
- •Методичні вказівки
- •1. Основні етапи виконання курсового проекту
- •2. Методика виконання окремих етапів курсового проекту
- •2.1. Визначення особливостей експлуатації і області застосування проектованого автомобіля
- •2.2 Розробка принципових компоновочних схем автомобіля
- •2.3. Тяговий розрахунок автомобіля і визначення його тягово-швидкісних властивостей
- •2.3.1. Вибір і обґрунтування конструктивних вихідних даних
- •2.3.3. Визначення передаточних чисел трансмісії
- •2.3.4. Визначення показників тягово-швидкісних властивостей автомобіля
- •3. Визначення показників експлуатаційних властивостей автомобіля
- •3.1 Стійкість автомобіля.
- •3.2 Керованість автомобіля
- •3.3 Паливна економічність автомобіля
- •3.4 Плавність руху автомобіля
- •Література.
2.3.4. Визначення показників тягово-швидкісних властивостей автомобіля
Розрахунки,
необхідні для визначення тягово-швидкісних
властивостей автомобіля, проводяться
з допомогою кривої
– зовнішньої швидкісної характеристики
двигуна з використанням розрахункових
значень швидкості автомобіля, сили
тяги, сили опору повітря, динамічного
фактору, прискорення.
Швидкість автомобіля, м/с:
,
де
– частота обертання колінчатого вала,
с-1;
– радіус
кочення колеса (
),
м;
– передаточне
число коробки передач на відповідній
передачі;
– передаточне
число головної передачі.
Сила тяги автомобіля, Н:
де
– крутний момент двигуна, ;
– механічний
ККД трансмісії;
– динамічний
радіус колеса, м;
Сила опору повітря, Н:
,
де – фактор обтічності, Нс2/м4;
– швидкість
автомобіля, м/с.
Динамічний фактор автомобіля:
,
де
– сила ваги від повної маси автомобіля,
Н.
Прискорення автомобіля, м/с2:
,
де
– коефіцієнт опору дороги, для забезпечення
запасу сили тяги при русі автомобіля
на прямій передачі приймають
=0,2;
– коефіцієнт
врахування інерції обертових мас. З
достатньою для розрахунку точністю
можна прийняти
Результати розрахунків, виконаних за даним виразом, заносять в табл.2.6.
За даними таблиці будують динамічну характеристику (рис. 1б) і графік прискорень автомобіля (рис. 1в).
Графік
часу
і шляху розгону
автомобіля (рис. 1г) будують на основі
графіка прискорень автомобіля
графоаналітичним методом.
На
графіку прискорень автомобіля необхідно
виділити ділянки руху автомобіля, які
відповідають його розгону на 1-й, 2-й і
подальших передачах. Потім кожну із цих
ділянок розбивають на чотири або більше
рівних інтервалів. Границі інтервалів
і ділянок швидкості позначають послідовно
,
,
,
і т.д., а відповідні їм значення прискорень
позначають
,
,
,
.
Таблиця 2.6.
Номер переда-чі |
Переда-точне число |
Величини, що визнача-ються |
Частота
обертання
Відповідні
їм значення
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
ІІ |
|
, м/с |
|
|
|
|
|
, Н |
|
|
|
|
|
||
, Н |
|
|
|
|
|
||
, Н |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
, м/с2 |
|
|
|
|
|
Примітка: Розрахунки рекомендується проводити, починаючи з прямої передачі. Для інших передач числове значення величин і одержують діленням або множенням на одержаних для прямої передачі.
Час розгону автомобіля (рис. 1г) визначають для кожного інтервалу швидкостей:
;
;
;
…
;
Після чого для кожного інтервалу швидкостей визначають шлях розгону автомобіля (рис. 1г) по виразу
;
,
…
Розрахунок часу і шляху розгону автомобіля, після чого і побудову графіків зручно вносити в табл.2.7.
Таблиця 2.7.
№ п/п |
Величина |
Інтервал швидкостей |
|||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
||
1 |
Швидкість
в кінці інтервалу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Прискорення
в кінці інтервалу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Час
розгону в інтервалі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Сумарний час розгону
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Шлях розгону в інтервалі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Сумарний шлях розгону
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сумарний час і шлях розгону автомобіля до швидкості -го інтервалу визначають сумою часу і шляху розгону на всіх попередніх інтервалах швидкості:
;
.
Величини
і
дані відповідно в секундах і метрах.
За даними рядків 1 і 4 табл.2.7. будують графік часу розгону, а за даними рядків 1 і 6 - графік шляху розгону автомобіля.
Ці
графіки можуть мати спільні осі координат,
на яких відкладають швидкість
руху автомобіля.
Зовнішню швидкісну характеристику двигуна, динамічну характеристику, графіки прискорень, часу і шляху розгону виконують в олівці на листі формату А1.
Одержані в результаті розрахунків дані необхідно порівняти з вимогами ГОСТ 21398-75 "Автомобілі вантажні. Загальні технічні вимоги" і ГОСТ 22576-77 "Автомобілі і автопоїзди. Номенклатура показників швидкісних властивостей і методи їх визначення", згідно з якими максимальна швидкість руху повинна бути не менше 22м/с; швидкість руху на підйомі в 3% протяжністю 3км повинна бути не менше 8,5м/с; максимальний підйом, що долається, повинен бути не менше 25%; час розгону до максимальної швидкості не повинен перевищувати 150с для одинарних автомобілів і 250с для автопоїздів; шлях розгону до максимальної швидкості не повинен перевищувати 2500м для одинарних автомобілів і 4500м - для автопоїздів. Зробити висновок відповідності тягово-швидкісних властивостей проектованого автомобіля вимогам ГОСТу. Показники гальмівних властивостей визначають із умови забезпечення максимальної інтенсивності гальмування.
Згідно
з ГОСТ 22895-77 "Гальмівні системи
автотранспортних засобів" оціночними
показниками динамічності автомобіля
при гальмуванні являється сповільнення
і
шлях гальмування
,
які визначають із залежностей
;
,
де – коефіцієнт зчеплення коліс з полотном дороги;
– кут
нахилу полотна дороги, град;
– коефіцієнт
опору кочення.
Величини
,
і
вказані в завданні;
=9,87м/с2
–
прискорення
сили ваги;
–
швидкість автомобіля, з якої проводиться
гальмування (приймається із ГОСТ
22895-77).
Знайдені значення сповільнення і гальмівного шляху зрівнюють з вимогами ГОСТ 22896-77 і "Правил дорожнього руху" після чого роблять висновки про відповідність показників гальмівних властивостей проектованого автомобіля.