Передмова

Актуальність і зміст дисципліни. Глобальні духовні зміни, які відбуваються в усьому світі та нашій країні зокрема, висувають нові вимоги до підготовки студентів з курсу гуманітарних дисциплін. Нагальною в наш час стає підготовка фахівців податкової сфери, діяльність яких ґрунтувалася б на глибоких теоретичних та практичних знаннях і навичках і, в той же час, незаангажованих спеціалістів високої загальної культури, патріотів своєї країни та свідомих громадян, які б мали власну систему духовно-моральних цінностей, орієнтувалися б у культурному та релігійному просторі сьогодення.

Мета дисципліни: оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками, які необхідні для глибокого розуміння сутності та специфіки складних релігійних процесів і явищ нашого часу.

Завдання дисципліни: ознайомити студентів зі специфікою релігієзнавства як науки та його структурою; розкрити сутність релігії як духовного феномена, простежити процес трансформації релігії (первісні релігійні вірування, язичництво, національні релігії та світові); сприяти осмисленню особливостей історичних типів релігії, зокрема християнства, його значення та ролі в сучасному суспільстві. Оцінюючи роль і значення релігії у становленні національних культур, житті окремих людей, релігієзнавство сприятиме формуванню світоглядних засад особистості, вихованню свідомих громадян – патріотів, пошуку ними власних моральних орієнтирів та принципів. Компаративний аналіз релігій допоможе зрозуміти різноманітність духовного світу людства, розкрити специфіку формування культурної традиції України, а також визначити сенс особистісного духовного пошуку. Важливим тут є саме науковий підхід, об`єктивний історичний аналіз релігій світу. Здобуті знання допоможуть належним чином осмислити сучасну релігійну ситуацію в Україні.

Треба зазначити, що релігієзнавство часто сприймається в суто академічному його вимірі як теоретична дисципліна, що має обмежуватися ознайомленням студентів з основами історії вірувань різних народів, але повинно залишатися осторонь проблеми формування їх світоглядної та духовної позиції. Такий підхід пояснюється тим, що тривалий час здійснювалось викладання наукового атеїзму. Релігійний вакуум радянських часів змінився поліконфесійністю, поряд з функцією духовного збагачення релігія іноді використовується як елемент духовної агресії, а елементарна обізнаність населення в релігійних процесах залишається дуже низькою. Потрібно повністю використовувати гуманістичний потенціал релігієзнавчої науки і поставити перед нею завдання не лише академічного, але й світоглядного плану.

Так, зацікавленим курс може надати можливість у вивченні власної релігійної і культурно-історичної традиції. В свою чергу, для зацікавлених сучасними тенденціями і перспективами релігійного відродження у світі та Україні є можливість проаналізувати новітні релігійні течії та вчення, зрозуміти роль релігії в етнокультурних процесах, моделі сучасних релігійно-державних відносин. Для більшості курс релігієзнавства дасть змогу розширити свій інтелектуальний та загальнокультурний рівень, здобути базові знання з історії релігії в світі та знати релігійні традиції України, дізнатися про роль релігії в економічних, національних та державних процесах сучасного суспільства.

Вивчення курсу «Релігієзнавство» має сприяти формуванню наступних знань і вмінь у студентів:

• застосувати на практиці знання про релігію як духовний феномен, для якого характерна історична трасформація;

• самостійно орієнтуватися у релігієзнавчій проблематиці; знати особливості національних, світових релігій, вільно орієнтуватися в сучасній релігійній ситуації України;

• вміти будувати толерантні стосунки з представниками інших конфесій; критично осмислювати негативні прояви релігійних явища і процесів; конструктивно і аргументовано відстоювати та захищати власні світоглядні переконання;

• творчо використовувати отримані релігієзнавчі знання в повсякденній практиці, спілкуванні та майбутній професійній діяльності,

Форми і засоби поточного та підсумкового контролю. Кожний з розділів включає в себе лекції, семінари, самостійну та індивідуальну роботу. Після завершення освоєння курсу планується проведення контрольної роботи та проведення окремих тестових завдань. Курс релігізнавства завершується складанням диференційованого заліку. В разі активної роботи на семінарах, успішного складання тестових завдань, виконання індивідуальної та самостійної роботи, студент може отримати оцінку без складання заліку, за результатами роботи у семестрі. Студенти, які з поважних причин не змогли бути присутніми на семінарі, повинні відпрацювати заняття у день консультацій викладача. Студенти, які бажають покращити свою оцінку, можуть відпрацювати не більше двох занять у день консультацій викладача. Відпрацювання відбувається лише в усній формі!

Методи і форми викладання дисципліни. Під час викладання поряд із традиційними формами проведення занять (лекції, семінари), використовуються і нетрадиційні форми та методи (дискусії, обговорення, круглі столи, презентації, опонування). Курс має наступну структуру:

• релігія як культурно – історичний феномен;

• історичні форми релігії;

• світові релігії;

Міжпредметні зв’язки. Дисципліна «Релігієзнавство» посідає ключове місце в структурно-логічній схемі навчального плану підготовки фахівців економічної спеціальності. Вивчення дисципліни курсу ґрунтується на попередньому вивченні таких загальноосвітніх дисциплін, як:

• всесвітня історія;

• історія України;

• логіка;

• культурологія;

• українська література;

• філософія.

Значення дисципліни. В Національному університеті податкової служби України курс релігієзнавства набуває важливого значення у формуванні особистості працівника податкової служби. Курс релігієзнавства допоможе в формуванні у студентів стійких знань з предмета, визначенні чітких світоглядних позицій, розкриттю специфіки релігійного світогляду в порівнянні з філософським та науковим знанням, орієнтування молоді в складній духовно-релігійній ситуації нашого часу.