1.Організація колового метода тренування на заняттях по фізичному вихованню

З багатьох відомих засобів, які підвищують моторну щільність занять і сприяють активному розвитку необхідних фізичних якостей є метод колового тренування. Методика втілення колового методу була такою.

Спочатку викладачем складався план-графік колового тренування, який відображав послідовність фізичних вправ, направлених на основні м'язові групи (ніг, рукоплечевого пояса, м'язи спини і живота) і сприяв розвитку внутрішніх органів (серцево-судинної і дихальної систем).

Далі, при виборі вправ і міри навантаження тренувальних комплексів були основні правила: для розвитку сили - кількість зусиль при виконанні вправи допускалось 10 повторень; для розвитку силової витритвалості - більше 10, але не менше 30 повторень. Ефективність тренування залежить перш за все від методичного оформлення і степені навантаження, а також від способу виконання.

Для початку, давали таку вправу, яка б робила навантаження на м’язи ніг або залучала в роботу всі основні м’язи тіла і внутрішні органи. Наприклад: розминочний біг, і інші загально-розвиваючі вправи. Наступним важливим підготовчим станом є чітка розмітка місць занять, з допомогою спеціальних таблиць з номером "станцій", і короткий зміст вправ. Після цього як учасники були детально ознайомлені з новою організаційно-методичною формою занять, вони знайомились з виготовленням і правильним веденням особистої картки досягнень.

Потім з учасниками вивчались всі вправи в комплексі. Для цього учасники розташовувались по "станціям" рівномірно по 2-4 чол. і трохи ознайомлені учасники або викладач поступово роз'яснювали і показували вправи на всіх "станціях". Далі під керівництвом викладача учасники самостійно проходили ознайомлення на всіх "станціях" в оптимальному режимі і в стислому часі (10-15с.). Оскільки в комплекс підбирались нескладні вправи, то для технічно правильного сприйняття їм достатньо було одного заняття. Врахувався контроль за правильним виконанням вправ і ставленням оцінок, а також самоконтроль самих учасників при знятті першого максимальбного тесту в картці.

Особливо важливим в підготовчому стані ознайомлення є вивчення учасниками вміння виміряти пульс, а потім слідкувати за процесом адаптації організму до навантаження. Контроль складається кожної неділі по зрушенню в серцево-судинній системі (поліпшення регуляції ССС виражається в більш швидкому зниженню частоти пульсу після навантаження).

Частота пульсу визначалась всією групою одночасно після команди "Увага! Пульс!" і до команди "Стоп!". По закінченню комплексу вправ необхідно було визначити пульс на сонній артерії. При цьому враховувалось, що частота досягла 180-200 уд./хв. Підраховувався пульс за проміжок в 10с. і потім результат множився на 6 для одержання результату в 1 хв. Показники частоти ударів знімались після кожного заняття. По закінченню підготовчої роботи до занять методом колового тренування знімався перший максимальний тест. При знятті МТ-1 за 5 с. до початку подавалась команда "Приготуватись", а потім по сигналу "Час!", або другому звуковому сигналу учасники на протязі 30 секунд в доступному максимальному темпі виконували вправи до наступної команди або сигналу.

Між виконанням вправ на "станціях" робились паузи в 2-3 хв. Для відпочинку в залежності від фізичної підготовленості учасників. В цей час учасники записували результат в особисту картку контролю, виконували вправи на розслаблення, а потім переходили на інші станції, які були включені в комплекс для зняття МТ-1. Аналогічно проводилось зняття МТ-2.

З багатьох відомих методів колового тренування з варіантами (метод довгої роботи, повторної інтенсивної інтервальної, екстенсивної інтервальної) в своїй роботі ми частіше використовували метод екстенсивної інтервальної роботи. Мета його заключалась в тому, що там є паузи при переході від станції до станції, відпочинку в проміжках між колами тривалістю в 3-5 хв. Фізіологічна направленість цього методу заключалась в можливості регуляції діяльності ССС, сенсомоторної координації.

При цьому варіанті в режимі 30с. праці на "станціях" і 30 с. паузи використовувася раціональний підбір вправ, з тим, щоб учасник за відповідний час міг виконати не менше 15-20 повторень.

Тренувальний ефект виявлявся в розвитку загальної і спеціальної витривалості учасників, силової витривалості, швидкісної витривалості, сил і т.д.

Після того, як був визначений МТ-1, на наступних заняттях проводилось тренування з індивідуальним дозуванням згідно математичних форм: на другому занятті - (МТ/2+2)*2, на третьому - (МТ/2+4)*2, на четвертому - (МТ/2+6)*2, на п,ятому - (МТ/2+8)*1. В нашому варіанті на 2,3,4-му заняттях навантаження давались два рази ( в підготовчій і основній частинах занять), на 5-му занятті кількість повторень було одне ( в підготовчій частині).