7. Назвіть види угод між виробником та посередником. Дайте їм конкретну характеристику.

Для здійснення господарської та виробничої діяльності підприємства вступають в економічні та фінансові відносини з широким колом організацій. Кожен підприємець зацікавлений у встановленні найбільш ефективних форм партнерських зв’язків.

У широкому значенні слова під посередництвом розуміється діяльність, що забезпечує встановлення та реалізацію господарських зв’язків між виробниками і споживачами товарів, робіт і послуг. У цьому розумінні під визначення посередництва підпадає вся торговельна діяльність. Такий підхід характерний, перш за все, для маркетингу, в лі ому господарська діяльність розглядається під кутом зору задоволення потреб споживача.

У вужчому значенні до посередництва відносять діяльність, при якій один суб’єкт підприємницької діяльності (посередник) за дорученням, в інтересах і за рахунок іншого суб’єкта (замовника) здійснює певні юридичні або фактичні дії з третіми особами, зокрема забезпечує укладення і реалізацію господарських договорів між ними.

Посередницькі договори в більшості випадків укладаються за ініціативою замовника, проте в деяких випадках ініціатором здійснення посередницьких операцій може виступати посередник (наприклад, лізингодавець в договорі лізингу).

Форми здійснення посередницьких операцій визначаються видом і характером договору, що укладається.

Одним з найбільш поширених видії договорів, у рамках яких здійснюється посередницька діяльність, є договір комісії. Особливості його висновку, істотні умови, а також права та обов’язки партнерів за таким договором закріплені у розділі 38 Цивільного кодексу України (ЦКУ).

Згідно зі ст. 395 ЦКУ, »за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду зробити одну або декілька операцій від свого імені за рахунок комітента».

Обов’язковою вимогою комісійної операції є те, що комісіонер зобов’язаний виконати узяті на себе згідно з угодою зобов’язання на умовах, найбільш вигідних для комітента.

У договорі комісії звичайно вказуються:

1) мінімальні або максимальні ціни на товари;

2) терміни постачання обумовлених партій товарів;

3) граничні технічні та якісні характеристики товарів;

4) відповідальність комітента перед комісіонером і комісіонера перед комітентом;

5) розміри та порядок виплати комісійних винагород.

У разі укладення договору комісії на продаж товарів можливі наступні схеми оплати послуг комісіонера:

1. Вся виручка від продажу переданого на комісію товару комітента надходить на рахунок комісіонера. З цієї суми комісіонер утримує кошти, що належать йому, а сума, що залишилася, перераховується комітенту.

2. З суми виручки від продажу товарів, що надійшла на рахунок комісіонера, останній утримує суму понесених витрат, а все інше перераховує на рахунок комітента, після чого комітент повертає посереднику комісійну винагороду, що належить йому.

3. Вся сума виручки від продажу переданого на комісію товару, що надходить на рахунок комісіонера, перераховується комітенту в повному обсязі, а потім суми комісійної винагороди та компенсації понесених витрат перераховуються комісіонеру.

У разі виконання договору комісії на купівлю товарів комітент перераховує комісіонеру вартість товарів, що купуються, комісійну винагороду та суму відшкодування понесених ним витрат. Комісіонер утримує з одержаних грошових коштів суму винагороди і відшкодовує пов’язані із здійсненням договору витрати, а залишок перераховується третій особі (продавцю) в рахунок оплати товарів, що поставляються ним.

Одним з різновидів договору комісії є договір консигнації.

Під договором консигнації розуміють такий договір, відповідно до якого одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу за обумовлену винагороду продавати від свого імені і за рахунок консигнанта постачені на склад в країні консигнатора товари.

Договори консигнації мають ряд характерних особливостей:

1) договори укладають тільки на реалізацію товарів;

2) укладення договорів консигнації пов’язане із здійсненням зовнішньоторговельної діяльності;

3) продаж товарів покупцю повинен здійснюватися з консигнаційного складу. Під консигнаційним складом у більшості випадків розуміється митний ліцензійний склад, на якому зберігаються товари консигнанта, які не пройшли митного оформлення. У міру укладення консигнатором договорів на продаж таких товарів третім особам проводиться формування товарних партій, їх митне оформлення та відвантаження зі складу. При цьому митний збір оплачується тільки за взятий зі складу товар;

4) в договорі консигнації визначається термін консигнації, протягом якого повинна бути реалізована партія товарів на встановлену суму;

5) платежі за реалізовані товари переводяться консигнатором консигнанту після отримання виручки від покупців за календарними періодами (наприклад, один раз на місяць, один раз на квартал);

6) договори зобов’язують консигнатора застрахувати товар, який зберігається на складі;

7) в договорі консигнації уточнюється, який саме спосіб консигнації приймають сторони - безповоротну, частково поворотну або поворотну.

Договір консигнації дає можливість консигнатору активно впливати на рівень цін на ринку, збільшуючи їх у період підвищеного попиту і знижуючи у період поганої реалізації.

Під агентським договором (угодою) розуміється договір, за яким одна сторона (агент) зобов’язується за винагороду здійснювати за дорученням іншої сторони (принципала) юридичні та інші дії від імені і за рахунок принципала.

Слід зазначити, що предметом агентського договору можуть бути не тільки дії, що спричиняють за собою юридичні наслідки (наприклад, проведення операцій), але й інші дії, які юридичних наслідків не викликають (наприклад, здійснення посередником рекламної кампанії щодо товарів або послуг принципала, які можуть і не завершитися проведенням операції).

Відмітною ознакою агентського договору є тривалі багаторазові дії агента протягом певного проміжку часу, хоча на практиці зустрічаються агентські угоди без вказівки терміну їх дії.

Агентська угода звичайно укладається на певний період (від одного до п’яти років), і в ній передбачається можливість її пролонгації до тих пір, поки одна із сторін не заявить про своє бажання припинити договірні відносини.

Умова про винагороду агента є однією з найбільш важливих умов при укладенні даної угоди. Винагорода агенту може бути виплачена в наступних випадках:

1) після постачання товару;

2) після акцепту принципалом замовлення, одержаного через агента;

3) після отримання принципалом оплати товару, проданого за посередництвом агента.

Висновок: Досить часто посередники приймають на себе фінансові гарантії виконання платіжних та інших зобов’язань сторін, підвищують тим самим надійність товарного обміну, та рівень кооперації лізингових операцій. Розвиток ринкових відносин зумовлює швидке розширення видового складу та обсягу посередницьких послуг, серед яких важливе місце посідають транспортно-експедиторські послуги, операції з транспортування і страхування вантажів; митне оформлення товарів; надання послуг з підвищення технічного рівня і якості товарів; здійснення передпродажної підготовки та після продажного технічного обслуговування тощо.