- •Предмет педагогіки. Педагогіка як система педагог. Наук. Взаємозв’язок пед. Та ін. Наук про людину. Роль я. А. Коменського у становленні пед. Як науки.
- •2. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Видатні педагоги минулого про вчителя (я. Коменський, а. Дістервег, к. Ушинський, в. Сухомлинський).
- •3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх хар-ка. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •4. Фактори розвитку особистості. Особливості виховного процесу в сучасному соціумі.
- •7. Колектив як фактор розвитку особистості. Структура і динаміка розвитку. Учнівського колективу. Теорія колективу а. Макаренка.
- •9. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •10.Виникнення та розвиток ідеї всебічного та гармонійного розвитку особистості в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •11. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.
- •12. Поняття «зміст виховання». Соціокультурна обумовленість еволюції поняття «зміст виховання» в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки.
- •13. Закономірності та принципи виховання. Національне виховання в сучасному соціокультурному просторі україни.
- •Загальні закономірності і принципи виховання
- •16. Сутність процесу виховання та його закономірності. Соціокультурна обумовленість розвитку сучасних концепцій виховання.
- •17. Поняття метод виховання. Класифікація методів виховання (за вибором).
- •19. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я. Коменський, а. Дістервег, і. Гербарт, к. Ушинський, б. Грінченко).
- •20. Поняття про методи та прийоми навчання. Класифікація методів навчання.
- •21. Сутність процесу навчання. Майстерність вчителя в активації пізнавальної діяльності школярів на уроці.
- •22. Види навчання. Історико-педагогічний аспект розвитку видів навчання.
- •23. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
- •24. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.
- •25. Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
- •26. Еволюція системи освіти в історії педагогіки. Сучасна система освіти україни.
- •28. Сучасні підходи до оцінювання знань, умінь і навичок. 12-бальна система оцінювання.
- •29. Поняття «педагогічна технологія». Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
- •31. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в. Сухомлинського.
- •33. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •34. Основні методи пед. Взаємодії методи пед. Взаємодії в діяльності а. Макаренка.
- •35. Педагогічна спостережливість та увага в діяльності вчителя. Основні властивості уваги та способи її активації в процесі навчання.
- •36. Поняття педагогічного спілкування., його особливості, функції та види. Стилі пед. Спілкування.
- •37. Конфліктні ситуації у пед. Процесі. Шляхи, умови і засоби розв'язання конфліктних ситуацій.
- •38. Діяльність вчителя як творчий процес. Методи активації творчої діяльності учнів.
- •39. Основні цілі, завдання, принципи та форми взаємодії школи та сім`ї. Майстерність вчителя у роботі з батьками. Макаренко та Сухомлинський про роботу з батьками.
- •40. Укр. Пед. Думка к. 19 – поч. 20 ст. (б., Грінченко, с. Русова, х.Алчевська)
28. Сучасні підходи до оцінювання знань, умінь і навичок. 12-бальна система оцінювання.
Під оцінкою успішності учнів розуміють певну систему показників, які відображають об'єктивні знання та вміння учнів. Оцінка включає в себе бал, тобто цифрову або іншу символічну форму вираження та фіксації оцінювання успішності.
Бальна система оцінювання має багату історію. Уже в Києво-Могилянській Академії була певним чином відпрацьована система оцінювання навчальної діяльності та здібностей учня.
У 2000 році в загальноосвітніх закладах України запроваджена 12-бальна шкала оцінювання навчальних досягнень учнів.
Критерії оцінювання 12-бальної системи:
Початковий рівень (1-2 б.) – Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями.
Елементарний (3-4 б.) - Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.
Середній (5-7 б.) - Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем.
Достатній (8-9 б.) - Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем.
Високий (10-12) - Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання.
Методи контролю знань, умінь і навичок: усна перевірка (учитель пропонує учням певні завдання, учні мають дати на них відповіді в усній формі), письмова перевірка, графічна перевірка (це робота з контурними картами, побудова таблиць, схем, графіків, діаграм), практична перевірка (тісно пов'язана із залученням учнів до конкретної практичної діяльності), тестова перевірка (сутність цього методу полягає у визначенні запитань, до яких подані альтернативні відповіді).
29. Поняття «педагогічна технологія». Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
Пед.технологія – система методів планування, застосування, оцінювання всього процесу навчання, засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів, взаємодії між ними для досягнення найефективнішої форми освіти. В пед. науці і практиці є дві цілком різні стратегії – формування та розвитку. Страт.формування – це пед. втручання у внутр. світ дитини. Страт.розвитку – це розвиток особистісного потенціалу учня, тобто його само актуалізація. Вибір технології навчання – це завжди вибір стратегії, приорітетів, система взаємодії, стилю роботи. Технологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна – Давидова. Ельконін та Давидов працювали разом. Вони керували багатоплановим експериментальним дослідженням щодо формування у школярів ставлення до навчальної діяльності як до особистої мети свого розвитку, яке мало підтвердити гіпотезу щодо розвивального навчання. Цілеспрямовану навчальну діяльність хар-ть такі особливості: 1) особлива форма активності дитини, спрямована на зміну себе як суб'єкта учіння. Така діяльність спрямована не на отримання матеріальних або інших результатів ,а безпосередньо на розвиток учнів; 2) науково-теоретичний характер цілеспрямованої навчальної діяльності; 3) необхідність з'ясування у процесі цілеспрямованої навч діяльності походження понять і позначуваних ними дій; 4) головним змістом навчання повинні бути загальні способи дій щодо розв'язання різноманітних завдань, які спрямували б діяльність учнів на оволодіння цими способами.
Система розвивального навчання розкриває широкі можливості для розвитку самооцінки учня, допомагає усвідомити себе як суб'єкта, що само розвивається, сам здобуває знання. Концепція Ельконіна-Давидова спрямована передусім на розвиток творчості як основи особистості. Мета розвивального навчання – забезпечити розвиток дитини, при цьому навчальний матеріал слід подавати у трьох площинах: а)система навчальних завдань проходить через всю програму предмета; б)розгортання навч. матеріалу в середині кожного навчального завдання за етапами її вирішення; в)розробка кожного конкретного уроку відповідно до певного вирішення навчального завдання.