12.2 Фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва

Для суб’єктів малого підприємництва передбачено складання та подання як квартальної, так і річної скороченої фінансової звітності, яка включає тільки баланс та звіт про фінансові результати спрощеної форми. Форми звітності та порядок їх заповнення суб’єктами малого підприємництва розглядаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Мінфін вніс зміни до П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” виклавши його у новій редакції (наказ № 25 від 24.01.2011 р.). Зокрема, зміни не обійшли стороною і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва. Але цей наказ набере чинності з 01.04.2011 р.

П(С)БО 25 установлює зміст і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок заповнення його статей. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком, обов’язково підписується керівником і головним бухгалтером підприємства.

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва можуть складати юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 Податкового кодексу України. Такими є юридичні особи:

- у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом. При цьому такі підприємства повинні одночасно відповідати одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Не зможуть складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкти господарювання, які:

1) утворені в період після набрання чинності ПКУ шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 ПКУ;

3) виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;

4) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

5) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню;

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном, оренду (у тому числі надання в оренду торгових місць на ринках та/або у торгівельних об’єктах);

9) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

Проте підприємства, які не можуть складати Спрощений фінансовий звіт можуть складати Фінансовий звіту суб’єкта малого підприємництва. Для цього вони повинні відповідати таким критеріям, що середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень (ст. 1 Закону "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 № 2063-III).

Суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, можуть обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю, без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості; не створюють забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення; поточну дебіторську заборгованість включають до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного обліку доходів і витрат та які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

В той же час це не стосується довірчих товариств, страхових компаній, банків, ломбардів, інших фінансовокредитних та небанківських фінансових установ, суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам - засновникам та учасникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%.

Разом з тим, суб’єкти малого підприємництва не пізніше 26 квітня мають подати фінзвіт за I квартал 2011 р. (п.5 та п. 10 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ N 419 від 28.02.2000 р.). Фахівці Мінфіну констатують, що за I квартал 2011 року необхідно відзвітувати за старою формою, а вже починаючи із звітності за I півріччя 2011 року - за новою формою.

Річна фінансова звітність відкритих акціонерних підприємств, підприємств-емітентів облігацій, банків, дочірніх товариств, валютних та фондових бірж, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній та інших фінансових установ підлягає оприлюдненню через періодичні видання або розповсюдження у вигляді окремих друкованих видань не пізніше 1 червня наступного за звітним року.

Фінансова звітність повинна бути достовірною - не містити помилок і перекручень, що здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Тому всі підприємства перед складанням річної звітності повинні обов’язково проводити інвентаризацію своїх активів та зобов’язань.

Інформація, що подається у фінансових звітах повинна бути зрозуміла і мати однозначне тлумачення користувачами, при умові, що вони мають відповідні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна надавати користувачам лише доречну інформацію, яка виливає на прийняття ними рішень і дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому.

Звітність повинна забезпечувати можливість порівнювати звіти за різні періоди та різних підприємств. Для надання такої можливості наводяться дані за поточний та попередній звітні періоди та розкривається в примітках до фінансових звітів інформація про облікову політику підприємства.

Складаючи фінансову звітність, потрібно дотримуватись наступних принципів:

- автономності підприємства - кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від власників;

- безперервності діяльності - активи і зобов'язання підприємства оцінюються, виходячи з припущення, що діяльність цього підприємства триватиме далі;

- періодичності - діяльність підприємства розподіляється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

- історичної (фактичної) собівартості - пріоритетність оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відображення доходів і витрат - фінансовий результат звітного періоду визначається шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

- повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- послідовності - постійне (з року в рік) використання підприємством обраної облікової політики. Зміна останньої повинна бути обгрунтована і розкрита у Примітках до фінансової звітності;

- обачності - методи оцінки, які використовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою - операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника - всі операції підприємства вимірюються та узагальнюються у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці.

При заповненні форм звітності необхідно пам’ятати про обов’язкові реквізити. Зокрема, потрібно вказати дату, станом на яку або період за який складається звітність, повну назву підприємства, форму власності підприємства, у віданні якого державного органу перебуває дане підприємство, галузь та вид економічної діяльності підприємства, його юридичну адресу.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком.