- •Концепція курсу
- •Частина і
- •Навчально-тематичний план курсу «Соціологія девіантної поведінки». Аудиторна робота
- •2. Розподіл начальних годин
- •3. Навчально-методична карта навчальної дисципліни
- •4. Тематика лекційного курсу «Соціологія девіантної поведінки»
- •Тема 1. Вступ. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку: історична ретроспектива
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище. Суїцид та проблеми його подолання
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності.
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •5. Семінарські заняття
- •6. Теми рефератів
- •7. Вимоги до написання реферату
- •8. Теми контрольних робіт
- •9. Порядок поточного і підсумкового контролю
- •10. Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
- •11. Тести.
- •12. Питання до заліку
- •Частина 2 Лекційний курс
- •Тема 1. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •1.1. Визначення девіантної поведінки
- •Фактори ризику девіантної поведінки
- •Види девіантної поведінки
- •1.2. Причини девіації
- •1.3. Критерії девіатної поведінки
- •1.4. Соціальні норми
- •1.5. Соціальні відхилення від поведінкової норми
- •1.6. Формальні й неформальні соціальні норми
- •1.7. Критерії соціальних норм
- •1.8. Соціальний контроль
- •1.10. Питання для самоконтролю
- •1.11. Використана література
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку.
- •2.1. Девіація: історична ретроспектива
- •2.2. Мислителі епохи Еллінізму про людську поведінку
- •2.3. Середньовічна філософія про поведінку людини
- •2.4. Філософи епохи Відродження про поводження індивіда
- •2.5. Характеристика поведінки людини у Новий час
- •2.6. Німецька класична філософія про поведінку людини
- •Этика Иммануила Канта
- •Категорический императив
- •2.7. Хх століття: девіантна поведінка
- •2.9. Питання для самоконтролю
- •Частина 2
- •Тема 3. Характеристика форм і видів девіантної поведінки
- •3.1. Історія соціології злочинності
- •3.2. Актуальність проблеми злочинності
- •3.3. Поняття злочину
- •3.4. Причини формування злочинності
- •3.5. Класифікація та типологія злочинців
- •3.7. Питання для самоконтролю
- •3.8. Використана література.
- •3.9. Історичний аспект пияцтва та алкоголізму
- •3.10. Актуальність проблеми алкоголізму
- •3.11. Причини вживання алкоголю
- •3.12. Види алкоголізму: характеристика
- •3.13. Молодіжне пияцтво та його наслідки
- •3.14. Соціальні проблеми алкоголізму
- •Питання для самоконтролю
- •3.17. Використана література
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище
- •4.1. Історія проституції.
- •4.2. Актуальність проблеми проституції
- •4.3. Визначення проституції.
- •4.4. Проституція в Україні.
- •4.5. Сутинерство та звідництво
- •4.6. Категорії і типи представниць секс-бізнесу
- •Суспільне ставлення до проституції
- •4.9. Питання для самоконтролю
- •4.10. Використана література
- •4.7. Історія суїциду.
- •4.8. Актуальність проблеми суїциду
- •4.9. Засоби вчинення суїциду
- •4.10. Проблеми суїциду: позасуспільні чинники самогубств
- •4.11. Соціальні чинники самогубств
- •4.12. Причини самогубств
- •4.13. Причини підліткового суїциду
- •4.15. Питання для самоконтролю
- •4.16. Використана література
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності
- •5.1. Історичні аспекти наркотизму
- •5.2. Актуальність проблеми наркоманії
- •5.3. Поширення наркотиків
- •5.4. Шляхи залучення до наркотиків.
- •5.5. Вплив наркотиків на людину
- •5.6. Типи споживачів наркотичних речовин
- •5.8. Питання для самоконтролю
- •5.9. Використана література
- •5.10. Історія віл/снід
- •5.11. Актуальність проблеми поширення віл/снід
- •5.12. Шляхи зараження віл-інфекцією
- •10 Основних факторів, які необхідно знати про віл-інфекцію та снід
- •5.14. Питання для самоконтролю
- •5.15. Використана література
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •6.1. Актуальність проблеми профілактики девіантної поведінки
- •6.2. Технології профілактики девіантної поведінки
- •6.3. Профілактика злочинної поведінки
- •6.4. Профілактика алкоголізму
- •6.5. Профілактика проституції
- •6.6. Профілактика суїцидальної поведінки
- •6.7. Профілактика наркотичної залежності і віл/сніДу
- •6.9. Питання для самоконтролю
- •6.10. Використана література
- •Частина 3 Довідкова інформація Законодавство про віл/снід
- •Частина 1
- •Тема 1. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку
- •Частина 2
- •Тема 3. Характеристика форм і видів девіантної поведінки.
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •Частина 3 Довідкова інформація
5.8. Питання для самоконтролю
Простежити історію наркотизму.
Показати шляхи поширення та залучення до наркотиків.
Розкрити актуальність проблеми поширення наркотиків.
Показати негативний і руйнівний вплив наркотиків на людину.
Питання до роздумів
1. Що спонукає людей вживати наркотики?
2. Чи замислюється підліток над тим, як наркотик впливає на його організм?
3. Чи можна запобігти споживанню наркотиків?
5.9. Використана література
1. Белогуров С.Б. Популярно о наркотиках и наркоманиях: Книга для всех: М, БИНОМ, 1999. – 125 с.
2. Зотова Г.Д. Соціально-педагогічна профілактика адитивної поведінки студентів (на прикладі навчальних закладів І-ІІІ рівня акредитації) // Автореферат дис... канд. пед. наук: 13.00.05. – Соціальна педагогіка. – Луганськ, 2006. – 22 с.
3. Кісельов А.Ф., Хотіна, С.Г., Римар П.І., Іванов М.Г. Наркологічна служба Миколаївської області (1950-2008 рр). – Миколаїв: МДУ імені В.О. Сухомлинського, 2008. – 170 с.
4. Колесов Д. В. Эволюция психики и природа наркотизма. – М.: Педагогика, 1991.– 312 с.
5. Пилипенко В., Тарасенко В. Наркоманія у молодіжному середовищі // Розбудова держави. – 1997. – №11. – С. 30-35.
6. Росоховатський І. Секрети „солодкої отрути”. Нове про наркотики // Науковий світ. – 2002. – №11. – С. 15.
7. Сердюк О.О. Наркотизм як соціальне явище: його тенденції та напрямки профілактики // Автореф. дис… канд. соціол. наук: 22.00.03. – Соціальні структури та соціальні відносини. – Харків, 2003. – 21 с.
8. Юр’єва Л.М. Історія культу. Психічні розлади та розлади поведінки. – К.: Сфера, 2002. – 314 с. – Рос. мовою.
ВІЛ/СНІД – соціальна хвороба
5.10. Історія віл/снід
1981 рік став роком відкриття нової хвороби людства, яка у 1982 році отримала назву синдром набутого імунодефіциту – скорочено СНІД. Вважають, що у США його заніс стюард авіакомпанії «ЕЙР-Канада» Гаетан Дюга, що здійснювала рейси до Нью-Йорка, Лос-Анжелеса та інші американські міста. Ця особа була активним гомосексуалістом і за короткий період часу заразив 40 з перших 250 жертв СНІДу у США. Помер він у 1984 році від «раку гомосексуалістів» – саркоми Капоши. У 1982 році були опубліковані перші повідомлення про випадки СНІД, пов’язаних з переливанням крові, у хворих гемофілією, які отримали препарати крові (Каліфорнія, США).
Розпочавшись з декількох випадків серед гомосексуалістів хвороба, що була не зовсім зрозумілою для лікарів, уже через рік була зареєстрована в 16 країнах світу у 711 чол., через 5 років – у 113 країнах у 72 504 чол.
Назва збудника захворювання з’явилася у 1983 році – вірус імунодефіциту людини або ВІЛ, який одночасно відкрили Роберт Галло (США) і Люк Монтан’є (Франція). На сьогодні виділено два типа вірусів – ВІЛ-1 та ВІЛ-2. Саме ВІЛ-1 є причиною теперішньої пандемії ВІЛ/СНІДу у цілому світі. ВІЛ-2 розповсюджений переважно у Західній Африці.
У 1987 році був описаний перший випадок ВІЛ-інфекції на території колишнього Радянського Союзу, а у 1988-му – перший випадок смерті від СНІДу (Ленінград). Стурбоване поширенням небезпечної хвороби МОЗ СРСР у 1987 році видало наказ (№1230-ДПС від 30.11.87) про підготовку кадрів по проблемі СНІД. У тому ж році було констатовано стан пандемії ВІЛ-інфекції і початку реалізації Глобальної програми по СНІД ВООЗ. У той час СНІД було вже зареєстровано у 130 країнах світу і що за офіційними даними його жертвами стали більше 30 тис. чол. У 1988-1989 роках в СРСР були зафіксовані випадки зараження ВІЛ-інфекцією у лікарнях Ростова-на-дону, Елісти, Волгограду, Ставрополя. До 1991 року жертвами ВІЛ-інфекції стали 239 дітей. 1989 рік став початком організації в СРСР мережі закладів спеціального типу – територіальних центрів по профілактиці і боротьбі зі СНІДом. Результати обстеження показали, що на 100 тис. обстежених не перевищувало 0,3-0,4. До 1995 року тестування пройшли 160 млн. чол. і виявило ВІЛ-іфікованих трохи більше 1000 осіб.
До 1995 року основним шляхом зараження ВІЛ був статевий. З 1994-95 рр. спостерігається різке зростання ВІЛ-інфекції серед ін’єкційних наркоманов. До 2000 року перентральний (наркоін’єкційний) шлях передачі ВІЛ-інфекції вже став причиною біля 70% всіх випадків ВІЛ у країнах СНД. З 2000 року знову почав переважати статевий шлях передачі ВІЛ-інфекції.
У 1999 році Україна прийняла Державну програму профілактики СНІДу і наркоманії на 1999-2000 рр., яка була затверджена Президентом України. У 2001 році була прийнята ця програма продовжена до 2001-2003 роки і до 2011 року [1, с. 15-26] Остання програма прийнята Урядом України розрахована до 2011 року.