Розрахункова схема багатошарової стіни житлового будинку
Вихідні дані:
Р
δ2-?
озрахункова схема стіни (рис. 2): 1 – вапняно-піщаний розчин, 20 мм, 1800 кг/м3; 2 – пінобетон, 300 мм, 800 кг/м3; 3 – мінераловатний утеплювач, 75 кг/м3; 4 – повітряний прошарок; 5 – облицювальна цегла, 65 мм, 1800 кг/м3 (дод. 7).Розрахункові відносна вологість і температура внутрішнього повітря в приміщенні становлять 55 %, 20 оС (дод. 3, табл. 2). Вологісний режим – нормальний (дод. 3, табл. 1), умови експлуатації огороджувальних конструкцій – „Б” (дод. 4).
Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря –18 оС – середня температура найбільш холодної доби із забезпеченістю 0,92, припускаючи, що > 1,5 [1].
Розрахункова точка роси для 20 оС і 55 % становить 10,69 оС (дод. 6).
Температурна зона Одеської області – ΙΙΙ (дод. 1).
Значення теплотехнічних показників і коефіцієнтів у розрахункових формулах:
0,87 Вт/(м·К); 0,81 Вт/(м·К); 0,062 Вт/(м·К); 0,81 Вт/(м·К) (дод. 7); 8,7 Вт/(м2·К); 23 Вт/(м2·К) (дод. 5).
Оскільки товщина зовнішнього огороджувального шару менше 250 мм, то повітряний прошарок є вентильованим і разом з облицювальним шаром при визначенні опору теплопередачі огороджувальної конструкції не враховуються.
Порядок розрахунку
Перевірка умови (1)
За формулою (4) приведений опір теплопередачі для даної тришарової конструкції підраховується за формулою
.
Як перший варіант приймаємо товщину утеплювача 50 мм.
Підставивши розрахункові дані, отримаємо
(м2·К)/Вт.
Розрахунковий опір теплопередачі = 1,99 (м2·К)/Вт, що менше за мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішніх стін житлових та громадських будівель, яке для ІІІ температурної зони складає 2,2 (м2·К)/Вт (дод. 2).
Забезпечити нормативне значення опору теплопередачі можливо шляхом збільшення товщини утеплювача. Знаходимо товщину теплоізоляційного матеріалу з попередніх формул і залежностей:
=0,063 м = 63 мм.
Приймаємо товщину утеплювача кратно дробовому модулю (субмодулю) 1/10М, 70 мм для загальної ширини стіни δ = 485 мм.
Визначаємо приведений опір теплопередачі за формулою (4):
2,31 (м2·К)/Вт.
Отже, > , що задовольняє умову (1).
Перевірка умови (2)
Температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції розраховуємо за формулою
, оС ; (5)
оС.
Допустиму за санітарно-гігієнічними вимогами різницю між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції визначаємо за таблицею 3 [1]:
оС . (6)
Отже, = 1,89 оС < = 4,0 оС, що задовольняє умову (2).
Оскільки в огороджувальній конструкції відсутні теплопровідні включення, умову (3) не перевіряємо.
Згідно з проведеними розрахунками для забезпечення нормативних теплотехнічних показників приймаємо зовнішню багатошарову стіну житлового будинку в Одеській області загальною товщиною 485 мм.
Приклад 1.3.
Визначити товщину шару додаткового утеплення житлового будинку, який реконструюється, в Херсонській області.
Вихідні дані:
Стіна з одношарових керамзитобетонних панелей товщиною 350 мм, щільністю керамзитобетону 1300 кг/м3; за даними натурних вимірювань при 18 оС, –20 оС, 11,8 оС, режим теплопередачі усталений.