2. Поняття і структура політичної системи.

Політична система суспільства – це система взаємовідносин державних та недержавних соціальних інститутів, які виконують певні політичні функції щодо захисту інтересів соціальних угрупувань, спільнот, можливостей їхньої гармонізації.

Політична система складається з:

■ Законодавчої, судової, виконавчої систем;

■ Центральних, проміжних, місцевих систем управліннями (чи самоуправління), які базуються на принципах представництва та організації.

Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави.

Досліджуються політичні системи починаючи з Аристотеля , але найбільший внесок належить американському теоретику Д.Істону, який застосував метод системного аналізу у працях: "Політична система", "Системний аналіз політичного життя".

Структура політичної системи – це сукупність владних інститутів, що пов'язані між собою і створюють стійку цілісність.

Головний єднальний компонент політичної системи – політична влада.

Влада – це елемент управління, джерело управління, основа розвитку і функціонування політичної системи.

Структуру політичної системи складають:

• Політичні відносини;

• Політична організація суспільства (політичні інститути);

• Засоби масової інформації;

• Політичні принципи і норми;

• Політична свідомість;

• Політична культура;

Політичні відносини складаються в суспільстві з приводу завоювання та здійснення політичної влади. Є такі види політичних відносин:

• Міжкласові, внутрішньокласові, міжнаціональні, міждержавні;

• Між політичними організаціями(державою, партіями, рухами);

• Між політичними організаціями та установами(адміністрацією, інститутами).

Політична організація суспільства виростає з політичних відносин. Вирізняють:

• Власне політичні організації (держава, політичні партії);

• Політизовані (народні рухи, профспілки);

• Неполітичні (об'єднання за інтересами).

Визначальним елементом політичної організації суспільства, її ядром є держава з усіма її складовими: законодавчою, виконавчою, судовою гілками, збройними силами. Активним і самостійним елементом політичної системи є засоби масової інформації. ЗМІ – це розгалужена мережа установ, що займаються збиранням, обробкою та поширенням інформації. Вони впливають на органи управління, пропагують політично – правові норми. Вони не завжди нейтральні – захищають певні політичні сили.

Політичні принципи і норми – формують політичну поведінку та свідомість людини відповідно до цілей і завдань політичної системи. Закріпленні в конституції, кодексах, законах та ін. Вони регулюють політичні відносини, визначають дозволене і недозволене.

Політична свідомість – це частина суспільної свідомості, система відображення в духовному житі людей політичних інтересів, уявлень ,поглядів, різних суспільних груп, національних спільнот, а також суспільства в цілому.

Політична культура – це сукупність політичних уявлень, поглядів, теорій про різні аспекти політичного життя. Політична культура – частина загальної культури.

З. Функції і типологія політичних систем.

Функції політичної системи:

• Вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства;

• Організація діяльності суспільства на виконання цих цілей і завдань;

• Координація окремих елементів суспільства;

• Легітимізація (діяльність спрямована на узаконення політичної системи);

• Політична соціалізація(включення людини в політичну діяльність суспільства);

• Артикуляція інтересів(це пред'явлення вимог до осіб, що виробляють політику);

• Агрегування інтересів(узагальнення та впорядкування інтересів та потреб соціальних верств населення;

• Стабілізація (забезпечення стабільності розвитку суспільної системи в цілому).

Типологія політичної системи:

Аристотель запропонував 6-членну типологію:

• Монархія;

• Тиранія;

• Аристократія;

• олігарїхія;

• Політія;

• Демократія;

Марксизм виводив типологію за соціально – економічною структурою суспільства:

• Рабовласницька;

• Феодальна;

• Буржуазна;

• Соціалістична;

Зараз популярна на Заході така типологія:

• Військові та громадянські політичні системи;

• Консервативні і ті, що трансформуються;

• Закриті і відкриті;

• Завершені і незавершені (основні критерії – наявність всіх складових);

• Мікроскопічні, макроскопічні, глобальні;

• Традиційні і модернізовані;

• Демократичні, авторитарні, тоталітарні;

Дж. Коулмен пропонує:

• Конкурентні;

• Напівконкурентні;

• Авторитарні;

Ж. Блондель пропонує:

• Ліберальні демократії;;

• Радикально-авторитарні;

• Традиційні;

• Популістські;

• авторитарно-консервативні.

Всі типології умовні. Чистого виду політичної системи не існує.