- •Предмет педагогіки. Педагогіка як система педагог. Наук. Взаємозв’язок пед. Та ін. Наук про людину. Роль я. А. Коменського у становленні пед. Як науки.
- •2. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Видатні педагоги минулого про вчителя (я. Коменський, а. Дістервег, к. Ушинський, в. Сухомлинський).
- •3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх хар-ка. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •4. Фактори розвитку особистості. Особливості виховного процесу в сучасному соціумі.
- •7. Колектив як фактор розвитку особистості. Структура і динаміка розвитку. Учнівського колективу. Теорія колективу а. Макаренка.
- •9. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •10.Виникнення та розвиток ідеї всебічного та гармонійного розвитку особистості в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •11. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.
- •12. Поняття «зміст виховання». Соціокультурна обумовленість еволюції поняття «зміст виховання» в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •13. Закономірності та принципи виховання. Національне виховання в сучасному соціокультурному просторі україни.
- •Загальні закономірності і принципи виховання
- •16. Сутність процесу виховання та його закономірності. Соціокультурна обумовленість розвитку сучасних концепцій виховання.
- •17. Поняття метод виховання. Класифікація методів виховання (за вибором).
- •19. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я. Коменський, а. Дістервег, і. Гербарт, к. Ушинський, б. Грінченко).
- •20. Поняття про методи та прийоми навчання. Класифікація методів навчання.
- •21. Сутність процесу навчання. Майстерність вчителя в активації пізнавальної діяльності школярів на уроці.
- •22. Види навчання. Історико-педагогічний аспект розвитку видів навчання.
- •23. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
- •24. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.
- •25. Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
- •26. Еволюція системи освіти в історії педагогіки. Сучасна система освіти україни.
- •28. Сучасні підходи до оцінювання знань, умінь і навичок. 12-бальна система оцінювання.
- •29. Поняття «педагогічна технологія». Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
- •31. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в. Сухомлинського.
- •33. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •34. Основні методи пед. Взаємодії методи пед. Взаємодії в діяльності а. Макаренка.
- •35. Педагогічна спостережливість та увага в діяльності вчителя. Основні властивості уваги та способи її активації в процесі навчання.
- •36. Поняття педагогічного спілкування., його особливості, функції та види. Стилі пед. Спілкування.
- •37. Конфліктні ситуації у пед. Процесі. Шляхи, умови і засоби розв'язання конфліктних ситуацій.
- •38. Діяльність вчителя як творчий процес. Методи активації творчої діяльності учнів.
- •39. Основні цілі, завдання, принципи та форми взаємодії школи та сім`ї. Майстерність вчителя у роботі з батьками. Макаренко та Сухомлинський про роботу з батьками.
- •40. Укр. Пед. Думка к. 19 – поч. 20 ст. (б., Грінченко, с. Русова, х.Алчевська)
36. Поняття педагогічного спілкування., його особливості, функції та види. Стилі пед. Спілкування.
Пед.спілкування – це тип професійного спілкування, що відповідає критеріям діалогу, забезпечуючи суб’єкт-суб’єктний принцип взаємодії педагога та учнів. Професійне спілкування викладача з учнями на уроці та поза уроками, спрямоване на створення позитивного психологічного клімату. Функції пед. спілкування: обмін інф-ції, пізнання особистості, орг.-ція діяльності, обмін ролями, співпереживання, самоствердження. Види пед. спілкування: 1)функціонально-рольове спілкування (ділове, стандартизоване, обмежене вимогами рольової позиції). 2) особистісно-орієнтоване (вих.-ння нормативно заданих ф-цій з виявом особистого ставлення). Стиль – установлена система способів та прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії. Стилі пед. спілкування: авторитарний (форми – наказ, вказівка, догана, інструкція); демократичний (заохочення, порада, інформування, координація); ліберальний. Пед спілкування складається з вербального та невербального спілкування. Невербальне спілкування – спілкування за допомогою жестів, міміки. Складові невербального спілкування – жести – спілкування за допомогою рук, міміка – спілкування за допомогою виразу обличчя, пантоміміка – мова тіла, міжособистісний простір – інтимний – 15-46 см., особистий – 46-120 см., соціальний – 120-360 см., суспільний – 360 і більше, зовнішній вигляд учителя. Складовою пед майстерності вчителя є його мовлення. Це інструмент його проф. діяльності, за доп якого можна розв'язати різні пед завдання. Мовлення вчителя: монолог (розповідь, шкільна лекція, коментар, пояснення), Діалог (бесіда у формі запитань і відповідей).
37. Конфліктні ситуації у пед. Процесі. Шляхи, умови і засоби розв'язання конфліктних ситуацій.
Конфлікт – форма соц. взаємодії між двома чи більше суб’єктами, яка виникла у зв’язку непорозуміння, незадоволення. Конфлікт виникає не одразу, зародження його ми можемо відчути в якомусь інцидентові. Групи конфліктів: внутрішній (особистісний конфлікт); міжособистісний, міжособистісний, особистісно-груповий. Технологія розв’язання конфлікту: подолати конфліктну ситуацію – вичерпати інцидент. Дії в конфліктних ситуаціях: потрібно дати відповіді на 4 питання: що робити? Де знаходяться дійсні причини конфлікту? Коли приступати до дій? Яким чином поводитися? Умови розв’язання пед. конфліктів: 1) аналітичний підхід, 2)адекватна мовленнєва поведінка вчителя, 3) вміле використання невербальних засобів спілкування, 4) вміння слухати, 5) не посилатись на поведінку близьких дитини, 6)впевненість вчителя в можливостях учня. Найважливішою передумовою неприпустимості загострення конфліктної ситуації є пед. такт учителя. Отже, спілкування вчителя в пед. процесі повинно збудити активність самої дитини. (вийти на діалог). І допомогти їй набути позитивного досвіду організації діяльності і стосунків.