27

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ

УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ФІНАНСІВ

ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Факультет________________________________________________

Кафедра__________________________________________________

Напрям підготовки_________________________________________

Форма навчання___________________________________________

КУРСОВА РОБОТА

З навчальної дисципліни «_____________________________»

на тему:_____________________________________________

____________________________________________________

Виконав студент

___курсу, групи_______ _______ ____________________

^{підпис прізвище, ім´я, по батькові}

Науковий керівник

^{__________________________ _________ _________________________}

^{науковий ступінь, вчене звання підпис прізвище, ім´я, по батькові}

Харків 2012

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП………………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти промислового капіталу.…............5

1.1 Сутність промислового капіталу та промислових фондів ……………5

1.2 Кругообіг промислового капіталу ………………………………………9

1.3 Сутність, склад і структура оборотних коштів …………..…………….13

РОЗДІЛ 2. Аналіз оборотних коштів та шляхів прискорення обороту.………….16

1. Класифікація і принципи організації оборотних коштів ………………17

2. Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання ………………………………………………………………….19

2.3 Напрями вдосконалення структури капіталу підприємства …

РОЗДІЛ 3. Капітал в Україні …………………………………..................................21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………26

ВСТУП

Актуальність теми. У період становлення ринкових відносин в Україні, гострої нестачі фінансових ресурсів необхідно приділяти постійну увагу організації управління оборотним капіталом промислових підприємств. Забезпечити високі темпи економічного зростання та соціального розвитку можливо лише за умови ефективного використання оборотного капіталу, що повинно сприяти проведенню подальших економічних реформ задля створення соціально орієнтованої та економічно ефективної системи господарювання.

Промисловий капітал - це капітал, що функціонує в сфері матеріального виробництва і знаходиться одночасно у всіх функціональних формах кругообігу. Слово "промисловий" уживається тут у тім значенні, у якому воно охоплює всяку капіталістичну галузь виробництва. Звідси випливає, що поняття промислового капіталу однаково застосовувано до його функціонування в підприємствах промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і банківської справи.

Промисловий капітал виступає в наступних функціональних формах на різних стадіях кругообігу:

• грошовий капітал. Підприємець авансує свої гроші як вартість, що повинна принести йому прибавочну вартість;

- продуктивний капітал. Він включає засоби виробництва і робочу силу, що, з'єднуючись у процесі виробництва, створюють товар;

- товарний капітал. Зросла вартість укладена в створених товарах. Їх необхідно реалізувати і знову перетворити в гроші.

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики управління оборотним капіталом підприємств зробили такі вітчизняні і зарубіжні вчені: Є. Авраменко, Ю. Абрамов, О. Біла, О. Білейченко, В. Білоліпецький, І. Бланк, Є. Брігхем, А. Золотарьов, В. Ковальов, М. Козоріз, Г. Кірейцев, Н. Купріна, Л. Ротштейн, Л. Павлова, Л. Пан, Ю. Петленко, Я. Пижинський, А. Поддєрьогін, Р. Сорока, Є. Стоянова, А. Теребух, М. Туган-Барановський, А. Хоронжий, А. Шило, В. Яцура та ін.

Метою роботиє поглиблення теоретичних знань та розроблення положень і практичних рекомендацій з удосконалення організації управління промисловим та оборотним капіталом підприємств.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

- з’ясувати сутність та розглянути класифікацію промислового та оборотного капіталу за різними ознаками;

- розробити інструментарій оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу;

- удосконалити методику визначення потреби в оборотному капіталі;

- проаналізувати структуру оборотного капіталу, джерела його формування, показники ефективності його використання на підприємствах.

Об’єктом дослідженняроботи є джерела формування та кругообороту оборотного капіталу підприємств.

Предметом дослідженняє теоретичні основи та практичні аспекти організації управління промисловим та оборотним капіталом підприємств в умовах становлення ринкових відносин в Україні.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти промислового капіталу

1. Сутність промислового капіталута промислових фондів

У будь-якому процесі виробництва, незалежно від його суспільної форми, беруть участь матеріальні й особисті фактори виробництва. Якщо розглядати їх поза конкретною соціальною формою, то вони виступають як звичайні засоби створення корисного продукту, споживної вартості, тобто того, що є природним результатом цілеспрямованої трудової діяльності людини. І в цій своїй якості засоби виробництва, створюючи матеріально-технічну основу виробництва, виступають як його промислові фонди.

Проте виробництво не відбувається у вакуумі, воно завжди проходить у певній суспільній формі. Взяті ж у їхній суспільній формі фактори виробництва утворюють соціальні засоби реалізації даного типу власності, досягнення цілей того способу виробництва, в рамках якого вони функціонують. В умовах капіталістичного способу виробництва, основним економічним законом якого є, як було з'ясовано раніше, виробництво додаткової вартості, фактори виробництва, отже, й промислові фонди, набувають форми капіталу (засоби виробництва - постійний капітал, затрати на робочу силу - змінний капітал).

1. Означення капіталу. Промисловий капітал. Категорія капітал охоплює всю сукупність капіталістич-них виробничих відносин, суспільну форму капіталістичного про-цесу виробництва . К. Маркс неодноразово вживав категорії капітал взагалі, загальне поняття капіталу, капітал взагалі як еконо-мічна категорія та ін. Суть капіталу взагалі полягає у антагоністич-ній суперечності між монополізованими певною частиною суспіль-ства засобами виробництва і безпосередніми виробниками. Капітал взагалі — це абстракція, але не довільна, а змістовна, бо вона розкриває, по-перше, специфічні, характерні риси суспільної форми капіталістичного способу виробництва, всієї економіч-ної системи даного ладу; по-друге, реально існує поруч з конкрет-ними формами капіталу. Тому його глибинна внутрішня сутність (антагонізм між власниками умов виробництва і безпосередніми виробниками) властива кожному конкретному виду капіталу, кож-ній окремій його формі. Якщо капітал взагалі, що є системою капіталістичних виробни-чих відносин, містить у собі основну глибинну внутрішню суть, то конкретні форми капіталу, вміщуючи у собі цю суть, разом з тим мають свої системні якості, властивості. У цьому аспекті вони протистоять одна одній, вступають між собою у гостру конкурент-ну боротьбу. «Таким чином, капітал в одній своїй якості (як такий, що дає проценти),— стверджував К Маркс,— протистоїть тому са-мому капіталові в його іншій якості (як такому, що дає промисло-вий прибуток)» . Відомо, що акціонерні товариства є нині найбільш адекватною формою існування монополії. Ядро монополістичного капіталу (власності) —фінансовий капітал, який, за визначенням , не усуває нижчих, менш розвинутих форм капіталу, а росте з них, над ними. Підпорядкування монополістичним капіталом по-передніх менш розвинутих його форм формує матеріальні й організаційні передумови створення єдиного антимонополістичного фронту.

Речовий зміст і суспільна форма капіталу. Капітал, як і будь-яка економічна категорія, має свій речовий зміст і суспільну форму. Якщо розглядати його у першому аспекті, то капітал є відношення уречевленої праці до живої праці, засоби праці і предмети праці, гроші, життєво необхідні засоби, певна сума товарів. На речовому змісті капіталу, його матеріальному існуванні зупиняють свою увагу ідейні захисники буржуазії, які доводять, що капітал є необ-хідним елементом будь-якого процесу виробництва. У даному ви-падку вони ототожнюють капітал з річчю, засобами виробництва. В «Економічних рукописах 1857—1859 років» К. Маркс виділяє спеціальний розділ «Змішування буржуазними економістами мате-ріальної сторони капіталу з його суспільною формою» :. Такий під-хід застосовують і сучасні буржуазні вчені. По-перше, це позаісторичне трактування даної категорії. Оскільки засоби виробницт-ва існують у кожній суспільно-економічній формації, то відповідно і капітал, вважають ідеологи буржуазії, існує не лише за капіта-лізму. По-друге, вони застосовують метафізичний метод досліджен-ня, тобто розглядають речовий зміст капіталу у відриві від його суспільної форми, абстрагуються від умов, за яких засоби вироб-ництва перетворюються у знаряддя експлуатації, від суспільної форми засобів виробництва, грошей і т. п., тобто вони застосовують надкласовий підхід до розглядання даної категорії, приховують антагонізм між найманою працею і капіталом. Визначальною стороною капіталу як економічної категорії є йо-го суспільна форма — відносини між робітниками і капіталістами з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, пред-метів споживання і послуг у всіх фазах суспільного відтворення. Промисловий капітал У будь-якому процесі виробництва, незале-жно від його суспільної форми, беруть участь матеріальні й особисті фактори виробництва. Якщо розглядати їх поза конкретною соціальною формою, то вони виступають як звичайні засоби створення корисного продукту, споживної вартості, тобто того, що є природним результатом цілеспрямованої трудової діяльності людини. І в цій своїй якості засоби виробництва, створюючи матеріально-технічну основу виробництва, виступають як його промислові фонди. Проте виробництво не відбувається у вакуумі, воно завжди проходить у певній суспільній формі. Взяті ж у їхній суспільній формі фактори виробництва утворюють соціальні засоби реалізації даного типу власності, досягнення цілей того способу виробництва, в рамках якого вони функціонують. В умовах капіталістичного способу виробництва, основним економічним законом якого є, як було з'ясовано раніше, виробництво додаткової вартості, фактори виробництва, отже, й промислові фонди, набувають форми капіталу (засоби виробництва - постійний капітал, затрати на робочу силу - змінний капітал). Насамперед дамо визначення промислового капіталу - це капітал, що послідовно проходить три фази у своєму русі (придбання засобів виробництва, наймання робочої сили, безпосередньо виробництва і збуту зроблених товарів), знаходиться в процесі руху послідовно в трьох функціональних формах (грошової, продуктивної і товарний), самозростає в остаточному підсумку, при цьому забезпечуючи власнику капіталу прибуток у межах середньої суспільної. Основу промислового виробництва складає промисловий капітал. Куплені підприємцем засобу виробництва і робоча сила утворять речовинні й особисті складові частини капіталу діючого в сфері виробництва. При створенні чи розширенні підприємства виникає необхідність у капіталі, як засобі оплати витрат, зв'язаних з покупкою землі, зведенням будинків і споруджень, придбанням машин і устаткування і т.д. Така необхідність характеризується як потреба в промисловому капіталі. Діюче підприємство може створювати потреба в капіталі для оплати витрат по створенню виробничого чи товарного запасу, кредитуванню клієнтів і по інших елементах оборотного капіталу, тобто потреба в оборотному капіталі. У найбільш загальному виді можна сказати, що потреба в капіталі виникає внаслідок розбіжності термінів вкладення коштів у виробництво і надходження доходів від реалізації продукції. Потреба в промисловому капіталі виникає, крім перерахованих вище випадків, також тоді, коли необхідно зробити додаткове інвестування виробничої чи збутової діяльності. Потреба в капіталі викликає попит на капітал з боку виробників чи товарів послуг. Його відмінність від попиту на звичайні товари полягає в тому, що специфічний сам товар, називаний капіталом. Найбільше значення у виробничій сфері в сучасних умовах має промислове виробництво - процес, у якому люди, знаходячись у визначених виробничих відносинах, використовуючи знаряддя і предмети праці, створюють необхідні суспільству продукти виробничого й особистого споживання. У систему промислового виробництва включають основне, допоміжне й обслуговуюче виробництво. Допоміжне й обслуговуюче виробництво мають важливе значення, тому що основне промислове виробництво може випробувати залежність від обслуговуючих видів діяльності, наприклад, подачі води чи електроенергії, тепла і своєчасного ремонту зношеного чи ушкодженого устаткування. У найбільш загальному виді під промисловим капіталом розуміють капітал, спрямований на виробництво додаткового продукту і функціонуючий у сфері матеріального виробництва за винятком сільського господарства. Промисловий капітал також варто відрізняти від торгового і позичкового, котрі функціонують у сфері товарно-грошового обороту.