- •Лабораторна робота № 1
- •1.1 Короткий опис лабораторної установки
- •1.2 Порядок проведення роботи
- •1.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.2 Короткий опис лабораторної установки
- •2.3 Порядок проведення роботи
- •2.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.2 Короткий опис лабораторної установки
- •3.3 Порядок проведення роботи
- •3.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1 Порядок проведення роботи
- •4.2 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.2 Порядок виконання роботи
- •5.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.2 Порядок виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7
- •7.1 Короткі теоретичні відомості
- •7.2 Перелік устаткування
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.5 Контрольні питання
- •Додаток
- •Література
2.3 Порядок проведення роботи
Завданням проведення лабораторної роботи є:
Визначення точкових оцінок:
– дійсного значення вимірюваної величини:
– середньоквадратичного відхилення результатів спостережень;
– середньоквадратичного відхилення результатів вимірювань;
Виявлення нормальності розподілу результатів спостережень;
Виявлення наявності грубих похибок і промахів.
Задаючись довірчою вірогідністю α=1-q = 0.94 для середньоквадратичного відхилення результатів спостереження і вірогідністю Р = 93% для середнього арифметичного знайти довірчу похибку результату вимірювань і довірчий інтервал для середньоквадратичного відхилення результатів спостережень.
Для зменшення трудомісткості обчислень і підвищення їх достовірності розрахунки провести з використанням програми “Excel”. При цьому застосовуються наступні позначення:
Ri – результати i-го спостереження
Rсер.ар- середнє арифметичне значення даних спостереження
SR – оцінка середньоквадратичного відхилення результатів спостережень
SRсер.кв – оцінка середньоквадратичного відхилення результатів вимірювання.
Виходячи з цього, визначений наступний порядок роботи:
Виміряти величини опору кожного резистора з i = 19 шт. (R1-R19) і занести їх значення в комірки С4-С22 електронної таблиці і відсортувати за збільшенням.
Визначити середньоарифметичне значення опору і занести його в комірку С25.
Визначити відхилення зміряного опору від середньоарифметичного
і занести їх також в комірки D4-D22 таблиці.
Обчислити квадратичне значення відхилень
( )2
і занести ці значення також в комірки Е4-Е22 таблиці.
Визначити середньоквадратичне відхилення результатів спостережень по формулі:
де n-число вимірювань.
Занести це значення в комірку E30.
Визначити середньоквадратичне відхилення результатів вимірювань з формули:
Для перевірки нормальності розподілу розташуємо значення Ri у варіаційний ряд (у порядку зростання) і знаходимо значення статистичної функції розподілу Fn(Ri) з формули:
де n- число спостережень , i - поточний номер спостереження.
Статистична функція розподілу Fn(Ri) є ступінчастою лінією, стрибки якої відповідають значенням членів. Кожен стрибок рівний , якщо всі n членів ряду різні. Якщо ж є однакові значення Ri, то Fn(Ri) в точці Ri зростає на k, де k – число рівних значень опорів.
На кожному кроці спостереження визначається статистична функція розподілу Fn(Ri) і прирівнюється до значення Ф(Zi) – інтегральної функції нормованого нормального розподілу, табульовані значення яких визначається по таблиці 3 додатку і відповідні їм значення Zi приведені в таблиці 4 додатку. У випадку якщо значення Fn(Ri) в точності не відповідає значенню Ф(Zi), то для знаходження Zi здійснюється лінійна інтерполяція сусідніх значень. Значення Fn(Ri) заносять в комірки D50 – D68. Обчислені значення Zi заносимо в комірки G50-G68.
Далі, використовуючи значення Ri і Zi, будують точкову діаграму розподілу значень Zi у функції від значень Ri. При цьому по вісі Х відкладаємо значення Ri, по вісі Y – Zi.
У разі нормального розподілу ці точки повинні розташовуватися навколо прямої:
.
9. Для визначення розкиду цих точок щодо прямої лінії будують лінійну лінію “тренда” і визначають можливість віднесення закону розподілу до нормального закону. Для побудови лінії тренда виділяють, побудовану діаграму, і в командному рядку вибирають "Діаграма - Додати лінію “тренда”. В якості ілюстрації див. табл1,2 та рис.1.2.
Таблиця 1
визначення нормального розподілу |
||||||||
номер вимірювання |
поз. позн .резистору |
величина опору резистору(Ом) Ri= |
відхилення результатів спостережень (Ri-Rсер.ар) |
квадрати випадкових відхилень (Ri-Rcер.ар.) |
|
. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
1 |
R1 |
179,3 |
-2,95 |
8,7025 |
|
|
|
|
2 |
R2 |
182,5 |
0,25 |
0,0625 |
|
|
|
|
3 |
R3 |
184,8 |
2,55 |
6,5025 |
|
|
|
|
4 |
R4 |
183,3 |
1,05 |
1,1025 |
|
|
|
|
5 |
R5 |
180,5 |
-1,75 |
3,0625 |
|
|
|
|
6 |
R6 |
180,7 |
-1,55 |
2,4025 |
|
|
|
|
7 |
R7 |
183,3 |
1,05 |
1,1025 |
|
|
|
|
8 |
R8 |
187,6 |
5,35 |
28,6225 |
|
|
|
|
9 |
R9 |
182,9 |
0,65 |
0,4225 |
|
|
|
|
10 |
R10 |
178,5 |
-3,75 |
14,0625 |
|
|
|
|
11 |
R11 |
180,1 |
-2,15 |
4,6225 |
|
|
|
|
12 |
R12 |
181,8 |
-0,45 |
0,2025 |
|
|
|
|
13 |
R13 |
179,8 |
-2,45 |
6,0025 |
|
|
|
|
14 |
R14 |
180,3 |
-1,95 |
3,8025 |
|
|
|
|
15 |
R15 |
185,3 |
3,05 |
9,3025 |
|
|
|
|
16 |
R16 |
180,9 |
-1,35 |
8,2251 |
|
|
|
|
17 |
R17 |
180,8 |
-1,45 |
2,1025 |
|
|
|
|
18 |
R18 |
186,5 |
4,25 |
18,0625 |
|
|
|
|
19 |
R19 |
181 |
-1,25 |
1,5625 |
|
|
|
|
20 |
R20 |
185,1 |
2,85 |
8,1225 |
|
|
|
|
Продовження таблиці 1
сер.арифм |
Rcер.ар..= |
182,25 |
|
|
|
|
|
|
||
сума відхилень за результатами спостережень |
Σ= (Ri-R cер.аp) |
-1.05E-12 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
оцінка середньоквадратичного відхилення спостережень |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Sr(Om) = |
|
2,530342 |
|
|
|
|
||
оцінка середньоквадратичного відхилення результату середнеквадратичного відхилення результату вимірювань |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Srcеpkb(Om) = |
0,565802 |
|
|
|
|
Таблиця 2
пepeвipкa нормального розподілу |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ri= |
|
Fn(Ri)=i/(n+1)=Φ(Zi) |
|
Zi |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
178,5 |
|
|
0,047619 |
|
|
-1,67 |
|
|
179,3 |
|
|
0,095238 |
|
|
-1,31 |
|
|
179,8 |
|
|
0,142857 |
|
|
-1,07 |
|
|
180,1 |
|
|
0,190476 |
|
|
-0,88 |
|
|
180,3 |
|
|
0,238095 |
|
|
-0,71 |
|
|
180,5 |
|
|
0,285714 |
|
|
-0,565 |
|
|
180,7 |
|
|
0,333333 |
|
|
-0,43 |
|
|
180,8 |
|
|
0,380952 |
|
|
-0,205 |
|
|
180,9 |
|
|
0,428571 |
|
|
-0,18 |
|
|
181 |
|
|
0,47619 |
|
|
-0,058 |
|
|
181,8 |
|
|
0,52381 |
|
|
0,03 |
|
|
182,5 |
|
|
0,571429 |
|
|
0,18 |
|
|
182,9 |
|
|
0,619048 |
|
|
0,305 |
|
|
183,3 |
|
|
0,666667 |
|
|
0,43 |
|
|
183,3 |
|
|
0,714286 |
|
|
0,555 |
|
|
184,8 |
|
|
0,761905 |
|
|
0,77 |
|
|
185,1 |
|
|
0,809524 |
|
|
0,875 |
|
|
185,3 |
|
|
0,857143 |
|
|
1,07 |
|
|
186,5 |
|
|
0,904762 |
|
|
1,31 |
|
|
187,6 |
|
|
0,952381 |
|
|
1,66 |
|
|
Рис 1.2 – Збудована лінійна лінія “тренда”
Використовуючи задані значенні довірчої вірогідності α = 1-q для середнього квадратичного відхилення результатів спостереження і вірогідності Р = …% для середнього арифметичного з таблиці 2 і 5 додатки при к = n-1 знаходимо tP, χ2k;0,5q, χ2k;1-0,5q а потім довірчу похибку вимірювання і межі довірчого інтервалу для середньоквадратичного відхилення результатів спостереження
Як приклад , вирішимо завдання при наступних значеннях:
α= 1-q = 0,96
Р=95% n=20
В цьому випадку tP = t0,95 , k =19 , и χ2k;0,5q = χ219;0,02, χ2k;1-0,5q = χ219;0,98. з таблиці 2 знаходимо t0,95 = 2,093, а з таблиці 5 додатка знайдемо:
χ219;0,02 = 8,567 χ19;0,02 = 2,927
χ219;0,98 = 33,686 χ19;0,98 = 5,803
Довірча похибка результату вимірювань складає
2,093 *0,565 =1,18 Ом
Межі довірчого інтервалу для середньоквадратичного відхилення результатів спостережень наступні:
S R1 = = =3,768 Ом;
S R 2 = = =1,9 Ом;
Перевіряємо, чи не містить результат грубу похибку?
Наведемо приклад:
Припустимо R8=Rмах=187,6 Ом і має найбільше по абсолютній величині відхилення.
Задаємося рівнем значущості q = 1- α = 0,05 і з таблиці 6 додатку при n =20 знаходимо випадкову величину :
У нашому випадку випадкова величина:
Оскільки , то немає підстав, рахувати результат R8 = 187,6 Ом таким, що містить грубу похибку.
Для найменшого виміряного значення випадкова величина визначається з формули:
Остаточний результат вимірювання можна записати (в якості прикладу) у вигляді:
R =182,25 ± 1,18422 Ом (n = 20; P = 95%)