- •Предмет педагогіки. Педагогіка як система педагог. Наук. Взаємозв’язок пед. Та ін. Наук про людину. Роль я. А. Коменського у становленні пед. Як науки.
- •2. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Видатні педагоги минулого про вчителя (я. Коменський, а. Дістервег, к. Ушинський, в. Сухомлинський).
- •3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх хар-ка. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •4. Фактори розвитку особистості. Особливості виховного процесу в сучасному соціумі.
- •7. Колектив як фактор розвитку особистості. Структура і динаміка розвитку. Учнівського колективу. Теорія колективу а. Макаренка.
- •9. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •10.Виникнення та розвиток ідеї всебічного та гармонійного розвитку особистості в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •11. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.
- •12. Поняття «зміст виховання». Соціокультурна обумовленість еволюції поняття «зміст виховання» в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •13. Закономірності та принципи виховання. Національне виховання в сучасному соціокультурному просторі україни.
- •Загальні закономірності і принципи виховання
- •16. Сутність процесу виховання та його закономірності. Соціокультурна обумовленість розвитку сучасних концепцій виховання.
- •17. Поняття метод виховання. Класифікація методів виховання (за вибором).
- •19. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я. Коменський, а. Дістервег, і. Гербарт, к. Ушинський, б. Грінченко).
- •20. Поняття про методи та прийоми навчання. Класифікація методів навчання.
- •21. Сутність процесу навчання. Майстерність вчителя в активації пізнавальної діяльності школярів на уроці.
- •22. Види навчання. Історико-педагогічний аспект розвитку видів навчання.
- •23. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
- •24. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.
- •25. Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
- •26. Еволюція системи освіти в історії педагогіки. Сучасна система освіти україни.
- •28. Сучасні підходи до оцінювання знань, умінь і навичок. 12-бальна система оцінювання.
- •29. Поняття «педагогічна технологія». Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
- •31. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в. Сухомлинського.
- •33. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •34. Основні методи пед. Взаємодії методи пед. Взаємодії в діяльності а. Макаренка.
- •35. Педагогічна спостережливість та увага в діяльності вчителя. Основні властивості уваги та способи її активації в процесі навчання.
- •36. Поняття педагогічного спілкування., його особливості, функції та види. Стилі пед. Спілкування.
- •37. Конфліктні ситуації у пед. Процесі. Шляхи, умови і засоби розв'язання конфліктних ситуацій.
- •38. Діяльність вчителя як творчий процес. Методи активації творчої діяльності учнів.
- •39. Основні цілі, завдання, принципи та форми взаємодії школи та сім`ї. Майстерність вчителя у роботі з батьками. Макаренко та Сухомлинський про роботу з батьками.
- •40. Укр. Пед. Думка к. 19 – поч. 20 ст. (б., Грінченко, с. Русова, х.Алчевська)
19. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я. Коменський, а. Дістервег, і. Гербарт, к. Ушинський, б. Грінченко).
Дидактика – це галузь педагогіки про теорію навчання й освіту людини. Перші паростки дидактики з'явилися в надрах народної педагогіки. Дидактичні принципи (принципи навчання) – основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи. Принципи: свідомості та активності; наочності; систематичності та послідовності; міцності; доступності; науковості; зв'язок теорії з практикою. Історії педагогічної науки відомі різні обґрунтування дидактичних принципів і трактування окремих з них Першу спроду зробив чеський педагог Я. А. Коменський у 1657 р. завершив ґрунтовну працю «Велика дидактика», в якій вперше дав наукове тлумачення попередніх надбань педагогів-практиків. Його система спирається на принцип природовідповідності: у навчанні вихованні слід враховувати природні, вікові та психологічні властивості дітей. Оскільки природа розвивається поступово, у навчанні необхідно дотримуватися принципу послідовності, поступовості й систематичності. Ф.-В.-А. Дістервег, прагнучи розкрити дидактичні принципи і правила якомога конкретніше, розглядав їх як вимоги до змісту навчання, до вчителя і учнів. Вагоме місце в дидактичній системі К. Ушинського займає висвітлення оптимізації пізнавальної активності школярів, емоційності навчання, розвитку мислення і мовлення учнів, забезпечення наступності в навчання, належної організації самостійної роботи й творчості школярів, шкільного краєзнавства. Важливо те, що він не просто проповідував свою дидактику, а дав їй глибоке наукове обґрунтування та класичний приклад втілення на практиці. Цьому є свідченням його підручники для початкового навчання «Дитячий світ» (1861), «Рідне слово» (1864), статті «Три елементи школи» (1867), «Недільні школи» (1861). Б. Д. Грінченко зазначав, що нова школа має надати освіті, розвивальний виховний характер. Діти в школі повинні вчитися рідною мовою, це педагог утверджує з позицій принципу природо відповідності.
20. Поняття про методи та прийоми навчання. Класифікація методів навчання.
Методи навчання – це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань. Прийоми навчання – це складова методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Методи навчання розглядаються в різноманітних класифікаціях з урахуванням їх практичних функцій і можливостей. Класифікація за Лихачовим. 1.методи етапу сприйняття-засвоєння (розповідь, бесіда, лекція, демонстрація, ілюстрація, сам ост.робота). 2. методи етапу засвоєння-відтворення (проблемна та ігрова ситуація, навчальна дискусія, навчальний експеримент) 3. метод дослідження (вправа, взаємонавчання,опорний конспект, сам ост.засвоєння інф-ції). 3. методи діагностики й одержання зворотної інф-ції (опитування, к.р., заліки, екзамени). 4. методи етапу навчально-творчого вираження (навчально-творчі та навчально-критичні методи).