2.3.Повноекранне редагування.

Перехід в режим повноекранного редагування забезпечується нажаттям клавіші [Enter] без вводу команди. Тепер можливо переміщувати курсор по екрану з допомогою клавіш керування курсором та змінювати складову регістрів, пам’яті та признаків з допомогою набору чисел на клавіатурі. Можливо змінювати також початкову адресу дизассембльованого тексту та початкові адреси вікон пам’яті ( в пер-ших строчках вікон) . Повноекранне редагування можна використовувати і при десятичному та при двійковому представленні інформації на екрані. Під час редагування залишаються доступними всі команди, які вводяться функціональними клавішами.

Щоб повернутись в командну строчку необхідно нажати [Enter] знову. Для швидкого переміщення курсора по екрану можна використовувати клавіші [Tab],

[Shift]-[Tab].

2.4.Режим Ассемблера.

Для переходу в режим Ассемблера (вводу команд налагоджуємої програми в мнемонічних позначеннях) необхідно в режимі повноекраного редагування помістити курсор в поле поточної команди, завантаженої програми. Тепер набирається мнемоніка (наприклад, “MOV A,PSW”) й нажимається [Enter]. Якщо мнемоніка правильна, товідповідні їй коди заносяться в память програм, а вікно встановлюється на слідуючу адресу. Для виходу з режиму Ассемблера нажимається клавіша Q або виводиться курсор з поля поточної команди.

2.5. Робота з точками преривання.

Меню точок преривання визивається клавішою F5. Можна встановити одночас-но 8 точок преривання. Преривання (останов) виконуємої програми проходить при досягненні вказаної в колонці “РC” адреси при виконанні умови “Counter” = “Occur”. “Counter”- це лічильник, значення якого визначає , скільки раз про-грама повинна пройти через вказану адресу, щоб появився останов. “Occur” показує, скільки раз програма проходила через вказану адресу.

Закінчив редагування, поточні значення точок преривання можна зберегти на диску ( клавіша F2). В користувача запиcується номер набору точок преривання ( 0-9). Інформація записується в файл з імям FD48.BRK Відновити картину мо-жна клавішою F1, також вказавши її номер. Для повернення в основне меню на-жимається F5.

Визначивши точки преривання, можна запустити прогрaму командою G без параметрів. При останові програми по прериванню видається повідомлення з указанням точки преривання.

DEL=<число>

Команда встановлює крок затримки для виконавчої програми (спочатку DEL=0)

Якщо <число> не рівняється нулю після вводу G команди програма буде вико-нана з затримкою після кожної команди. Нажаття любої клавіші зупиняє вико-нання. DEL може бути дінамічно змінена під час виконання. Клавіша [вліво] зменшує затримку, [вправо] підвищує. Для відміни затримки використовується DEL=0

3.Система команд оеом кр1816

Система команд орієнтована на еффективну реалізацію процедур керуван-ня: маскуємий ввод-вивод, логічні операції, операції з бітами, сканування таб-лиць з передачею керування та інше. Кроме того в МК1816 виконуються коман-ди арифметичних операцій над двійковими і десятичними двійково-кодованими числами.

Всі команди мають формат в 1 або 2 байти і виконуються за один або два машинних цикла (2.5-5 мкс відповідно при тактовій частоті 6 мГц. ). За два машинних цикла виконуються всі команди з безпосереднім операндом, коман-ди вводу-виводу, команди передачі керування, визова підпрограмм та деякі команди пересилок. Решта команд виконується за один машинний цикл.

В командах ОЕОМ 1816 використовіється пряма, безпосередня та побічна адресація.

Команди ОЕОМ по функціональному признаку можуть бути розбиті на шість груп- команди пересилок та обміну, команди арифметичних та логічних операцій (в тому числі й операцій над признаками), команди вводу-виводу, ко-манди передачі керування ( в тому числі й операцій з підпрограмами), команди операцій з таймером, команди керування режимом роботи ОЕОМ.

При описанні системи команд використовуються слідуючі символи й скорочення.

А-аккумулятор.

АС-ознака допоміжного переносу.

А-12 бітна адреса пам’яті програм (11-й біт – вибір блоку пам’яті, біти 0-10-адреса в діапазоні 2К)

Вb-номер біта в байті.

BS-перемикач банку регістрів.

BUS-порт вводу-виводу.

С-ознака переносу.

CLC-синхросигнал.

CNT-лічильник подій.

D-мнемокод 4-бітного числа.

d-8-и бітне число.

DBF-триггер вибору блока пам’ятi.

F0,F1-ознаки.

I-преривання.

P-мнемокод операцій.

PC-лічильник команд.

Рр-порт вводу-виводу.

PSW-слово стану програми.

Rr-робочий регістр.

SP-регістр-показник стеку.

Т-таймер.

TF-ознака таймера.

T0,T1- тестуючі входи T0,T1

X-мнемокод зовнішнього ОЗП.

#-префікс безпосереднього операнда.

@-префікс побічної адресації.

$-поточний вміст лічильника команд.

(X)-вміст регістра або елемента з іменем Х.

((X))-вміст елемента, адресуємого вмістом Х.

 - оператор присвоєння.

 - операторвзаємного обміну.

[XX]- шіснадцятирічний код операції.

[X*]- посилання на табл.1

[X%]- посилання на табл.2

[!X]- посилання на табл.3