- •Предмет педагогіки. Педагогіка як система педагог. Наук. Взаємозв’язок пед. Та ін. Наук про людину. Роль я. А. Коменського у становленні пед. Як науки.
- •2. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Видатні педагоги минулого про вчителя (я. Коменський, а. Дістервег, к. Ушинський, в. Сухомлинський).
- •3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх хар-ка. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •4. Фактори розвитку особистості. Особливості виховного процесу в сучасному соціумі.
- •7. Колектив як фактор розвитку особистості. Структура і динаміка розвитку. Учнівського колективу. Теорія колективу а. Макаренка.
- •9. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •10.Виникнення та розвиток ідеї всебічного та гармонійного розвитку особистості в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •11. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.
- •12. Поняття «зміст виховання». Соціокультурна обумовленість еволюції поняття «зміст виховання» в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •13. Закономірності та принципи виховання. Національне виховання в сучасному соціокультурному просторі україни.
- •Загальні закономірності і принципи виховання
- •16. Сутність процесу виховання та його закономірності. Соціокультурна обумовленість розвитку сучасних концепцій виховання.
- •17. Поняття метод виховання. Класифікація методів виховання (за вибором).
- •19. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я. Коменський, а. Дістервег, і. Гербарт, к. Ушинський, б. Грінченко).
- •20. Поняття про методи та прийоми навчання. Класифікація методів навчання.
- •21. Сутність процесу навчання. Майстерність вчителя в активації пізнавальної діяльності школярів на уроці.
- •22. Види навчання. Історико-педагогічний аспект розвитку видів навчання.
- •23. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
- •24. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.
- •25. Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
- •26. Еволюція системи освіти в історії педагогіки. Сучасна система освіти україни.
- •28. Сучасні підходи до оцінювання знань, умінь і навичок. 12-бальна система оцінювання.
- •29. Поняття «педагогічна технологія». Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
- •31. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в. Сухомлинського.
- •33. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •34. Основні методи пед. Взаємодії методи пед. Взаємодії в діяльності а. Макаренка.
- •35. Педагогічна спостережливість та увага в діяльності вчителя. Основні властивості уваги та способи її активації в процесі навчання.
- •36. Поняття педагогічного спілкування., його особливості, функції та види. Стилі пед. Спілкування.
- •37. Конфліктні ситуації у пед. Процесі. Шляхи, умови і засоби розв'язання конфліктних ситуацій.
- •38. Діяльність вчителя як творчий процес. Методи активації творчої діяльності учнів.
- •39. Основні цілі, завдання, принципи та форми взаємодії школи та сім`ї. Майстерність вчителя у роботі з батьками. Макаренко та Сухомлинський про роботу з батьками.
- •40. Укр. Пед. Думка к. 19 – поч. 20 ст. (б., Грінченко, с. Русова, х.Алчевська)
9. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
Керівництво навчально-виховними закладами освіти взагалі й загальноосвітніми навчально-виховними зокрема має здійснюватись в Україні, виходячи з положень Конституції України, Закону «Про освіту», Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад Закону України «Про загальну середню освіту», та спиратись на такі принципи:
демократичності управління школою;
гласності і відкритості управління;
гуманізації;
регіональності школи;
плановості;
перспективності;
компетентності;
оптимізації;
об’єктивності оцінювання;
виконання учасниками пед. процесу функціон. обов’язків за результатом конкретних справ;
принцип участі в громадськості.
10.Виникнення та розвиток ідеї всебічного та гармонійного розвитку особистості в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
Протягом тисячоліть метою виховання, починаючи з афінської системи, є саме ідея всебічного і гармонійного розвитку особистості. Цей термін став ідеалом, якому потрібно прагнути в процесі виховання. Мета вих.-ння переплітається із завданнями, які кожна епоха ставить перед сус-вом, а сус-во перед школою. Моральне вих. має такі завдання : оволодіння особистості нормами моральної поведінки, формування почуттів, переконань, вмінь та навичок моральної поведінки.
Завдання розумового виховання такі: оволодіння знаннями, вміннями та навичками з основ наук, формування наукового світогляду, розвиток інтелектуальних можливостей особистості, оволодіннями методами самостійної пізнавальної діяльності. Трудове виховання: формування любові до праці, і розуміння її важливості у суспільстві, формування культури трудової діяльності, бережливого ставлення до результатів праці, психолого-соціальна підготовка до вибору професії і активної участі у продуктивній праці. Фізичне виховання: створення оптимальних умов для розвитку фізично здорового організму, вироблення санітарно-гігієнічних вмінь та навичок, виховання волі та стриманості, формування стійкого інтересу і потреби турботи про власне здоров'я. Завдання естетичного виховання: формування почуття прекрасного, виховання любові до природи, та створеної краси, виховання стійких оцінювальних критеріїв та емоційно-естетичного ставлення до творів мистецтва, оволодіння знаннями і вміннями творити прекрасне у житті. У Давній Греції – афінська система навчання передбачала всеб. розв. особистості: фізвиховання, моральне, розумове, естетичне. Система Платона не брала до уваги рабів, держ. школа, 12-20 р – військова служба, потім вдосконалення освіти. За Аристотелем вих.-ння повинна здійснювати держава, мета – вих..вищих якостей душі розумової і вольової. Демокрит відстоював принцип гармонійного розвитку, труд.вих-ння, моральна поведінка; мета вих.-ння: підготувати молодь до реального життя на землі. Цим принципом керувався і Коменський. Дж. Локк – завдання вих.-ння – здоровий дух у здоровому тілі; програма – трудове, фізичне, розумове, моральне вих.-ння. Руссо – ідея вільного вих.-ння, принцип природо відповідності (гармонія з природою), педоцентризму(вільне вих.-ння дитини).