2. Структура магістерської роботи

Магістерська робота повинна містити:

• Титульна сторінка,

• зміст,

• перелік умовних позначень (за необхідності),

• вступ,

• основну частину,

• висновки,

• список використаних джерел,

• додатки (за необхідності).

3. Вимоги до змісту магістерської роботи

3.1. Титульна сторінка

Титульна сторінка магістерської роботи містить:

• назву Міністерства освіти і науки України, найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де виконана магістерська робота, назву факультету, кафедри;

• ПІБ магістранта;

• тему магістерської роботи;

• науковий ступінь і вчене звання, ПІБ наукового керівника;

• місто і рік написання.

Зразок оформлення титульної сторінки подано у додатку А.

3.2. Зміст

Зміст подають на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, зокрема: вступу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел і літератури.

Зміст магістерської роботи складається після попереднього ознайомлення із проблематикою дослідження й аналізом джерел і літератури та подається на затвердження науковому керівникові.

Зміст магістерської роботи може мінятися й удосконалюватися у ході написання, що обов’язково передбачає відповідні консультації із науковим керівником. Окрім того, зміст може бути відкоригований рішенням кафедри під час попереднього захисту.

Як правило, зміст магістерської роботи містить підрозділи, що уточнюють ті чи інші концептуальні питання наукового дослідження. Не варто зловживати надмірною кількістю підрозділів до розділу (більше 3), водночас не зовсім логічно буде виділяти підрозділи лише у одному розділі, уникаючи цього у наступних. Для магістерської роботи неприпустимо ділити підрозділи змісту на пункти (наприклад: Розділ 1, підрозділ 1.1., пункт 1.1.1). Це прерогатива вищих за формою та рівнем наукових розробок (кандидатських і докторських дисертацій).

Зразок порядку оформлення змісту магістерської роботи наведено в додатку Б.

3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в магістерській роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення та таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення та таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

3.4. Вступ

Розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

У випадку, коли логіка та структура магістерської роботи не передбачає аналізу джерельної бази дослідження у першому розділі, у вступі необхідно виокремити ступінь наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження. У такому разі вступ за обсягом буде значно більший (10-12 сторінок), оскільки значна частина його тексту буде відведена під критичну характеристику використаних джерел та ступеня наукової розробки.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно розв’язати. Не потрібно формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, напрямок у якому здійснюється дослідження.

Предмет дослідження значно вужче об'єкта і відображає конкретну наукову проблему.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виокремлюється та його частина, яка стає предметом дослідження. Саме на предметі зосереджується основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, котра зазначається на титульній сторінці як її назва.

За необхідності можна також визначити хронологічні та територіальні межі магістерського дослідження, якщо така необхідність продиктована структурою та логікою роботи. При цьому, зауважте, що формулювання хронологічних рамок повинне бути стислим та чітким, із вказуванням нижньої та верхньої межі дослідження.

Методи дослідження.

У роботі вказується, який методологічний підхід використано магістрантом для виконання поставленої мети. Подають перелік використаних методів дослідження. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися та сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в магістерській роботі зроблено те й те, а сутності та новизни положення з написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій – це найбільш розповсюджена помилка магістрів під час викладення загальної характеристики роботи.

Практичне значення одержаних результатів. У магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання (наприклад, можливість використання отриманих результатів і підсумків роботи у навчальному процесі – при створенні та удосконаленні навчальних курсів і дисциплін; застосування матеріалів дослідження органами державної влади та місцевого самоврядування, суб’єктами політичного процесу (партії, громадські об’єднання, фонди тощо)). Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Апробація результатів магістерської роботи. Вказується, у випадку наявності, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, оприлюднено результати досліджень, що містяться у магістерській роботі.

Публікації. Вказують, у випадку наявності, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, опубліковані результати магістерської роботи.

Структура магістерської роботи – завершальна частина вступу, вказує на структурні частини дослідження та його обсяг. Як правило, вказують загальний обсяг сторінок без списку використаних джерел і додатків. (Наприклад: Структура магістерської роботи обумовлена поставленою метою та завданнями дослідження та складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків. Загальний обсяг магістерської роботи складає 130 стор., з них 5 стор. – додатки, 10 стор. - список використаних джерел (120 найменувань). Обсяг текстової частини роботи складає 115 стор.).