Авторитет – престиж

Авторитет: 1) загальновизнане значення, поважність (особи, організації, колективу); авторитет керівника, колективу; 2) Той, хто має загальне визнання, вплив (уживається для характеристики людини); Ви наш найбільший авторитет.

Престиж: вплив, який має що-небудь; престиж заводу, престиж установи.

Мовна практика засвідчує вживання слова авторитет і його похідних переважно у контекстах, що містять позитивну оцінку, а слова престиж та його похідних – у нейтральних або негативно– чи зневажливооцінних: авторитетний учений, престижне знайомство.

Неординарний – оригінальний

Неординарний: вказує на те, що якийсь факт, подія, явище виділяється з ряду інших своєю незвичайністю; неординарні прикмети року.

Оригінальний: створений самостійно, без наслідування відомих зразків; оригінальна вистава, оригінальне оформлення.

Дефект – недолік

Дефект: позначає якусь ваду, хибу, недолік, пошкодження. Широко вживається для позначення усяких фізичних вад людського організму: дефект вимови, приховані генетичні дефекти. Слово дефект звичайно позначає такі хиби, які можна побачити або фізично відчути на конкретному предметі. Основна сфера функціонування слова дефект – спеціальна література, наукова термінологія.

Слово недолік може вживатись як синонім до слова дефект: недолік мови – дефект мови. Але семантика слова недолік ширша. Воно означає недогляди, упущення, помилки у якій-небудь справі, роботі, діяльності окремої людини або організації: усунути недоліки в роботі.

Дилема – проблема

Дилема: означає необхідність вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важкоздійсненними: Війна і мир – ця дилема загострилася в наш час, наприкінці XX ст. Проблема – це теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання. Проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки: корінні проблеми сучасної епохи, розв язувати складні проблеми соціально-економічного розвитку країни.

Закінчити – завершити

Дієслово закінчити називає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльності, відрізку життя, навчання людини тощо. Аналогічне смислове наповнення має дієслово завершити – довести виконання, здійснення чого-небудь до остаточного кінця. Отже, це слово означає абсолютний кінець справи, дії. Дієслову завершити надається перевага тоді, коли треба відтворити схвальний, урочистий тон оповіді. Також це дієслово вживається для називання успішного закінчення дій, справ. І порівняно зі словом закінчувати завершувати має більш абстрактне значення (пор.: завершити навчання, курс – закінчити школу, інститут).

Пароніми (слова, близькі за звучанням, але різні за значенням або які частково збігаються в значенні) за характером смислових зв’язків поділяються на групи:

1. синонімічні (важкий – тяжкий; привабливий – принадливий);

1. антонімічні (еміграція – імміграція; адресат – адресант; прогрес – регрес);

1. тематичні (абонент – абонемент; пам’ятка – пам’ятник);

1. такі, що мають семантичну близькість (витрати – затрати; вирізнятися – відрізнятися).

Явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного їх вживання. Незначна відмінність між двома словами призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Отже, при використанні паронімів слід звертатися до відповідних тлумачних словників (див. список літератури) з метою уточнення значення, правопису і вимови потрібного слова.

Адреса – адрес

Адреса: місце мешкання людини чи місце знаходження установи; на мою адресу, помилитися адресою. Адрес: письмове, переважно ювілейне вітання особи, установи; вітальний адрес, адрес з нагоди шістдесятиріччя.

Оснований – заснований

Оснований – який грунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?).

Заснований – який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось: фонд, заснований президентом (питання ким? де? коли?).

Особистий – особовий

Особистий – це індивідуальний, такий, що стосується окремої особи, належить особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя. Слово особовий – такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа. Цей прикметник вживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник тощо.

Книжні й іншомовні слова

Книжні слова вживаються в наукових працях, публіцистичних статтях, документах тощо в узагальненому значенні. Книжні слова, як правило, однозначні. У текстах ділового стилю іншомовні слова ( запозичені з інших мов) вживаються, якщо нема відповідника в українській мові або ці слова набули міжнародного визнання. Існують правила щодо використання іншомовних слів:

1. необхідність цього слова у тому чи іншому контексті;

1. правильність і точність уживання іншомовного слова;

1. зрозумілість слова для тих, хто буде ознайомлюватися з діловим текстом;

1. неможливість вживання в одному тексті слова запозиченого і питомого ( не можна сказати: “Ми дійшли консенсусу зі згоди” – з виступу на засіданні Верховної Ради).