- •Концепція курсу
- •Частина і
- •Навчально-тематичний план курсу «Соціологія девіантної поведінки». Аудиторна робота
- •2. Розподіл начальних годин
- •3. Навчально-методична карта навчальної дисципліни
- •4. Тематика лекційного курсу «Соціологія девіантної поведінки»
- •Тема 1. Вступ. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку: історична ретроспектива
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище. Суїцид та проблеми його подолання
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності.
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •5. Семінарські заняття
- •6. Теми рефератів
- •7. Вимоги до написання реферату
- •8. Теми контрольних робіт
- •9. Порядок поточного і підсумкового контролю
- •10. Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
- •11. Тести.
- •12. Питання до заліку
- •Частина 2 Лекційний курс
- •Тема 1. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •1.1. Визначення девіантної поведінки
- •Фактори ризику девіантної поведінки
- •Види девіантної поведінки
- •1.2. Причини девіації
- •1.3. Критерії девіатної поведінки
- •1.4. Соціальні норми
- •1.5. Соціальні відхилення від поведінкової норми
- •1.6. Формальні й неформальні соціальні норми
- •1.7. Критерії соціальних норм
- •1.8. Соціальний контроль
- •1.10. Питання для самоконтролю
- •1.11. Використана література
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку.
- •2.1. Девіація: історична ретроспектива
- •2.2. Мислителі епохи Еллінізму про людську поведінку
- •2.3. Середньовічна філософія про поведінку людини
- •2.4. Філософи епохи Відродження про поводження індивіда
- •2.5. Характеристика поведінки людини у Новий час
- •2.6. Німецька класична філософія про поведінку людини
- •Этика Иммануила Канта
- •Категорический императив
- •2.7. Хх століття: девіантна поведінка
- •2.9. Питання для самоконтролю
- •Частина 2
- •Тема 3. Характеристика форм і видів девіантної поведінки
- •3.1. Історія соціології злочинності
- •3.2. Актуальність проблеми злочинності
- •3.3. Поняття злочину
- •3.4. Причини формування злочинності
- •3.5. Класифікація та типологія злочинців
- •3.7. Питання для самоконтролю
- •3.8. Використана література.
- •3.9. Історичний аспект пияцтва та алкоголізму
- •3.10. Актуальність проблеми алкоголізму
- •3.11. Причини вживання алкоголю
- •3.12. Види алкоголізму: характеристика
- •3.13. Молодіжне пияцтво та його наслідки
- •3.14. Соціальні проблеми алкоголізму
- •Питання для самоконтролю
- •3.17. Використана література
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище
- •4.1. Історія проституції.
- •4.2. Актуальність проблеми проституції
- •4.3. Визначення проституції.
- •4.4. Проституція в Україні.
- •4.5. Сутинерство та звідництво
- •4.6. Категорії і типи представниць секс-бізнесу
- •Суспільне ставлення до проституції
- •4.9. Питання для самоконтролю
- •4.10. Використана література
- •4.7. Історія суїциду.
- •4.8. Актуальність проблеми суїциду
- •4.9. Засоби вчинення суїциду
- •4.10. Проблеми суїциду: позасуспільні чинники самогубств
- •4.11. Соціальні чинники самогубств
- •4.12. Причини самогубств
- •4.13. Причини підліткового суїциду
- •4.15. Питання для самоконтролю
- •4.16. Використана література
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності
- •5.1. Історичні аспекти наркотизму
- •5.2. Актуальність проблеми наркоманії
- •5.3. Поширення наркотиків
- •5.4. Шляхи залучення до наркотиків.
- •5.5. Вплив наркотиків на людину
- •5.6. Типи споживачів наркотичних речовин
- •5.8. Питання для самоконтролю
- •5.9. Використана література
- •5.10. Історія віл/снід
- •5.11. Актуальність проблеми поширення віл/снід
- •5.12. Шляхи зараження віл-інфекцією
- •10 Основних факторів, які необхідно знати про віл-інфекцію та снід
- •5.14. Питання для самоконтролю
- •5.15. Використана література
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •6.1. Актуальність проблеми профілактики девіантної поведінки
- •6.2. Технології профілактики девіантної поведінки
- •6.3. Профілактика злочинної поведінки
- •6.4. Профілактика алкоголізму
- •6.5. Профілактика проституції
- •6.6. Профілактика суїцидальної поведінки
- •6.7. Профілактика наркотичної залежності і віл/сніДу
- •6.9. Питання для самоконтролю
- •6.10. Використана література
- •Частина 3 Довідкова інформація Законодавство про віл/снід
- •Частина 1
- •Тема 1. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку
- •Частина 2
- •Тема 3. Характеристика форм і видів девіантної поведінки.
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •Частина 3 Довідкова інформація
5.4. Шляхи залучення до наркотиків.
Досліджуючи процес наркотизації, автор особисто провів 15 бесід з наркотично залежними особами, що дозволило створити цілісне уявлення про шлях значної кількості молодих людей до наркотиків. Так, 20-річний юнак з семирічним наркотичним стажем, розповідаючи про свій особистий шлях до наркотиків відзначив, що він почав вживати наркотичні препарати з 13 річного віку у компанії шкільних друзів під опікою 20-24-літніх дорослих наркоманів, які мали значний досвід у цій справі. Дуже скоро завдяки їм він «пройшов курс молодого бійця» і досяг «майстерності». Спочатку від «опікунів» він отримав декілька заохочувальних доз безкоштовно. Згодом для отримання чергової порції опію він спочатку виносив з дому гроші, цінні речі, майно, книги з родинної бібліотеки, потім займався дрібними крадіжками, що стало приводом для його затримки органами правопорядку та притягнення до відповідальності, а згодом займався поширенням наркотиків серед ровесників та залучав їх до вживання макових наркотиків. У сім’ї виникли серйозні конфлікти і суперечки. Батьки спочатку вкрай негативно ставилися до факту вживання сином наркотиків. Потім зрозуміли безперспективність свого негативного ставлення і стали на шлях допомоги синові. Декілька разів він проходив курс лікування у спеціальному медичному закладі, але це приносило позитивний результат лише на короткий період часу – він знову і знову повертався до наркотиків. Візити до гіпнотизерів, екстрасенсів, „чаклунів” і ворожок, відвідування церкви, спілкування зі священиком були марними. У молодої людини виникла сильна психологічна і фізична залежність, яку він подолати не в змозі – наркотик виявився сильнішим.
Факт залучення підлітків до наркотиків і психотропних речовин у компаніях однолітків підтверджується також дослідженнями професора А.Ф. Кисельова. На його думку, бажання підлітка звільнитися з-під опіки батьків, коли жорстко регламентований розпорядок його життя, приводить на вулицю, де його поведінка одразу змінюється повною свободою, а постійна опіка у повсякденному житті – самостійністю, що нерідко відкриває шлях до наркотиків. Хлопчика чи дівчинку притягає те, що раніше заборонялося. Вживання наркотичної речовини або одурманюючих засобів бувають також викликані бажанням спробувати те, що раніше заборонялося, випробувати все на собі, бравада, самовпевненість тощо [3, с. 8-9].
Відомо, що у підлітковому віці діти схильні до згуртування, групування, створення компаній. У вільний час, збираючись докупи за місцем помешкання вони грають у футбол, рухливі ігри, спілкуються, а інколи грають у карти, азартні ігри, вживають горілку, вино, пиво, палять цигарки та вживають наркотики. Як правило, спочатку це віддалені та відлюдні місця – старі покинуті будівлі, глухі паркові зони, берег річки. Згодом місцем зустрічі стають кав’ярні, бари, нічні клуби, дискотеки. За спостереженням лікарів-наркологів типовий шлях наркомана – тютюнопаління, зловживання спиртовими напоями у вуличних компаніях, куріння коноплі, і в решті-решт – перехід до важких наркотиків. До того ж, за наявності коштів придбати наркотики у підпільній «торговій мережі» не складає ніяких проблем для наркомана. А.А. Коломієць довів, що 70% людей, які палять, зловживають алкоголем та наркотичними засобами, вперше пробували це саме в територіальних групах і у ранньому віці [3, с. 9].
Поступово групу починають об’єднувати спільні інтереси, проведення вільного часу і вживання наркотиків, обмін думками про відчуття, що викликає спожитий наркотик. Відбувається свого роду процес підвищення «кваліфікації», коли більш досвідченні діляться досвідом з тільки-но починаючими. З часом споживачі від слабких наркотиків переходять до більш сильних. У них з’являються розлади сну, апетиту, порушення координації рухів, невпевнена хода, почервоніння очей, запалення слизових оболонок, бліде обличчя, шкіра землистого кольору, озноб, різке, на перший погляд, безпричинне підвищення температури, підвищений або знижений кров’яний тиск, тахікардія, блювота, судоми, нежить. Психологічна залежність повністю переходить у фізичну, що значно ускладнює ресоціалізацію людини. І з часом, як справедливо наголошує Г.Д. Золотова, «наркоманія поступово стає стилем життя підлітків та молоді, завдає шкоди близьким, оточуючим наркомана, суспільству у цілому» [2, с. 3].
Спільне використання голок, шприців, посуду для приготування наркотиків сприяє поширенню ВІЛ/СНІД, гепатиту «С», сифілісу та інших хвороб, що передаються через кров. Сьогодні серед наркоманів, які знаходяться на обліку у Миколаївському наркологічному диспансері – 41,7% ВІЛ-інфікованих. Відмітимо, що серед підлітків популярні летючі речовини, марихуана, транквілізатори, опіоїди, галюциногени.
Отже, вживання наркотиків – широко доступне і поширене явище серед населення, а особливо молоді. Основними ж причинами поширення наркотиків є соціальні потрясіння у країні, політична нестабільність, корупція, правовий нігілізм, безробіття при яких найвразливішою верствою населення є молодь, яка ще не готова винести незгоди життя, самореалізуватися, самоствердитися, і певна частина її шукає порятунку у наркотичному дурмані, а також низький рівень знань про негативний вплив наркотиків на здоров’я та життя людини. Соціальна незрілість, безвідповідальність, легковажність, бажання отримати задоволення, ейфорію є основними причинами вживання наркотичних і токсичних речовин. А також наївні думки про те, що в будь-який момент можна кинути вживати наркотики та забути про їх існування.
Зусилля держави націлені на подолання «наркотичної чуми» поки-що відчутних позитивних результатів не принесли. У свою чергу, існування споживачів наркотиків свідчить про зростання незаконного обігу наркотиків та тенденції до розширення їх ринку збуту і наявності злочинів пов’язаних із незаконним їх виробництвом. Доступність наркотичних речовин для бажаючих їх придбати сприяє залученню молоді до наркотиків. Відбувається соціально-територіальна локалізація наркотизму.
Важливо наголосити на тому, що сьогодні наркотизація має тенденцію до латентності, яка у недалекому майбутньому може спричинити різке зростання наркотично залежних людей та кардинально змінити офіційну статистику. До того ж наркотизм є однією з найважливіших причин поширенням ВІЛ/СНІДу.