34. Основні методи пед. Взаємодії методи пед. Взаємодії в діяльності а. Макаренка.

У педагогіці виділяють такі методи: 1. вимога – найбільш розповсюджений метод, що забезпечує стимулювання чи гальмування тих чи інших вчинків вихованців шляхом прояву особистого відношення педагога до вихованця в процесі навчання. Важливо розрізняти вимога як метод пед. взаємодії і єдині пед. вимоги як метод орг.-ції колективу. Види вимог: безпосередні (коли вони звернені до учнів, від яких вихователь домагається визначених дій), опосередковані (коли вчитель зі своїми вимогами звертається до учнів через товаришів). Вибір вимог залежить від ряду факторів: відношення того, від кого вимагають, до того, хто вимагає, тобто віднош. вихованця до педагога, віднош. вихованця до тієї діяльності, що стимулює педагог. Форми вимоги: 1)прямі: звертання педагога містить чітку, конкретну вказівку, виражена в рішучій, наполегливій манері; найбільш часто вживається в умовах нейтрального відношення вихованця до педагога та його діяльності; повинне бути однозначним, прямим, чітким; п.б. позитивним, викликати визначений учинок, а не просто забороняти, гальмувати ті чи інші дії учнів; п.б. виконане і доведене до кінця; технічне виконання – рішучий і упевнений тон. 2) непрямі – ціль вихователя не виражена прямо, вона завуальована, і як стимули використовується не скільки сама вимога, скільки психологічні фактори. Групи непрямих: позитивні, нейтральні, негативні. 2. перспектива, 3. заохочення і покарання найбільш традиційні методи виховання – забезпечують корекцію поводження учнів, тобто додаткове стимулювання корисних вчинків і гальмування небажаних проявів вихованців шляхом розширення чи обмеження їхніх прав і обов’язків. 5. суспільна думка – діючий метод. Якщо учень дорожить думкою колективу, намагається зайняти в ньому своє вирішальне місце, то застосування цього методу дає позитивні результати.

35. Педагогічна спостережливість та увага в діяльності вчителя. Основні властивості уваги та способи її активації в процесі навчання.

Спостережливість педагога – вибіркова спрямованість сприймання, що виявляється в легкості виокремлення педагогічно інформативних деталей у діяльності і поведінці інших осіб. Спостережливість ґрунтується на увазі, сприйманні, мисленні й пам’яті. Щоб розвивати спостережливість треба познайомитися з кінесикою. Увага – це особлива форма психічної активності людини, необхідна умова всякої діяльності. Увага значною мірою визначає хід і результати учбової роботи школяра. Вона сприяє швидшому включенню учня в пізнавальну діяльність, створює попередню готовність до майбутньої роботи. Залежно від хар-ру об’єкту, на який направлена увага людини розрізняють зовнішню і внутрішню увагу. Зовнішня увага – увага, направлена на предмети, що оточують нас, і явища. Внутрішня увага – увага, направлена на власні думки, почуття, переживання. Уважність – важлива якість особистості. Уважна людина відрізняється спостережливістю, вона повніше і точніше сприймає те, що її оточує, навчається і трудиться набагато успішніше, ніж людина, що не володіє цією властивістю особистості. Види уваги: мимовільна і довільна. В процесі навчальної діяльності учням необхідна довільна увага. Підтримка стійкої довільної уваги учнів залежить від: 1)усвідомлення обов’язків у виконанні даної діяльності. 2) виразне розуміння конкретного завдання виконуваної діяльності. 3) звичні умови роботи. 4) виникнення непрямих інтересів.