6.3. Вибір розміру майданчиків під контейнери

Майданчики повинні мати рівне асфальтоване або бетонне покриття з ухилом у бік проїжджої частини 0,02%, огороджені зеленими насадженнями з декоративних чагарників або іншими огородженнями (цегляними, сітчастими, бетонними).

Розміри майданчиків наведені в табл. 6.6.

Таблиця 6.6.

Основні розміри майданчиків під контейнери, мм

Кількість контейнерів шт.	Довжина, мм	Ширина, мм
1	4680	2450
2	5850	3,570
3	6890	4690
4	8190	5810
5	9340	6030

Майданчики під контейнери повинні бути віддалені від житлових будинків, дитячих закладів, місць відпочинку населення на відстань не менше 20 і не більше 100 м. Вони повинні примикати безпосередньо до наскрізних проїздів. Ширина проїздів при односторонньому русі 3,5 м, при двосторонньому - 6 м.

Санітарна обробка контейнерних майданчиків повинна проводитися за правилами санепідемстанції. Санобробку контейнерів при незмінюваній системі збору і вилучення ТПВ здійснюють не менше одного разу в 10 - 15 днів житлово-експлуатаційними організаціями, при змінюваній системі - після кожного випорожнення контейнерів.

Сортування компонентів ТПВ для наступної утилізації, як правило, проводять в місцях збору або на станціях перевантаження і в даній роботі ця технологія не розглядається.

7. Вибір ділянки під полігон

Полігон повинен бути розміщений на відстані від кордонів житловий забудівлі не менше ніж на 500 м (С33), від аеродромів - не менше 10 км, від автодороги - не більше 500 м.

Для облаштування полігонів використовують відпрацьовані кар'єри глини, піску, каменю, яри, балки, закриті шахти. Полігони ТПВ не повинні забруднювати зони масового відпочинку, водосховища, ставки, підземні води. Ґрунтові води повинні знаходитися на глибині не менше 2 м від полігону. Ділянки з виходом водних джерел виключаються. При цьому висота (глибина) складування має бути не менше 20 м для високонавантажених полігонів і не менше 10 м для інших, при терміні експлуатації полігону 15 - 20 років.

Для полігонів можна використати земельні ділянки несільськогосподарського призначення, тобто, не придатні для сільськогосподарського і промислового виробництва.

Слід вибирати ділянки, розміщені з підвітряного боку по відношенню до селітебної зони населених пунктів і промислових підприємств, а також розташовані за рельєфом нижче міської території і водних об’єктів 1 і 2 категорії. Стік ґрунтових вод повинен бути направлений у протилежний бік від міста, зон відпочинку і водозабору.

Вибір ділянки під полігон є відповідальним рішенням і проводиться в декілька етапів. На першому етапі за даними геологічного обстеження намічають зони залягання водонапірних ґрунтів з низьким стоянням ґрунтових вод, а потім підбирають ділянки під полігон. На заключному етапі встановлюють відповідність вибраної території санітарно-гігієнічним, техніко-економічним, гідрогеологічним вимогам до ділянок і роблять остаточний вибір місцеположення полігону.

Після вибору оптимального числа споруд знешкодження і утилізації ТПВ (табл.4.4) встановлюють тип споруд і спосіб знешкодження з урахуванням санітарно-епідеміологічних, економічних і містобудівних факторів (див. табл.5.2, 5.3), при цьому треба виходити з умов максимальної утилізації компонентів ТПВ, спільного знешкодження з активним мулом і осадом міських стічних вод і переробки в добрива. З урахуванням продуктивності машин, що застосовуються на полігонах , встановлена наступна класифікація споруд що приймають ТПВ (в тис. м³ за рік): 30, 60, 120, 180, 240, 360, 800, 1000, 1500, 2000, 3000.