Порівняння функцій Конституційного Суду та судів загальної юрисдикції

На відміну від здійснюваної судами загальної юрисдикції функції правосуддя у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах, Конституційний Суд України здійснює функцію конституційного правосуддя, яка через винятковість предмета правового регулювання має пріоритетний характер і реалізується на особливих принципах.

Функції Конституційного Суду України відрізняються від функцій судів загальної юрисдикції за змістом, сутністю, принципами та процесуальними формами їх реалізації, предметом судочинства. Водночас ті й інші функції слід розглядати не в їх протиставленні, а в органічному і гармонійному поєднанні та взаємодоповненні. У такому вигляді вони утворюють єдину цілісну систему — систему функцій судочинства у державі.

Порядок формування інші діяльності Конституційного Суду та судів загальної юрисдикції

Статтею 148 чинної Конституції України визначено кіль­кісний склад Конституційного Суду України, суб'єктів його фор­мування, строки повноважень та вимоги до суддів Конституцій­ного Суду України, а також порядок обрання Голови Конститу­ційного Суду України, строк його повноважень.

Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Формування Консти­туційного Суду України за участю всіх гілок влади є паритетним, забезпечує справжню його незалежність і виконання ним ролі арбітра у вирішенні питань щодо конституційності актів органів влади. Участь у процедурі формування органу конституційної юрисдикції не однієї-двох, а всіх гілок влади найповніше врахо­вує вимоги принципу поділу влади.

Конституційний Суд України не має палат і здійснює свою діяльність як єдиний орган за процедурою пленарних засідань та засідань, на яких розглядаються всі питання, що потребують ви­рішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішу­ються на його пленарних засіданнях. Він повноважний розгляда­ти справи по суті на своїх пленарних засіданнях за наявності не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за кон­ституційними поданнями та конституційними зверненнями у складі Конституційного Суду України утворюються колегії суд­дів. У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відмову у відкритті прова­дження у справі відповідні матеріали розглядаються на засіданні Конституційного Суду України, який вирішує питання щодо відкриття провадження у справі. Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не мен­ше одинадцяти судців.

Формування єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом призначення до його складу судців Верховною Радою України, Президентом України та з'їздом суддів України. Кожен із зазначених суб'єктів формування Кон­ституційного Суду України призначає по шість суддів.

Принцип призначення значно краще забезпечує професіо­налізм судової діяльності, ніж виборність, оскільки виборці не дуже розуміються на професійних критеріях, які характеризують кандидата. Саме тому Конституційний Суд України формується шляхом процедури призначення.

Законом України «Про Конституційний Суд України» врегу­льовано порядок призначення суддів усіма суб'єктами формуван­ня Конституційного Суду України. Так, призначаючи суддів, Пре­зидент України проводить консультації з Прем'єр-міністром Укра­їни та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади судців. Про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписа­ми Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.

Верховна Рада України відповідно до зазначеного Закону призначає суддів Конституційного Суду України таємним голо­суванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо канди­датур на посади судців вносить Голова Верховної Ради України. Може вносити пропозиції з цього питання також не менш як одна чверть народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Щодо кожної кандидатури на поса­ду судді відповідний комітет Верховної Ради України подає парламенту свої висновки. Призначеними на посади суддів вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість го­лосів депутатів, але більше половини від конституційного скла­ду Верховної Ради України. За результатами голосування оформ­ляється постанова Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкри­тим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який в результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначен­ня суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України в місячний строк після припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які ними були призначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантні посади. Що стосується з'їзду суддів України, то призначення на вакантні посади в межах своїх повноважень ним здійснюється у тримісячний строк.

На жаль, залишилися не врегульованими в законодавстві питання формування Конституційного Суду України у випадках недотримання Президентом України, Верховною Радою України чи з'їздом суддів України передбачених Законом «Про Консти­туційний Суд України» строків призначення суддів, утому числі в разі припинення повноважень судді. Якщо суддів не призначе­но, діяльність Конституційного Суду України може бути припи­нено до призначення необхідної кількості нових суддів.

Зважаючи на особливий статус Конституційного Суду Украї­ни та його місце в механізмі державної влади, Основним Законом значно підвищено вимоги до кандидатів на посади суддів. Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Законом України «Про статус суддів». Суддею Конституційно­го Суду України може бути лише громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну осві­ту і стаж роботи за фахом не менш як десять років.

Вимога щодо українського громадянства є цілком законо­мірною для майбутнього представника вищого судового органу, який присягає чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судці Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Кон­ституції України, захищати конституційний лад держави, консти­туційні права та свободи людини і громадянина, брати участь у прийнятті надзвичайно важливих і відповідальних рішень, які іноді можуть істотно впливати на долю країни.

Терміном «робота за фахом» охоплюється наукова і педагогіч­на діяльність у галузі права, а також робота в минулому суддею, слідчим, прокурором, адвокатом, юрисконсультом тощо. Обо­в'язковими вимогами є проживання в Україні протягом останніх двадцяти років та володіння державною мовою.

Закон «Про Конституційний Суд України» (ч. 2 ст. 16) закріп­лює заборону для судді Конституційного Суду України належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Тим самим суворо дотримуєть­ся вимога щодо відмови суддів від участі в політичній діяльності.

Складовою частиною процедури формування конституцій­них судів є складання присяги. Вона є клятвою на вірність Кон­ституції і служінню народу яку в обов'язковому порядку дає по­садова особа, вступаючи на високу державну посаду. Коло таких осіб визначається конституцією країни або законами. В Україні до них належать, крім глави держави і народних депутатів Украї­ни, також судді, в тому числі Конституційного Суду України.

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України, яке здійснюється на засіданні Верховної Ради України не пізніш як через місяць після призначення його суддею. Чинним Законом України «Про Конституційний Суд України» визначено, що за­сідання парламенту з цього приводу проводиться за участю Пре­зидента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Порушення суддею присяги може бути підставою для звільнення його з посади.

Суддя Конституційного Суду України призначається на де­в'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Об­меження строку перебування на посаді, а також унеможливлення бути призначеним на повторний строк є елементами політич­ної доцільності. Відсутність права на повторне призначення, по суті, є загальною практикою.

Заборона призначати суддю на новий термін є додатковою га­рантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтуватиметься на позиції осіб чи органів, від яких залежало б його при­значення.

Проблема строку перебування на посаді судді Конституцій­ного Суду України є багатоаспектною і остаточно не вирішеною. На суддів Конституційного Суду України поширюються підста­ви звільнення з посади, передбачені Основним Законом для суддів судів загальної юрисдикції. Дев'ятирічний строк повнова­жень судді Конституційного Суду України в будь-якому випадку обмежений досягненням граничного віку перебування на посаді (65 років), установленого п. 2 ч. 5 ст. 126 Конституції України. Не вирішено питання про право судді після закінчення повноважень повернутися до суду, в установу чи на посаду, де він працював до призначення суддею Конституційного Суду України.

Зі складу суддів Конституційного Суду України на спеціально­му пленарному засіданні Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатів, запропонованих суддями Конституційного Суду Укра­їни, обирається Голова Конституційного Суду України.

Строк повноважень Голови обмежено трьома роками, що унеможливлює залежність від владних структур, а отже, забезпе­чує неупередженість у вирішенні питань, що належать до його компетенції. Такий підхід до заміщення цієї посади є майже за­гальним у практиці органів конституційної юрисдикції.

Обраним Головою Конституційного Суду України вважаєть­ся кандидат, за якого проголосувало більше половини конститу­ційного складу суддів Конституційного Суду України. Законом визначено, що в разі якщо було запропоновано більше двох кан­дидатів на посаду Голови Конституційного Суду України і жод­ного з кандидатів не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. У тому разі, якщо було запропоновано не більше двох кандидатів і жод­ного з них не було обрано або Голову Конституційного Суду Ук­раїни не було обрано при повторному голосуванні, проводяться нові вибори з висуванням інших кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України.

Організація та проведення виборів Голови Конституційного Суду України здійснюються комісією, що обирається Конститу­ційним Судом України з числа суддів, призначених до його складу.

Порядок обрання Голови Конституційного Суду України са­мими суддями забезпечує самостійність в організації роботи і є додатковою гарантією їх незалежності.

.