2.3Типи лідерів та основні стилі менеджменту

Виокремлюють такі типи лідерів:

• трансакційні (працелюбні, витримані, тверезо мислять, пишаються добре відрегульованою роботою; зосереджуються на безособових аспектах процесу праці - планах, графіках, бюджетах; мають розвинуте почуття обов'язку перед організацією та усвідомлення необхідності чіткого виконання встановлених норм та правил;

• харизматичні (здатні мотивувати співробітників до інтенсивної діяль­ності; створюють атмосферу змін, досягаючи визначених цілей і здійснюють емоційний вплив на підлеглих; відзначаються рішучістю, енергією, впевне­ністю, здатністю до самопожертви, умінням відійти від традиційності, здатністю надихати підлеглих, переконувати їх);

• трасформуючі (відзначаються здібностями щодо впровадження інно­вацій та здійснення змін; спроможні підбирати творчу команду однодумців, формувати нову культуру організації);

• інтерактивні /жінки - керівники/ (схильні демонструвати й акцентувати інтерактивну поведінку; турбуються про досягнення консенсусу, участь у роботі всіх членів колективу, налагодження взаєморозуміння);

• сервісні (піклуються про задоволення потреб співробітників; діють на двох рівнях — забезпечення досягнення підлеглими своїх цілей і виконання загального завдання організації).

В основу даної типології кладуться якості лідерів .

Інший підхід до типології керівників/лідерів застосовує В.Д.Федоров

Загальна типологія керівників

Тип керівника	Типове гасло - девіз
• Авторитарний	Я сказав! Я начальник - ти дурень
• Колегіальний	Моя точка зору - одна з багатьох
• Дипломатичний	Тактика - в житті немає переможців, а є компроміс
• Ліберальний	Всі мають бути вільними
• Авральний	Прийде час - все зробимо
• Діловий	Все повинно крутитися без перерв
• Конструктивний	Сплануємо - все потрібно передбачити заздалегідь
• Документальний	Необхідно до всього мати хорошу інструкцію
• Демонстративний	Ось подивіться, що я зробив

Ознакою такої типології є система ставлення до себе, своєї справи, персоналу, до нормування роботи та дисципліни виконання тощо

Враховуючи особливості шкільних менеджерів/керівників/лідерів, їх поділяють на:

• адміністративно орієнтованих (віддають перевагу фінансовим та адміні­стративним аспектам управлінської діяльності; якість викладання, зміст освіти, професійний рівень персоналу особливого піклування в них не викликає;

• освітньо орієнтовані (зосереджують увагу на тих аспектах управлінської діяльності, які можуть позитивно впливати на освітній процес).

У межах такого підходу розрізняють так звані:

• "ефективні школи" (їх директори/менеджери прагнуть забезпечити здобуття освіти всіма учнями, надати допомогу вчителям в адаптації їхнього викладання до вимог учнів, підвищенні результативності освіти);

• "малоефективні школи" (їх директори/менеджери спрямовують управ­л

• управ­лінську діяльність переважно на підтримання порядку в школі).

Канадські вчені К.ЛейтвудтаД.Монтгомері розробили таку класифікацію типів шкільних директорів:

• адміністративний керівник /"адміністратор"/;

• керівник, орієнтований на людей / "філантроп"/;

• керівник, орієнтований на зміст навчання /"програмний менеджер"/;

-керівник, який розв'язує проблеми / "системний розв'язувач проб­лем.

Основні характеристики чотирьох типів директорів/менеджерів ЗНЗ

	Адмініст­ратор	Філантроп	Програмний менеджер	Системний розв'язувач проблем
Тип шкільного менеджменту	Організуючий, адміністратив­ний	Переважно організуючий, адміністратив­ний	Освітній	Яскраво виражений освітній
Головна мета	Добре керо­вана в адміні­стративному плані школа	Позитивне шкільне оточення, гарні стосунки, успішна команда	Максимальна підтримка команди під час вибору ефективних навчальних планів	Найкраща освіта, забезпечення навчального досвіду учнів
Головні сфери уваги	Повсякденна робота, практичні питання	Взаємини між різними групами у школі	Навчальні пла­ни, компетент­ність учителів, цілі освіти, оцінювання результатів	Всі сфери роботи й механізми, які сприяють досягненню . цілей
Стратегії	Стратегії, що базуються на використанні влади	Стратегії, вибір яких визначається "позитивним шкільним кліматом"	Обмежений набір переві­рених та апробованих дій	Вибір стра­тегій на базі цілей та змісту сфери особливої уваги
Прийняття рішень	Автократичне, непослідовне, без зворот­ного зв'язку	Із залученням шкільного колективу, 3 урахуванням особливостей шкільного кліматл/	Із регулярним оцінюванням цього процесу	Із урахуванням обставин
Ступінь ефективності	Граничний	Низький	Достатній	Високий

Стиль менеджменту визначають як систему методів, прийомів та засобів, що переважають в управлінській діяльності менеджера/керівника, а також індивідуальні особливості їх застосування.

Ознаки стилю менедженту

• система методів, прийомів та засобів, які використовуються в управлінській діяльності;

• індивідуальні якості особистості менеджера/керівника;

• типові, узагальнені способи менеджменту;

• спрямованість технології менеджменту на забезпечення досягнення визначених цілей та виконання поставлених завдань

основні стилі менеджемту:

• авторитарний (влада сконцентрована в руках керівника/ менеджера; рішення приймаються одноосібно; структура управління будується як вертикально-ієрархічна; вплив базу­ється на винагороді та примусі);

• демократичний (владні повноваження делеговані співробіт­никам; рішення приймаються колегіально; контроль за діяльністю підлеглих не упереджений; стосунки менеджера з персоналом є довірливими);

• ліберальний (вимоги менеджера до персоналу є низькими, мало втручається в його діяльність; прохання, інформування є головними прийомами впливу на підлеглих).

Ряд американських вчених вважає найбільш ефективними такі стилі менеджменту:

• структурований (менеджер/керівник детально планує, спрямовує роботу персоналу, розподіляє завдання, дає чіткі інструкції та складає графіки робіт, організовує та координує діяльність);

• турботливий (менеджер/керівник створює умови для забезпечення особистого добробуту персоналу, підтримує співпрацю в команді, добрі стосунки).

На дієвості стилю менеджменту позначаються ситуативні фактори. Для менеджера/керівника важливо вибрати індивідуальний стиль менеджменту, відповідно до ситуації.

Відомою є класифікація стилів менеджменту Р.Блейка і Дж.Моутона за такими ознаками:

• "турбота про людей";

• "турбота про виробництво".

Ця класифікація включає п'ять стилів менеджменту

Індивідуальні стилі менеджменту

(за Р.Блейком і Дж.Моутоном)

Стиль менеджменту	Характеристики управлінської діяльності менеджера/керівника
1. Стиль "управління командою", або мотиваційний (найбільш ефективний - базується на спільних зусиллях організації)	погоджує цілі та очікувані досягнення; слідкує за рівнем наближення до намічених цілей; допомагає персоналу визначити причини низького рівня роботи; сприймає конфлікти спокійно та врівноважено; погоджує плани; залучає персонал до прийняття управлінських рішень; делегує повноваження; приймає рішення при потребі.
2. Стиль "управління заміським клубом", або "турботливий" (основний акцент робиться на потребах персоналу)	піклується про людей; хоче подобатися підлеглим; прагне, щоб усі "були щасливі"; хвалячи підлеглих, може навіть лестити їм; може "не помічати" поганого виконання обов'язків"; схильний до колегіального управління.
3. Стиль "управління, заснований на повноваженнях", або "самовпевнений" (орієнтується на ефективність операцій)	хоче, щоб усе виконувалося відповідно до його бажань; більше "говорить", ніж "слухає"; не особливо піклується про почуття або думки підлеглих; поводиться агресивно, коли відчуває виклик; завжди перевіряє персонал.
4. Стиль "серединного управління", або "адміністративний" (передбачає однакову увагу як до персоналу, так і до виробничих проблем)	підтримує існуючу систему; робить усе, як "книжка пише"; є швидше добросовісним, ніж творчим або інноваційним; є урівноваженим та передбачуваним.
5. Стиль "поганого управління", або "пасивний","стиль невтручання" (управління за умови докладання мінімальних зусиль)	не робить більше ніж вимагається; опирається змінам; стає недбалим, якщо його не контролюють; звинувачує інших людей або "сучасних дітей", інновації, уряд тощо у створенні "нестерпних умов для праці".

Для менеджера/керівника важливо з'ясувати, коли і який стиль засто­совувати в управлінській діяльності. Стилі менеджменту мають бути адекватними ситуаціям, в яких вони реалізуються (ситуативний підхід).

Фактори впливу на визначення стилю:

• оточення ЗНЗ (становище у зовнішньому світі, вимоги ринку робочої сили, бажання батьків);

• організація управління в ЗНЗ (горизонтальна чи верти­кальна);

• місія школи, її цілі (орієнтованість на забезпечення успішного складання іспитів, на розвиток особистості, на збереження статусу);

• характеристика вчителів (розуміння своєї роботи, досвіду, очікувань директора);

• характеристика учнів (рівень підготовки, мотивація);

• характеристика директора (рівень підготовки, досвід, особисті якості).

Правильний стиль менеджменту ЗНЗ визначається ступенем розвитку команди, її зрілості, ступенем готовності до успішної діяльності.

В теорії взаємозв'язку стилю й ступеня розвитку команди (її готовності до успішної діяльності) виділяють такі стилі менеджменту:

• директивний (низький ступінь готовності персоналу);

• переконання та участі (середній ступінь готовності персоналу);

• делегування (вищий ступінь готовності) (11, 180|.

Стилі менеджменту в "чистому" вигляді зустрічаються рідко. Вони можуть інтегруватися.