- •Шкала перерахунку підсумкових оцінок (за результатами роботи в семестрі і складання іспиту)
- •Тема 1 Спеціальні історичні дисципліни (сід) в системі сучасної історичної науки.
- •Тема 2 Дипломатика як спеціальна історична дисципліна Українська дипломатика.
- •Тема 3 Палеографія як спеціальна історична дисципліна. Українська палеографія
- •Устав – найдавніший тип кириличного письма.
- •Півуставне письмо XIV-XVI ст.
- •Український скоропис XV-XVIII ст.
- •Теми рефератів з курсу «Спеціальні історичні дисципліни: мова і письмо»
- •1. Розвиток палеографії в Україні.
- •2. Канцелярія та документ галицько-волинських князів у дослідженнях о. А. Купчинського
- •3. Канцелярії гродських та земських урядів на українських землях XIV-XVIII ст.
- •8. Сарматські знаки Північного Причорномор‘я та проблема давньослов‘янської ієрогліфіки.
- •9. Раннє уставне кириличне письмо.
- •10. Філіграні українського паперу XVI – XVIII ст.
- •11. Опис та атрибуція кириличної рукописної книги.
- •12. Проблема календарної реформи у Галичині хіх – початку хх ст.
- •13. Українська дипломатика як спеціальна історична дисципліна.
- •14. Дослідження Волинської Метрики в сучасній історіографії.
- •15. Структура книг Волинської Метрики.
- •16. Дипломатика гетьмана б. Хмельницького у дослідженнях і. Крип’якевича.
- •17. Організація Генеральної Військової канцелярії XVII-XVIII ст.
- •18. Слов‘янське глаголичне письмо.
- •19. Розвиток українського письма у XIV ст.
- •20. Палеографія українських документів XV ст.
- •21. Розвиток українського письма у хvі ст.
- •22. Дослідження українського скоропису в історіографії XX ст.
- •23. Художне оздоблення рукописів.
- •28. Джерелознавчі дослідження у діяльності Київської археографічної комісії для розбору давніх актів.
- •29. Значення спеціальних історичних дисциплін в системі наукових знань та конкретних історичних дослідженнях.
- •30. Проблема календарної реформи у Галичині хіх – початку хх ст.
- •31. Формування християнського календаря: початок відліку та особливості літургійних циклів.
- •32. Календар і обчислення пасхалій.
- •37. Методика дипломатичного дослідження у працях с. Каштанова.
- •42. Палеографія у вивченні української середньовічної книги.
- •43. Українська рукописна книга XI – XVII ст.
- •44. Митрополит Євгеній (Болховітінов) – дослідник Мстиславової грамоти (бл. 1130 р.).
- •45. Розвиток письма на Слобожанщині у XVII – XVIII ст.
- •46. Розвиток скорописного письма на Лівобережній Україні у XVII – XVIII ст.
- •47. Становлення єврейського місячно-сонячного календаря.
- •48. Проблема календарної реформи у Галичині хіх – початку хх ст.
- •49. Формування християнського календаря: початок відліку та особливості літургійних циклів.
- •57. „Житія” Константина і Мефодія як джерела до історії слов’янської писемності.
- •58. Особливості волинського актового письма XVI ст.
- •59. Львівська школа письма кінця XVI – XVII ст.
- •60. Крехівський Апостол 1560-х рр. – пам‘ятка українського півуставу.
- •61. Остромирове Євангеліє – найдавніша українська рукописна книга.
- •62. Пересопницьке Євангеліє.
- •63. Руські Ізборники XI ст. – пам‘ятки уставного письма.
- •74. Історія становлення та цикли юліанського календаря.
- •75. Проблеми хронології давньоруських літописів.
57. „Житія” Константина і Мефодія як джерела до історії слов’янської писемності.
Висоцький С.О. Київська писемна школа X-XII ст. До історії української писемності. Львів-Київ-Нью-Йорк, 1998.
Сказания о начале славянской письменности. Москва, 1981.
58. Особливості волинського актового письма XVI ст.
Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI ст. (1582–1588) / Підгот. До вид. М.К.Бойчук. Київ, 1965.
Волинські грамоти XVI ст. / Упор. В.Б.Задорожний, А.М.Матвієнко. Київ, 1995.
Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
Карский Е. Ф. Очерк славянской кирилловской палеографии. Варшава, 1901.
Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография. Ленинград, 1928.
Хомутецька З.С. Палеографічні особливості актових книг кременецьких судів XVI ст. // Історичні джерела та їх використання. Київ, 1964. Вип. 1. С. 195—200.
Чаев Н. С., Черeпнин Л. В. Русская палеография. Москва, 1946.
59. Львівська школа письма кінця XVI – XVII ст.
Захарчишин П. І. Палеографічні особливості львівського письма XVI-XVII ст. // Історичні джерела та їх використання. Київ. 1964. Вип. 1. С. 189—194.
Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI – XVIII ст. Київ, 1966.
Каманин И. Палеографический изборник. Материалы по истории южно-русского письма в XV – XVIII вв. Киев, 1899.
60. Крехівський Апостол 1560-х рр. – пам‘ятка українського півуставу.
Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
Огієнко І. Українська літературна мова XVI ст. і Крехівський Апостол 1560-х років. Варшава, 1930. Т.1.
61. Остромирове Євангеліє – найдавніша українська рукописна книга.
Жуковська Л.П. Гіпотези й факти про давньоруську писемність до XII ст. // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI – XVIII ст. Київ, 1981. С.9-35.
Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
Карский Е. Ф. Очерк славянской кирилловской палеографии. Варшава, 1901.
Остромирово евангелие 1056-1057: Факсимильное воспроизв. Ленинград; Москва, 1988.
Чаев Н. С., Черeпнин Л. В. Русская палеография. Москва, 1946.
62. Пересопницьке Євангеліє.
Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
Пересопницьке Євангеліє 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. Київ, 2001.
Плющ П.П. Пересопницьке Євангеліє як пам‘ятка української культури // З історії української та інших слов‘янських мов. Київ, 1965. С.142-156.
Чепіга І.П. Глоси Пересопницького Євангелія і питання нормування староукраїнської літературної мови XVI ст. // Питання східнослов‘янської лексикографії XI – XVII ст. Київ, 1979. С.64-69.
63. Руські Ізборники XI ст. – пам‘ятки уставного письма.
Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
Костюхина Л.М., Шульгина Э.В. Изборник 1073 года. Палеографический анализ и реконструкция рукописи // Древнерусское исскуство: Рукописная книга. Москва, 1983. Сб.3.
Микитась В.Л. Ізборник 1076 року в науковій та творчій практиці Івана Франка // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI – XVIII ст. Київ, 1981. С.44-53.
Мойсєєва Г.М. Ізборник із зібрання М.М.Щербатова // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI – XVIII ст. Київ, 1981. С.36-43.
Чаев Н. С., Черeпнин Л. В. Русская палеография. Москва, 1946.
64. Реймське Євангеліє – пам‘ятка XI ст.
Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
Жуковська Л.П. Гіпотези й факти про давньоруську писемність до XII ст. // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI – XVIII ст. Київ, 1981. С.9-35.
Жуковская Л.П. Реймсское евангелие: история его изучения и текст. Москва, 1978.
65. Особливості палеографії кириличних списків ІІ Литовського Статуту.
Паядайте-Васіляускєне А.-В. Кириличні списки Другого Литовського Статуту: палеографія, хронологія, кодикологія. Львів, 2004.
66. Філігранологія як спеціальна історична дисципліна: предмет і методи.
Мацюк О. Історія паперу як спеціальна історична дисципліна // Студії з архівної справи та документознавства. Київ, 1998. Т. 3. С. 69-72.
Мацюк О. Історія українського паперу. Київ, 1994.
Мацюк О. Папір та філіграні на українських землях (XVI - поч. ХХ ст.). Київ, 1974.
Мацюк О. Філіграні архівних документів України XVIІІ-ХХ ст. Київ, 1992.
67. Історія українського паперу: проблеми періодизації та типологізації.
Мацюк О. Історія паперу як спеціальна історична дисципліна // Студії з архівної справи та документознавства. Київ, 1998. Т. 3. С. 69-72.
Мацюк О. Історія українського паперу. Київ, 1994.
Мацюк О. Папір та філіграні на українських землях (XVI - поч. ХХ ст.). Київ, 1974.
Мацюк О. Філіграні архівних документів України XVIІІ-ХХ ст. Київ, 1992.
68. ”Бучацьке” Євангеліє апракос XII – XIII ст.
Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
Свенцицкая В.И. Художественное оформление Бучацкого Евангелия // Древнерусское исскуство: Рукописная книга. Москва, 1983. Сб.3. С.113-120.
Свєнціцький І. Бучацьке євангеліє (палеографічний опис) // Записки НТШ. Львів, 1911. Т.105. Вип.5. С.5-17.
69. Пам‘ятки кириличного письма на бересті.
Арциховский А.В. Новгородские грамоты на бересте. Москва, 1963.
Свєшніков І. Відлуння ? Ні. Живий голос // Галицька брама. 1994. № 1. С. 6-7.
Свєшніков І. Звенигородські грамоти на бересті // Дзвін. 1990. № 6. С. 127-131.
Черепнин Л.В. Новгородские берестяные грамоты как исторический источник. Москва, 1969.
70. Дипломатика і палеографія волинських грамот XVI ст.
Волинські грамоти XVI ст. / Упор. В.Б.Задорожний, А.М.Матвієнко. Київ, 1995.
71. Особливості організації канцелярії та документація підкоморських судів Правобережної України XVI-XVII ст.
Книга Київського підкоморського суду (1584-1644). Київ: Наукова думка, 1991.
72. Пародії в актових книгах.
Яковенко Н. М. Пародії і жарти в актових книгах Житомира та Луцька першої половини XVII ст. // Український археографічний щорічник. Київ: Наукова думка, 1993. Вип.. 2. С. 161-176.
73. Історична хронологія в сучасному науковому дослідженні.
Бережков Г. Хронология русского летописания. Москва, 1963.
Бикерман Э. Хронология древнего мира. Москва, 1976.
Войцехівська І. Хронологія // Пам'ять століть. Київ, 2003. № 2. С. 115-126.
Климишин И.А. Календарь и хронология. 3 изд.. Москва, 1990.
Климишин І.А. Календар і хронологія. 5-е вид., доп. Івано-Франківськ, 2002. 232 с.
Купчинский О.А. О некоторых вопросах датировки средневековых документов на основе их содержания // Советские архивы. 1976. № 3. С. 79-83.
Перехрест О.Г. Історична хронологія. Черкаси, 1999.
