Міністерство освіти, науки молоді та спортуУкраїни

Миколаївський державний університет

імені В.О. Сухомлинського

Кафедра фізики

Індивідуальна робота № 1

Тема: Теорія ризику

Виконав(ла):

студент(ка) ______групи

______________________

Миколаїв 20__

Індивідуальна робота №1

Теорія ризику

1. Мета роботи

Набуття студентами навичок кількісної оцінки ступеня ризику реалізації небезпечності певного класу.

Теоретичні питання:

1. Поняття ризику в БЖД. Види ризику.

2. Кількісна та якісна оцінка рівня ризику.

3. Методи визначення ризику.

4. Управління ризиком.

Загальні положення

Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу вза­ємодії людини з середовищем мешкання на всіх стадіях життєвого циклу. Аксіома про потенційну небезпеку — це фундаментальний постулат БЖД. Вона визначає, що всі дії людини та всі компоненти середовища мешкання, насамперед технічні засоби та технології, крім інших позитивних властивостей та результатів, мають власти­вість генерувати небезпечні та шкідливі фактори. При цьому будь-яка позитивна дія або результат неминуче супроводжуються виник­ненням нової потенційної небезпеки або групи небезпек.

У кожному окремому випадку виникнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, а її розвиток проходить че­рез ланцюг подій. Варіанти причин та наступну мету подій можна передбачити, якщо створити систему на основі аналізу її структурної будови та можливих дій людини при обслуговуванні або управлінні технічною системою.

Глибокий аналіз відмов технічних систем та можливих помил­кових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження в систему захисних та обмежувальних засобів, а також за рахунок підвищення вимог до професійної підготовки інженерів та службовців.

Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супрово­джується її негативною дією на людину. Для реалізації такої дії не­обхідно виконати три умови: небезпека (шкідливість) реально діє; людина перебуває в зоні дії небезпеки; людина не має достатніх засо­бів захисту та необхідного рівня підготовки.

Відносно повну (цілковиту) безпеку гарантує тільки перший варіант взаємного положення зон небезпеки 2 та перебування лю­дини З — це дистанційне управління, нагляд та ін. (рис.1) При другому варіанті небезпека існує тільки в разі суміщення зон 2x3. Оскільки людина в цій загальній зоні перебуває короткочасно (огляд, дрібний ремонт тощо), то і небезпека існує тільки в цей період; у тре­тьому варіанті небезпека може бути реалізована в будь-який момент, а в четвертому варіанті — тільки при порушенні функціональної ці­лісності засобів захисту.

Критерієм оцінки дій та вчинків людини в умовах наявності небез­пеки є ризик, який визначається ймовірністю проявлення (реаліза­ції) небезпеки в зоні перебування людини й імовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки (небезпечній зоні).

Відносно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реаль­ної небезпеки в системі, і навпаки, чим вища величина ризику, тим вища реальність дії небезпеки на людину.

Однак нульового ризику в діючих технічних системах забезпечити неможливо.

Світове визнання одержала концепція припустимого (прийнятно­го) ризику. Зміст цієї концепції — у прагненні до малої небезпеки.

Припустимий ризик — це ступінь ризику, який може бути реалі­зований наявними технічними засобами з одного боку, та економічно обґрунтований — з іншого. За статистичними даними зарубіжних авторів припустимий ризик складає n-10^-6 ÷ n10^-8.

Для розробки ефективних засобів безпеки необхідно дати кількіс­ну оцінку ступеня ризику.

Рис. 1. Варіанти взаємного положення середовища мешкання (7), зони небезпеки

(2), зони перебування людини (3) та зони дії захисних засобів (4):

І — безпечна ситуація; II — ситуація короткочасної або локальної небезпеки;

III — небезпечна ситуація; IV — умовно безпечна ситуація

Кількісна оцінка ризику

Ризик R — частота реалізації небезпеки визначеного виду (класу).

Ризик може бути визначений як частота (розмірність — зворотна часу 1/с) або ймовірність виникнення події А (безрозмірна величина, що лежить у межах 0—1).

Фахівці з безпеки пропонують найбільш загальне визначення: ри­зик — це кількісна оцінка небезпеки.

Кількісна оцінка — це відношення кількості тих або інших не­сприятливих наслідків до їх можливої кількості за певний період.

Розрізняють:

• індивідуальний ризик;

• соціальний ризик.

Індивідуальний ризик — частота виникнення впливів певного вражаючого виду, що виникають при реалізації визначених небезпек у певній точці простору (де може перебувати індивідуум).

Для оцінки масштабів катастрофічності виявлень (реалізації) не­безпеки впроваджується поняття «соціальний ризик».

Соціальний ризик — частота виникнення подій, що полягає в ура­женні визначеної кількості людей, які піддаються впливам певного вигляду, котрі уражають при реалізації певних небезпек.

Людина, що працює на підприємстві або мешкає у місцевості, яка під час аварії може опинитися в зоні руйнувань або дії небезпек, під­дається ризику. Рівень ризику залежить від багатьох факторів, у т. ч. від місця перебування людини та часу.

Як правило, факт впливу небезпеки на людину є випадковою ве­личиною та визначається ймовірністю перебування певної людини в певному місці в випадку реалізації небезпеки.

Імовірність події А можна визначити з виразу:

, (1)

де М — кількість сприятливих факторів (випадків); п загальна кількість випадків.

При аналізі індивідуального ризику слід враховувати природу не­щасного випадку, долю часу знаходження в зоні ризику та місце про­живання того, хто ризикує.

Індивідуальний ризик загинути для мешканця А. можна визна­чити з виразу:

, (2)

де N_п — кількість мешканців, що загинули за рік; — кількість тиж­нів у році; Д — кількість тижнів перебування мешканця А. в місті або селі; — кількість годин на тиждень; — кількість годин на тиждень, коли мешканець підлягає небезпеці; Т — відрізок часу обліку статистичних даних; — кількість мешканців в місті або селі за рік.

Індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня тяжкості можна визначити для мешканця А. з виразу:

, (3)

де — кількість травмованих мешканців.

Контрольні запитання

1. Дати визначення понять «небезпека», «ризик».

2. Аксіома про потенційну загрозу.

3. Наведіть приклади негативної дії небезпеки (шкідливості) на людину та умови для її реалізації.

4. Кількісна оцінка ризику.

5. Якісна оцінка ризику.

6. Індивідуальний ризик.

7. Соціальний ризик.

8. Допустимий ризик.

Література

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації. – Львів: Піча Ю.В., - К.: Каравела, - Львів: Новий Світ 2000, 2002.- 328с.

2. Яким Р.С.Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник.- Львів: 2005

3. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник /За ред. проф В.В. Березуцького. – Харків: 2005.- 384с

4. Бєгун В.В., Науменко І.М. Безпека життєдіяльності ( забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки): Навчальний посібник. - К.: 2004.-328с

5. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - К.: 2007.- 332с

6. Літвак С.М., Михайлюк В.О. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. -230с.

7. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 320с.

8. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”,2004. – 560с.