6. Нагляд як структурний підрозділ цб.

У широкому розумінні слова банківський нагляд є системою, якою користується уряд з метою гарантування стабільності фінансового сектору національної економіки, його безпеки і здоров’я. Головними цілями банківського нагляду є:

захист акціонерів і вкладників кожного конкретного банку від нефахового управління та зловживань;

підтримка стабільності на фінансовому ринку шляхом попередження «системного ризику» («системний ризик» полягає в тому, що банкрутство одного банку може призвести до банкрутств кількох банків, у результаті чого втрачається довіра до банківської системи в цілому).

Система банківського нагляду спрямована на скорочення зовнішніх та внутрішніх банківських ризиків. Отже, завдання наглядового органу полягає у гарантуванні безпеки і надійного функціонування банків. Для цього вони повинні мати у своєму розпорядженні адекватні капітал і резерви, необхідні для покриття ризиків, що виникають у процесі виконання банківських операцій. Надійний ефективний банківський нагляд — це суспільний товар, який неможливо придбати на ринку, але який, разом зі зваженою макроекономічною політикою, відіграє життєво важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності будь-якої країни. Витрати на проведення банківського нагляду справді великі, але, як засвідчила практика, збитки, завдані внаслідок неефективності нагляду, виявляються незрівнянно більшими.

Основними формами банківського нагляду є:

вступний контроль (державна реєстрація та ліцензування);

попередній контроль (безвиїзний нагляд та аудит);

поточний контроль (інспекційні перевірки).

7. Побудова служби банківського нагляду як самостійної структури. Змішана система нагляду.

У світовій банківській практиці не існує єдиного підходу до інституційної побудови системи банківського регулювання. У більшості ринкових економік законодавчі й нормативні акти, що регламентують діяльність центрального банку, покладають на нього повноваження щодо регулювання банківської діяльності. Причому в деяких країнах, наприклад у Нідерландах, Росії, винятково центральний банк має повноваження щодо банківського регулювання (в тому числі і банківського нагляду). У США, Німеччині, Франції та в деяких інших країнах існує змішана система банківського регулювання, в межах якої центральний банк розподіляє регулятивно-наглядові повноваження з іншими спеціальними органами, які можуть створюватися під егідою центрального банку, міністерства фінансів, казначейства або бути взагалі незалежними органами, підзвітними законодавчій влади

8. Становлення служби банківського нагляду в Україні.

НБУ було засновано як центральний банк нової незалежної країни в травні 91. у законодавчому порядку на нього було встановлено повноваження нагляду за фінансовим оздоровленням кб . для цього в травні було створено новий функц.підрозділ банківського нагляду департамент реєстрації та ліцензування. Декілька разв змінювалась структура служб банківського нагляду. Значну роль у виконанні функцій банківського регулювання та нагляду відіграє система банківського нагляду, що функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та регіональних управлінь НБУ. На рівні центрального апарату НБУ ця система представлена Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків, департаментів та управління, до якої входять: - департамент реєстрації та ліцензування банків; -департамент безвиїзного нагляду; -департамент інспектування банків; - департамент з питань роботи з проблемними банками; - управління координації з питань банківського нагляду. Система банківського нагляду на рівні регіонального управління