Система захисту електронних банківських документів – це:
а) процедури, програмно-технічні комплекси та компоненти програмного забезпечення СЕП, що призначені забезпечити функціонування СЕП у разі порушення функціонування програмно-технічних комплексів внаслідок фізичного пошкодження комп’ютерного та телекомунікаційного обладнання, каналів зв’язку, втрати або пошкодження баз даних;
б) комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій НБУ, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України;
в) комплекс апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової інформації до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації.
Складовими системи електронних міжбанківських платежів Національного банку є:
а) система резервування і відновлення функціонування СЕП;
б) система захисту електронних банківських документів;
в) інформаційно-пошукова система;
г) усі попередні відповіді вірні;
д) вірної відповіді немає.
В системі електронних платежів НБУ розрахунки здійснюються за методом:
а) розрахунків на валовій основі;
б) розрахунків на чистій основі;
в) через встановлення між учасниками кореспондентських відносин.
Виконання платежів у режимі реального часу дає можливість учасникам розрахунків:
а) економити кредитні ресурси; б) прогнозувати стан ліквідності.
Основною відмінністю платежів у режимі реального часу є те, що:
а) кошти зараховуються на технічний рахунок отримувача після одержання учасниками розрахунків від ЦОСЕП пакета-відповіді категорії 2;
б) кошти зараховуються на технічний рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника до СЕП;
в) кошти зараховуються на технічний рахунок отримувача після надходження в ЦОСЕП від отримувача коштів пакета-відповіді категорії 1.
При виконанні міжбанківського переказу коштів через СЕП у файловому форматі сума платежу відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови:
а) якщо не виникає овердрафт технічного рахунку платника;
б) надходження від отримувача файла типу S;
в) усі відповіді вірні.
Квитанції на файли міжбанківських електронних розрахункових документів призначені для:
а) підтвердження правильності проходження потоків платіжних документів;
б) інформування відправника про результати приймання його файла отримувачем;
в) усі відповіді вірні.
Ініціатива трансакції в СЕП належить:
а) ЦОСЕП;
б) банку-учаснику, що має вимоги до іншого банку-учасника;
в) банку-учаснику, що дебетує власний рахунок;
г) ЦРП.
Квитанцією на файл початкових платежів є файл типу:
а) T; б) B; в) S.
Визначити до якого типу належить файл $Т3YIQВ8.001 та дату його формування:
а) файл початкових платежів, 8-го листопада;
б) квитанція на файл В, 11-го серпня;
в) файл відповідних платежів, 11-го серпня;
г) квитанція на файл А, 8-го листопада.
Можливість для банку-учасника СЕП формувати пакети початкових платіжних документів не допускаючи овердрафту технічного рахунку забезпечує інформація файлу типу:
а) U; б) K; в) L; г)V.
На початку банківського дня в СЕП учасники отримують від ЦОСЕП файли типу:
а) F.L; б) L; в) U та K.000; г) усі відповіді вірні.
У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами циклу та поточне значення їх технічних рахунків у файлі типу:
а) L; б) Z; в) K; г) V.
Система захисту електронних банківських документів повинна забезпечувати:
а) передачу, обробку і зберігання електронних банківських документів;
б) захист від несанкціонованої модифікації та ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь якому етапі їх оброблення;
в) постійний та безперешкодний доступ до компонентів платіжної системи усім користувачам;
г) усі відповіді вірні.
Комплексний підхід до забезпечення безпеки інформаційних систем – це:
а) протидія чітко визначеним загрозам при визначених умовах використання системи;
б) створення захищеного середовища для обробки платіжної та службової інформації в системі, яке об’єднує різноманітні засоби для протидії будь яким загрозам.
Визначити послідовність етапів створення системи захисту:
а) реалізація системи захисту;
б) супроводження системи захисту;
в) аналіз можливих загроз.
Під інформаційною безпекою розуміють:
а) умови для роботи програмно-технічних комплексів СЕП, за яких фахівці банків не можуть утручатися в оброблення електронних банківських документів після їх формування, та автоматичний контроль на кожному етапі їх оброблення;
б) можливість протистояти спробам нанесення збитків власникам або користувачам системи при різних навмисних або ненавмисних впливах на неї.
Системи, що базуються на архітектурі “клієнт-сервер” використовують:
а) один потужний універсальний ком’ютер;
б) групу комп’ютерів середнього розміру.
З наведеного нижче переліку визначити технологічні засоби безпеки СЕП:
а) механізм надання банку-учаснику СЕП інформації щодо поточного стану його технічного рахунку;
б) взаємообмін між банком і ЦОСЕП технологічною інформацією за підсумками банківського дня;
в) механізм обміну квитанціями;
г) автоматичний механізм контролю за несанкціонованим модифікуванням робочих модулів;
д) усі відповіді вірні.
Технологічні засоби безпеки в СЕП реалізуються:
а) програмним забезпеченням;
б) апаратним забезпеченням;
в) криптографічним забезпеченням;
г) усі відповіді вірні.
Апаратно-програмні засоби криптозахисту інформації в СЕП забезпечують:
а) достовірність і цілісність електронних банківських документів і службових повідомлень СЕП;
б) автентифікацію відправника та отримувача електронних банківських документів і службових повідомлень СЕП;
в) усі відповіді вірні.
Для здійснення автентифікації банків (філій), які є учасниками СЕП застосовується:
а) механізм формування (перевірки) ЕЦП;
б) чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, оброблення та виконання електронних банківських документів;
в) система ідентифікації користувачів;
г) усі відповіді вірні.
Захист інформації від модифікації з одночасною автентифікацією на всіх етапах оброблення електронних банківських документів в СЕП забезпечує:
а) механізм шифрування (розшифрування) інформації;
б) механізм генерації ключів;
в) механізм формування (перевірки) ЕЦП;
г) усі відповіді вірні.
Конфіденційність електронних банківських документів й службових повідомлень в СЕП забезпечує:
а) механізм генерації ключів;
б) механізм шифрування (розшифрування) інформації;
в) механізм формування (перевірки) ЕЦП;
г) усі відповіді вірні.
Механізм формування (перевірки) ЕЦП базується на:
а) симетричних криптографічних алгоритмах;
б) несиметричних алгоритмах RSA;
в) спеціальних криптографічних алгоритмах.
З наведеного нижче переліку визначити особливості програмно-технічних рішень, що закладені в СЕП другого покоління:
а) використання Windows - кодування при заповненні текстових реквізитів платіжних документів;
б) ведення єдиної бази даних засобами ЦОСЕП ЦРП;
в) централізоване оброблення платіжної і технологічної інформації як у файловому режимі так і в режимі реального часу в ЦРП;
г) використання промислової СУБД;
д) резервування і відновлення інформації ЦОСЕП засобами катастрофостійкого обчислювального середовища;
е) усі відповіді вірні.
Міжбанківський переказ в СЕП виконується банками в строк:
а) визначений правилами платіжної системи;
б) що не може перевищувати трьох операційних днів;
в) що не може перевищувати один операційний день.
Банківська автоматизована інформаційна система складається з частин:
а) розподільної, забезпечувальної, правової;
б) електронної, фінансової, технологічної;
в) функціональної, забезпечувальної.
Функціональна частина банківської автоматизованої інформаційної системи складається з:
а) модулів, АРМ, функціональних підсистем;
б) функціональних підсистем, підсистем управління, підсистем прийняття рішень.
Реляційна база даних – це:
а) нормалізована ієрархічна база даних;
б) набір елементів однакової природи;
в) сукупність таблиць з операціями вилучення та об’єднання стовпців у часі;
г) набір нормалізованих відношень різних вимірів.
З наведеного нижче переліку визначте задачі, що відносяться до класу OLTP:
а) облікові, аналіз доходів та витрат банку;
б) аналітичні, аналіз стану кредитного ринку;
в) прийняття рішень, облікові.
Гнучкість АБС забезпечує:
а) пристосування до змін законодавства та нормативної бази;
б) нормальну роботу у випадку росту кількості філій та клієнтів;
в) безпеку здійснення банківських операцій;
г) надійність.
Підсистема “Аналіз діяльності банку” функціонально забезпечує:
а) аналіз структури активів, аналіз організаційно-правового забезпечення;
б) аналіз доходів та витрат;
в) аналіз розподілу та освоєння фондів, аналіз інформаційного забезпечення;
г) усі відповіді вірні.
Ядро АБС створюють підсистеми:
а) “Управління депозитами”;
б) “Управління кредитними ресурсами”;
в) “Операційний день банку”;
г) “Управління операціями з іноземною валютою”;
д) усі відповіді вірні.
Система електронних платежів НБУ – це:
а) нетто-система міжбанківських розрахунків;
б) система поштових авізо;
в) брутто-система міжбанківських розрахунків;
г) система міжбанківських розрахунків за МФО;
д) система телеграфних авізо.
Як зміниться технічний рахунок банку в ЦОСЕП, якщо він отримає вхідний платіж файлом типу В?
а) дебетується на суму платежу;
б) кредитується на суму платежу;
в) не зміниться.
З наведеного нижче переліку адрес визначте ті, що можуть бути адресами вузлів ЕП НБУ:
а) UOHO;
б) RWHO;
в) UWPO;
г) UCJA;
д) UOIO@UJHO.
З наведеного нижче переліку адрес визначте ті, що можуть бути адресами локальних користувачів вузла ЕП регіонального управління НБУ:
а) VAHO@UCJA;
б) ADMIN@UXHO;
в) RUTA@UWAA;
г) UWEO@U160.
Задача визначення умов та формування кредитного договору розв’язується модулями:
а) “back-office”; б) “front-office”.
Режими, що забезпечують котирування залишків на рахунках в іноземній валюті входять до складу модулів:
а) “back-office”; б) “front-office”;
Умовою виконання проведення по внутрішніх документах банку є:
а) проведення не повинно призводити до «червоного» сальдо на кореспондентському рахунку;
б) проведення не повинно викликати «червоне» сальдо на рахунках;
в) усі відповіді вірні.
Банківська автоматизована інформаційна система (БАІС) - це:
а) сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, передані, перетворені, збережені й використані для управління економічним об’єктом;
б) система, яка функціонує на базі засобів обчислювальної техніки, які зв’язані між собою локальною чи глобальною мережею передачі даних і забезпечують процес збору, введення, передачі, обробки, збереження, поновлення даних для рішення проблем управління діяльністю банку;
в) методи, способи, технічні засоби й технології збирання, обробки, зберігання, пересилання інформації та її надання користувачам;
г) усі відповіді вірні.
Задачі щодо обліку власних основних засобів і нематеріальних активів банку розв’язуються засобами підсистеми:
а) “Операційний день банку”;
б) “Аналіз діяльності банку”;
в) “Внутрібанківський облік”.
Умовами виконання проведення по зовнішніх документах банку є :
а) наявність у базі даних ОДБ обох рахунків, початкові проведення не повинні призводити до червоного сальдо на рахунках;
б) проведення по прийнятих зворотних платежах в ОДБ здійснюється після обробки файлу залишків на технічному коррахунку (тип К);
в) усі відповіді вірні.
З наведеного нижче переліку програмно-технічних комплексів визначте функціональні підсистеми БАІС:
а) ”Внутрібанківський облік”, “Управління кредитними ресурсами”, “Валютний обмінний пункт”;
б) “Каса”, “Управління депозитними ресурсами”, “Зовнішньоекономічна діяльність”;
в) “Операційний день банку”, “Ліга”, “Клієнт-Банк”;
г) усі відповіді вірні.
Банківська автоматизована інформаційна система забезпечує:
а) автоматизацію обліково-операційної роботи банку;
б) автоматизацію внутрішньобанківської діяльності та міжбанківських розрахунків;
в) усі відповіді вірні.
До основних файлів бази даних ОДБ належать:
а) файли документів дня по балансових рахунках,
б) файли залишків коштів на балансових рахунках;
в) довідник банків-учасників СЕП;
г) файли “Картотека початкових платежів ” (vА);
д) усі відповіді вірні.
Перспективними щодо використання їх в автоматизованих банківських системах є СУБД типу:
а) Clipper, FoxPro, Btrieve;
б) Progress, dB Vista, Clarion;
в) Informix, Oracle, Ingress;
г) Sybase, Progress, FoxPro.
Загальна структура банківських автоматизованих інформаційних систем складається з:
а) бази даних, забезпечувальної частини, функціональної частина;
б) забезпечувальної частини, функціональної частини;
в) системи обробки даних, організаційно-методичного забезпечення, прикладного програмного забезпечення.
До оперативних файлів бази даних ОДБ належать:
а) файли початкових платежів типу А;
б) файли документів дня по балансових рахунках в національній та іноземній валютах;
в) усі відповіді вірні.
Яка з підсистем БАІС забезпечує дотримання вимоги щодо інтегрованості системи?
а) ”Банк-клієнт”;
б) “Звітність”;
в) “Операційний день банку”
г) “Аналіз діяльності банку”.
Базовими функціями підсистеми “ОДБ” є:
а) відкриття/закриття та протоколювання банківського дня, реєстрація клієнтів, ведення масивів нормативно-довідкової інформації;
б) відкриття та ведення особових рахунків клієнтів, введення та обробка платіжних документів;
в) відкриття та ведення особових рахунків клієнтів, формування балансу за кожний банківський день, формування та видача відомостей по накопичених оборотах за місяць (квартал, рік).
Сутність принципу “поставка проти платежу” полягає в тому, що:
а) депозитарій здійснює перереєстрацію прав власності за ДЦП після отримання від організатора торгів електронної відомості сквитованих розпоряджень;
б) депозитарій здійснює перереєстрацію прав власності за ДЦП з клієнта постачальника на клієнта отримувача після одержання повідомлення від ЦРП про перерахування коштів за операцією з ДЦП;
в) депозитарій здійснює перереєстрацію прав власності за ДЦП після відправлення банком, що обслуговує клієнта отримувача, платіжного доручення засобами СЕП.
Обслуговування грошових розрахунків за операціями з розміщення ДЦП здійснює:
а) Операційне управління НБУ;
б) Центральна розрахункова палата;
в) СЕП.
Обіг ДЦП на вторинному ринку забезпечує програмно-технічний комплекс системи “ОВДП-online”:
а) “ДЕПО-ОБЛІК”;
б) “ДЕПО-ЗАПИТ”;
в) “ВТОРИН;
г) усі відповіді вірні.
Аукціони з розміщення ОВДП проводяться за такими критеріями:
а) визначення рівня дохідності; в) визначення цінових умов;
б) “поставка-проти платежу”; г) усі відповіді вірні;
Розміщення ОВДП здійснюється у формі:
а) аукціонного продажу облігацій;
б) продажу облігацій за фіксованим рівнем дохідності;
в) усі відповіді вірні.
Аукціонний продаж ОВДП проводиться на підставі:
а) конкурентних заявок; б) неконкурентних заявок; в) усі відповіді вірні.
Конкурентні заявки щодо розміщення ОВДП задовольняються:
а) за рівнем їх дохідності;
б) за середньозваженим рівнем дохідності;
в) за рівнем їх дохідності, якщо він не перевищує граничного рівня дохідності;
г) за граничним рівнем дохідності.
Неконкурентні заявки щодо розміщення ОВДП задовольняються:
а) за середньозваженим рівнем дохідності;
б) за граничним рівнем дохідності.
Продаж ОВДП за фіксованим рівнем дохідності проводиться за участю:
а) неконкурентних заявок;
б) конкурентних заявок;
в) усі відповіді вірні.
Заявки на придбання ОВДП учасники розміщення облігацій надсилають до Національного банку за допомогою програмного-технологічного комплексу:
а) “ДЕПО-ОБЛІК”; б) “ВТОРИН”; в) “ЛІГА”.
Обслуговування операцій з розміщення ОВДП забезпечують такі програмно-технічні комплекси системи ОВДП-online:
а) “ДЕПО-ОБЛІК”, “ВТОРИН”;
б) “ЛІГА”;
в) “ЛІГА”, “ДЕПО-ОБЛІК”.
Граничний рівень дохідності ОВДП – це:
а) дохідність облігацій, що розраховується як середньозважена величина на підставі рівнів дохідності облігацій та кількості їх придбання за конкурентними заявками;
б) дохідність облігацій, що визначається Міністерством фінансів, вище якої конкурентні заявки, подані учасниками розміщення облігацій, не задовольняються.
Угода про купівлю/продаж ОВДП між Міністерством фінансів та учасником розміщення облігацій уважається укладеною з часу:
а) коли учасник розміщення ОВДП здійснює перерахування коштів до Операційного управління;
б) отримання учасником розміщення інформації про задоволення своїх заявок;
в) зарахування ОВДП на рахунок у цінних паперах учасника розміщення.
При розміщенні ДЦП право власності на ДЦП виникає у покупця з часу:
а) їх зарахування на його рахунок у цінних паперах у зберігача – клієнта Національного банку;
б) сплати покупцем потрібної суми коштів;
в)формування засобами програмно-технологічного комплексу “ЛІГА” зведеної відомості розподілу ДЦП між учасниками розміщення.
При проведенні аукціону з розміщення ОВДП пріоритет надається:
а) конкурентним заявкам; б) неконкурентним заявкам.
Складовими інформаційної моделі задачі оцінки кредитоспроможності позичальника є:
а) алгоритм визначення кредитоспроможності позичальника, вихідні повідомлення, вхідна інформація;
б) баланс та звіт про фінансові результати позичальника, пакет установчих документів, файли бази даних - довідник статей балансу, довідник статей звіту, довідник проведень, таблиця показників фінансової діяльності позичальника;
в) усі відповіді вірні.
PIN-код це:
а) засіб захисту інформації від несанкціонованого доступу;
б) засіб ідентифікації клієнта;
в) засіб доступу клієнта до карткового рахунку;
г) усі відповіді вірні.
Чи може дебетна картка виконувати функції кредитної?
а) ні, не може; б) так, якщо дозволити по ній овердрафт.
Основними функціями процесингового центру є:
а) розробка стандартів та правил ведення платіжних трансакцій;
б) забезпечення функціонування систем авторизації і розрахунків;
в) обмін фінансовою інформацією і переведення комісійних виплат між учасниками системи;
г) усі відповіді вірні.
Термін “завантаження пластикової картки” означає:
а) зарахування коштів на картковий рахунок власника картки;
б) отримання готівки через банкомат;
в) занесення коштів на баланс електронного гаманця.
За функціональним призначенням пластикові картки поділяються на:
а) міжнародні, національні, регіональні, локальні;
б) індивідуальні, сімейні, корпоративні;
в) електронний гаманець, дебетові, кредитні.
Визначити типи пластикових карток, які можна використовувати без PIN-коду:
а) дебетні; б) електронні гаманці; в) кредитні.
При авторизації платежу виконується:
а) ідентифікація клієнта;
б) перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта;
в) перевірка по стоп-файлу;
г) усі відповіді вірні.
Основними функціями банку-емітента є:
а) оцінка кредитоспроможності клієнта, відкриття та ведення карткового рахунку;
б) обробка торговельних рахунків, авторизація платежів;
в) емісія пластикових карток, зарахування сум з торговельних рахунків на рахунки закладів торгівлі;
г) усі відповіді вірні.
Основною перевагою смарт-карток у порівнянні з картками з магнітною смугою є:
а) вищій рівень захищеності;
б) можливість використання без PIN-коду;
в) усі відповіді вірні;
Автентифікація – це:
а) перевірка ідентифікатора користувача перед допуском його до ресурсів системи;
б) накладання електронно-цифрових підписів відповідальних користувачів;
в) автоматичний контроль за роботою користувачів шляхом протоколювання їх дій.
Найбільш ефективно функції електронного гаманця виконують:
а) картки з мікросхемою; б) картки з магнітною смугою; в) смарт-картки.
Зберігання та маршрутизацію повідомлень за адресатами в системі SWIFT здійснюють:
а) регіональні процесори; б) групові процесори; в) системний управляючий процесор.
Архітектура мережі SWIFT має:
а) ієрархічну трирівневу структуру;
б) централізовану структуру на основі інтегрованої бази даних;
в) ієрархічну чотирирівневу структуру.
Функцію електронного підпису повідомлення SWIFT виконує: