§ 7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)

1. У кримінальному праві проблема ризику виникає лише в разі, коли ризиковане діяння пов'язане із поставленням у небезпеку право- охоронюваних інтересів або із реальним заподіянням їм шкоди. Об­ ставиною, що виключає в такому випадку кримінальну відповідаль­ ність за заподіяну шкоду, виступає виправданий ризик.

Відповідно до ст. 42 КК виправданий ризик як обставина, що ви­ключає злочинність діяння, — це вчинення діяння (дії або бездіяльнос­ті), пов 'язаного із заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам особи, суспільства або держави, для досягнення значної суспільно корисної мети, якщо ця мета в даній обстановці не могла бути до­сягнута неризикованою дією (бездіяльністю) і вжиті особою запо­біжні заходи давали достатні підстави розраховувати на запобіган­ня шкоди правоохоронюваним інтересам.

Вчинення діяння, пов'язаного з ризиком (ризикованого діяння), є для особи субсидіарним (додатковим) правом. Ним суб'єкт може скористатися лише в обстановці, при якій досягнення значної суспіль­но корисної мети без ризикованого діяння є неможливим.

2. Ризиковане діяння має свої підставу та ознаки. Підставою для вчинення ризикованого діяння є його виправданість, що визначається трьома елементами: 1) наявністю об'єктивної ситуації, що свідчить про необхідність досягнення значної суспільно корисної мети; 2) не­ можливістю досягнення цієї мети неризикованим діянням; 3) вжиттям особою запобіжних заходів щодо запобігання шкоди правоохоронюва­ ним інтересам. Тільки у своїй єдності ці елементи виправдують вчи­ нення особою діяння, пов'язаного з ризиком.

296

3. Перший елемент підстави — об 'єктивна ситуація, що викликає необхідність досягнення значної суспільно корисної мети, в одних ви­падках може виражатися в наявності небезпеки (наприклад, загроза життю хворого при лікарському ризику, загроза захоплення території супротивником при воєнному ризику та ін.), а в інших — свідчити про необхідність одержання, наприклад, нових знань (при дослідницькому ризику) або недопущення великих збитків чи одержання значної ви­годи (при господарському ризику) тощо.

4. Другий елемент підстави — це неможливість для даної особи в обстановці, що склалася, досягти поставленої мети неризикованим діянням. Якщо, наприклад, ситуація потребує порятунку життя хворо­го, недопущення господарських збитків, одержання майнової вигоди тощо, то звернення до ризикованого діяння можливе лише в разі від­сутності інших, неризикованих засобів досягнення зазначених цілей. Якщо буде встановлено, що особа, яка вчинила ризиковане діяння, мала реальну можливість (і вона це усвідомлювала) досягти поставленої мети неризикованими діями, але вона цією можливістю не скориста­лася і заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вона підлягає відповідальності за цю шкоду на загальних підставах.

5. Третій елемент підстави — це вжиття особою необхідних за­ побіжних заходів, що давали їй достатні підстави обгрунтовано роз­ раховувати на запобігання шкоди правоохоронюваним інтересам. Такі заходи залежать від характеру ризикованої дії (бездіяльності), сфери її поширення, реальних можливостей суб'єкта тощо (наприклад, під­ готовка та інструктаж обслуговуючого персоналу при дослідницькому ризику, виготовлення або установка необхідного устаткування, орга­ нізація охорони тощо). Ці заходи повинні бути достатніми (на погляд суб'єкта) для запобігання шкоди правоохоронюваним інтересам. Вжи­ ті запобіжні заходи повинні дозволяти особі обґрунтовано, а не легко­ важно (самовпевнено) розраховувати на запобігання шкоди. Це означає, що виправданими можуть визнаватися лише такі ризиковані дії, що не призводять із неминучістю до заподіяння шкоди. Особливість ри­ зику в тому і полягає, що його вчинення завжди таїть у собі можливість заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, проте ступінь такої можливості при виправданому ризику в будь-якому разі не повинен досягати неминучості заподіяння шкоди. Якщо ж для особи очевидно, що, незважаючи на вжиті запобіжні заходи, ризиковані дії неминуче призведуть до заподіяння шкоди, виправданість ризику виключається.

297

Розділ XIV

Обставини, що виключають злочинність діяння

Не випадково у ч. З ст. 42 КК передбачено, що ризик не визнається ви­правданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій. Тим самим закон допускає ситуації, коли особа своїми діяннями може створювати загрозу для свого життя, але не припускає, щоб така загроза завідомо була створена для життя інших людей. Під загрозою екологіч­ної катастрофи розуміється загроза незворотних негативних змін у до­вкіллі, здатних призвести до неможливості проживання населення і ве­дення господарської діяльності на певній території. Загроза надзвичай­ної події—це загроза аварії, катастрофи, поширення епідемії, епізоотії, епіфітотії, великої пожежі, засобів ураження та ін., що можуть призвес­ти до загибелі людей або великих матеріальних втрат.

6. За наявності підстави — виправданості — суб'єкт має право вчинити діяння, пов'язане з ризиком, яке характеризується низкою ознак, що визначають: 1) його мету; 2) об'єкт заподіяння шкоди; 3) характер діяння; 4) його своєчасність; 5) межі заподіяння шкоди.

7. Мета. У ч. 1 ст. 42 КК встановлено, що ризиковане діяння повинно бути вчинене для досягнення значної суспільно корисної мети. Такою метою може бути, наприклад, запобігання техногенній аварії, одержан­ня нових знань, порятунок хворого і тощо. Якщо ж особа, заподіюючи шкоду правоохоронюваним інтересам, прагне досягти вузькоегоїстич-них, кар'єристських чи інших подібних цілей, позбавлених суспільно корисного характеру, таке діяння не може вважати правомірним.

Далі, при виправданому ризику поставлена суспільно корисна мета має бути значною, що є оцінним поняттям. Проте в будь-якому разі вона повинна бути такою високозначущою, щоб бути співрозмірною зі шкодою, що заподіюється об'єкту кримінально-правової охорони. Ризиковані дії для досягнення незначної, хоча б і суспільно корисної мети, не є право­мірними. Нарешті, правомірний характер такому діянню надає сама на­явність зазначеної мети незалежно від того, чи вдалося особі її досягти.

8. Об'єктом заподіяння шкоди при ризикованому діянні виступа­ють правоохоронювані інтереси особи (наприклад, її життя, здоров'я або власність), суспільні інтереси (наприклад, громадська безпека, громадський порядок, безпека руху транспорту) або інтереси держави (наприклад, недоторканність державних кордонів, збереження держав­ної таємниці, авторитет влади, порядок управління).

9. Характер діяння. Діяння, пов'язане з ризиком, із зовнішнього боку збігається з фактичними ознаками якогось злочину, передбаченого КК (наприклад, вбивства, заподіяння тілесних ушкоджень, залишення в не-298

безпеці, знищення або пошкодження майна, видача державної таємниці, порушення правил пожежної безпеки і т. д.). Відповідно до ч. 1 ст. 42 КК ризиковане діяння може виражатися як в активній (дія), так і в пасивній (бездіяльність) поведінці. Таке діяння, нарешті, повинно заподіювати шкоду правоохоронюваним інтересам. Ця шкода може бути двох видів: 1) поставлення об'єкта кримінально-правової охорони в небезпеку запо­діяння шкоди або 2) фактичне (реальне) заподіяння йому шкоди.

10. Своєчасність ризикованого діяння полягає в тому, що воно повинно бути вчинено лише протягом часу існування його підстави (виправданості ризику). Якщо ця підстава ще не виникла або, навпаки, вже минула, то вчинення ризикованого діяння, що спричинило заподі­яння шкоди правоохоронюваним інтересам, може тягти за собою від­повідальність на загальних засадах.

11. Межі заподіяння шкоди при вчинені діяння, пов'язаного з ри­зиком, у КК не передбачено. Це дає підставу для висновку про те, що будь-яка шкода, заподіяна при виправданому ризику, має визнаватися правомірною. Цим пояснюється той факт, що КК не встановлює й від­повідальності за перевищення меж заподіяння шкоди при виправдано­му ризику. Отже, якщо встановлено, що була підстава для вчинення ризикованого діяння (його виправданість), то поставлення в небезпеку будь-яких правоохоронюваних інтересів або фактичне заподіяння їм будь-якої шкоди повинно визнаватися правомірним діянням.