Семінар 5. Інфоетика в ЄС

1. Етика в дослідницьких проектах ЄС.

2. Етика в інформаційно-комунікаційних технологіях.

3. Європейська група з етики в науці та нових технологіях.

4. Форум національних рад з етики.

5. Директива ЄС про захист особистих даних (1995).

2. Діяльність органів єс у сфері ікт

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією [1].

Питання, пов’язані з інформаційно-комунікаціними технологіями Європейського союзу, привернули увагу після набуття чинності Маастрихтської угоди в 1993 році. Ці питання були докладно висвітлені Європейським парламентом в 2004 і 2005 роках під час роботи Європейського економічного і соціального комітету в рамках форуму "Подолання розриву".

Інформаційно-комунікаційні технології становлять значну частину ВВП і зайнятості ЄС. ІКТ є універсальною технологією і за останні роки завдяки інвестиціям в ІКТ продуктивність праці в ЄС збільшилась наполовину. За допомогою ІКТ розвивається інноваційна продукція, а кошти, витрачені на комп'ютерні технології сприяють підвищенню продуктивності праці, яка у багато разів вища, ніж при інвестуванні в інші галузі. Тому на сучасному етапі розвитку суспільства ІКТ привертають все більшу і більшу увагу громадськості. Дослідження в цій галузі збільшуються з кожним днем, в неї вкладається все більша кількість людських і грошових ресурсів. Ця проблема актуальна не лише для європейського суспільства, а й для світового суспільства, в цілому. Тому розглядають її також, використовуючи досвід інших передових країн світу і формуючи власну стратегію вирішення.

Головна політична програма ЄС, сформульована в Білій книзі Комісії “Про європейську комунікаційну політику” в лютому 2006 року, визначила п'ять основних напрямів діяльності [3]:

· визначення загальних принципів і норм, якими слід керуватися при проведенні інформаційних і комунікаційних заходів Союзу (створення спеціального веб-форуму для громадян);

· розширення прав і можливостей громадян: підвищення рівня громадської освіти, підключення громадян до співпраці і т.д.;

· робота із засобами масової інформації та новітніми технологіями;

· пристосування до європейської громадської думки (проектування, планування та розповсюдження результатів за допомогою новоствореної системи національних експертних мереж в області вивчення громадської думки);

· співпраця на національному рівні, координація інститутів та органів ЄС.

Інформаційно-комунікаційні технології є основою сучасного розвитку економіки країн-членів ЄС. Проте Комісія не координує діяльність всіх питань, пов’язаних з ІКТ: вона охоплює телекомунікаційні мережі, доступ до високошвидкісного Інтернету і супутникового зв'язку, нові технології зв'язку, такі як мобільний зв'язок "3G" та інтернет-телефонія, і цифрові матеріали, серед яких кіно-релізи та передові послуги електронної охорони здоров'я [2].

Економіка ЄС багато в чому залежить від інформації і комунікації. Громадяни ЄС вимагають від Союзу підтримки достатньої кількості інформації і допомоги в отриманні цієї інформації.

Ця сфера політики ЄС є головною в діяльності держав-членів. ІКТ є результатом зацікавленості держав-членів в ліквідації браку інформації в ході проведення економічної політики ЄС. Таким чином, ініціатива Комісії щодо координації інформаційної діяльності, в першу чергу, спрямована на залучення держав-членів до тісної співпраці з усіма ключовими гравцями: установами та органами ЄС, національними, регіональними та місцевими органами влади держав-членів, європейськими політичними партіями і громадським суспільством.

Багато питань, пов’язаних з електронними комунікаціями і ЗМІ представляють спільний інтерес для багатьох країн по всьому світу. Таким чином, ЄС співпрацює з багатьма країнами та міжнародними організаціями, представляючи європейські інтереси і активно пропагуючи переваги інформаційного суспільства та культурного різноманіття для всіх людей. При цьому, його основними завданнями є наступні [4]:

· вирішення питань, які виникають в глобальному інформаційному суспільстві і представлення відомостей, які викликають взаємний інтерес;

· скорочення інформаційної прірви між багатими і бідними країнами шляхом розвитку інформаційного суспільства в країнах, що розвиваються. Підвищення обізнаності в ЄС стратегічного характеру інтеграції країн, що розвиваються в умовах інформаційного суспільства;

· підтримка економічного зростання і розвитку інформаційних та комунікаційних технологій у рамках міжнародного співробітництва, а також сприяння Європейському регулюванню;

· виявлення та усунення основних проблем для співробітництва в галузі досліджень ІКТ, у випадку коли така співпраця є позитивною на глобальному рівні, або коли вона може сприяти підтримці політики ЄС у галузі регулювання телекомунікаційного та інформаційного суспільства;

· створення сприятливих умов для міжнародного співробітництва у сфері досліджень і можливість доступу до знань і передачі знань, технологій і навичок на міжнародному рівні;

· заохочення до культурного різноманіття в засобах масової інформації і на міжнародних форумах;

· заохочення до політики, спрямованої на зміцнення засобів масової інформації та медіа-індустрії задля заохочення плюралізму і основних принципів, які регулюють функціонування демократичних засобів масової інформації.

Спільні завдання реалізуються на трьох взаємопов'язаних рівнях: глобальному рівні, на рівні двосторонніх і регіональних політичних діалогів та економічного співробітництва, в якому європейська модель володіє значною прихильністю інших країн та рівні співробітництва в галузі досліджень, що дозволяє розвивати взаємовигідне партнерство. Діяльність на всіх трьох рівнях відіграє важливе значення для успіху ЄС у перспективі Лісабонської стратегії.

7 Рамкова Програма діятиме з 2007 по 2013 рік, її

бюджет становить 54 мільярди євро.

Метою нової 7 Рамкової Програми є підвищення

рівня наукових досліджень, що проводяться в Європі та

стимулювання усіх форм співробітництва.

7 Рамкова Програма поділяється на чотири

спеціальні програми: “Співпраця”, “Ідеї”, “Люди” та

“Можливості”.

I. Програма “Співпраця” підтримує усі

типи науково-дослідної діяльності і її метою є посилити

або закріпити вплив Європейського Союзу у провідних

наукових та технологічних галузях.

В рамках 7РП на програму “Співпраця” виділено

32 мільярди євро. Ці кошти призначені для підтримки

співробітництва між університетами, промисловими

підприємствами, науково-дослідними центрами та

органами державного управління як в межах

Європейського Союзу, так і за його межами.

Програма “Співпраця” поділена на десять окремих

тем – тематичних

􀁄 Спільні наукові дослідження

В основному фінансування науково-дослідних робіт

в рамках 7РП проводитиметься через Спільні наукові

дослідження з метою створення науково-дослідних

проектів та мереж, здатних залучати науковців та

інвесторів як з Європи, так і з усього світу. Це буде

досягнуто через ряд фінансових схем – інструментів:

співробітницькі проекти; мережі з обміну та

розповсюдження передового досвіду (NoE);

координаційні дії та заходи підтримки тощо.

􀁄 Технологічна Платформа

Європейська Технологічна Платформа

охоплюватиме ряд галузей, де європейська

конкурентоспроможність, економічне зростання та

добробут залежать від значного наукового та

технологічного прогресу. Технологічна Платформа

зробила внесок в процес визначення тем програми

“Співпраця”, особливо у тих науково-дослідних галузях,

які мають вагоме промислове значення.

Детальніше на сторінці:

http://cordis.europa.eu/technology-platforms/home_en.html

􀁄 Спільні технологічні ініціативи

В окремих випадках масштаб науково-дослідних

завдань чи залучених ресурсів виправдовує

налагодження довготермінового громадсько-приватного

партнерства у формі спільних технологічних

ініціатив. Ці ініціативи, які, в основному, отримані в

результаті роботи Європейської Технологічної

Платформи і охоплюють один або кілька аспектів

наукових досліджень у своїй галузі, поєднуватимуть

інвестиції з приватного сектору із національним та

європейським фінансуванням.

􀁄 Координування національних науково-

дослідних програм.

Така діяльність використовуватиме два основних

інструменти: структуру мереж європейського

науково-дослідного простору (ERA-NET scheme) та

участь спільноти у національних науково-

дослідних програмах, які спільно реалізовуються,

(діють на основі статті 169). Ця діяльність може

охоплювати теми, які безпосередньо не включені у

десятку вищеперелічених тематичних пріоритетів,

оскільки вони мають своє вагоме додаткове значення

для Європейського Союзу. Також така діяльність може

бути використана для того, щоб посилити взаємо-

доповнюваність та спільну діяльність між 7РП та

роботою, що проводилася в рамках міжурядових

структур таких, як EUREKA та COST.

ERA-NET намагатиметься посилити координування

національних та регіональних наукових досліджень

двома шляхами:

─ забезпечуючи основу для учасників ERA-NET, що

реалізують громадські дослідницькі програми, щоб

покращити координування через нову ERA-NET та

вже існуючі поширені і розвинені ERA-NETs,

─ забезпечуючи додаткову фінансову підтримку від ЄС

для учасників, які створили спільний фонд з метою

впровадження спільних конкурсів в межах

національних та регіональних програм (ERA-NET

PLUS).

Програма “Співпраця” 7РП представляє також

Програма “Ідеї” пропонує механізм підтримки

творчих наукових досліджень, завданням якого є

продукувати нові знання і який відкриває нові шляхи

для технологічного прогресу та нові можливості

вирішення соціальних проблем і проблем навколишнього

середовища. Ці «граничні дослідження», що будуть

основою програми “Ідеї”, є новим підходом до

фундаментальних досліджень. Вони за своєю природою

10

є ризикованими і стирають встановлені дисциплінарні

границі та національні кордони.

Пропагуючи «граничні дослідження» ця спеціальна

програма намагатиметься вивести європейські наукові

дослідження на провідні позиції, відкривши шлях для

створення нових наукових та технологічних і, можливо,

неочікуваних результатів.

Програма “Ідеї” пропонує створити європейську

науково-дослідну раду (ERC), що складається з

Наукової Ради та призначена організовувати

виконання науково-дослідної роботи у тих галузях, які

відносяться до “граничних знань”. Науково-дослідні

галузі, що охоплюватимуться цією програмою, не

залежатимуть від тематичних орієнтацій інших частин

Рамкової Програми і включатимуть інженерію, соціальні

та гуманітарні науки.

Наукова Рада є відповідальна за

Наукові дослідження Euratom

Наукові дослідження Euratom відрізняються від

інших програм, бо вони здійснюються на основі

окремого договору. Euratom (European Atomic Energy

Community – Європейська Спільнота з атомної енергії)

заснована в 1957 році на базі Римського договору, вона

юридично незалежна від Європейської Спільноти, проте

має з нею спільні органи управління. До Euratom

входять Бельгія, Франція, Голландія, Люксембург,

Німеччина й Італія.

Головною метою Euratom є використання ядерної

енергії в мирних цілях, а також розвиток спільного

ринку, пов’язаного з ядерною енергетикою. Euratom

займається розвитком досліджень у цій галузі, а також

встановленням єдиних норм охорони навколишнього

середовища від радіації. Зараз одним з найважливіших

завдань Euratom є будівництво у Франції спільного

ядерного реактора (ITER).

В рамках 7 РП на діяльність

4. Європейська група з етики науки і нових технологій (ЄДІ)

28 травня 2008 президент Жозе Мануель Баррозу попросив Європейська група з етики науки і нових технологій (ЄДІ), щоб прийняті Висновок з етики синтетичної біології.

Прес-реліз

18 листопада прийнято (одноголосно) думки. У своєму висновку ЄДІ виявив ряд конкретних рекомендацій з синтетичної біології, а саме, зокрема: безпека, екологічна додатків; Енергетика та сталий хімічної промисловості, біомедицини та біофармацевтичної додатків; біологічної безпеки, запобігання біотероризму та подвійного призначення; управління; Патентування та загальні спадщини; торгівлі та глобальної справедливості, науці та суспільстві діалогу; досліджень. Заходи, спрямовані завершити цю Думка включені: 11 ЄДІ робочі зустрічі, нарада під егідою шведського головування, з форумом ЄС-27 Національної етики рад (NEC Форуму; кластеризації голів ЄС-27 НПВ) і громадський круглий стіл із зацікавленими групами, що займаються синтетичної біології (70 учасників, включаючи галузеві експерти, члени Національної ради з етики (ЄС 27 держав-членів), споживчих організацій, координатори проектів ЄС з синтетичної біології (СО), організації охорони навколишнього середовища, науковці, релігійних груп, промислових підприємств, НУО та т.д.).

Мета конференції

У силу цієї резолюції додається підготовлений попередньою бюро, мета конференції полягає в наступному:

сприяння розвитку співробітництва між національними комітетами з етики, зокрема шляхом заохочення обміну інформацією та обміну досвідом, розвитку європейської бази даних, проведення досліджень з питань, що становлять спільний інтерес, і організації зустрічей на європейському або регіональному рівні;

допомогти країнам, які хочуть створити національний Комітет з етики його створити і запустити його;

сприяти на основі плюралістичної суспільної дискусії з етичних питань, пов'язаних з прогресом в області біології, медицини та громадської охорони здоров'я.

Членство

Конференція складатиметься з представників національних комітетів з етики (або аналогічних органів), створених у державах-членах Ради Європи.

Органів державної влади країни, які не мають національних комітету з етики пропонується стані, який орган або органи могли б представляти свою країну на конференції.

Бюро

Постійного бюро був обраний для того, щоб забезпечити більшу гласність роботи, проведеної конференції. Після виборів, що відбулися на дев'ятій конференції в травні 2007 року Бюро в даний час в наступному складі: Голова є пані Рена Petridou (DOC) (Кіпр). Іншими членами Бюро є: професор Жан-Клод Ameisen (Франція), д-р Гіві Javashvili (Грузія), д-р Ласло Сеньї (Угорщина), г-жа Паула Мартіно да Сілва (Португалія) і професор Крістоф Реман-Саттер (Швейцарія).