
- •Тема 1. Поняття адміністративного права та його місце в системі права України
- •1. Соціальне призначення адміністративного права
- •2. Предмет адміністративного права
- •3. Методи правового регулювання адміністративного права
- •4. Система адміністративного права
- •3. Реалізація адміністративно-правових норм
- •Тема № 2. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин
- •1. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин
- •2. Адміністративно-правові норми
- •2. Залежно від способу впливу на поведінку на:
- •3. Реалізація адміністративно-правових норм
- •4. Джерела адміністративного права
- •5. Систематизація адміністративно-правових норм
- •6. Адміністративно-правові відносини
- •7. Види адміністративно-правових норм
- •Тема 3. Сутність, ознаки і принципи державного управління та основні напрями його розвитку в перехідний період
- •1. Сутність соціального управління, його види
- •2. Поняття та особливості державного управління
- •3. Характеристика державної виконавчої влади
- •4. Співвідношення державного управління та виконавчої влади
- •5. Перспективи розвитку державного управління за Концепцією адміністративної реформи в Україні
- •Тема 4. Суб’єкти адміністративного права
- •1. Загальна характеристика суб’єктів адміністративного права
- •2. Фізичні особи як суб’єкти ап
- •1. Адміністративна правосуб’єктність громадян
- •2. Права, свободи і законні інтереси громадян
- •3. Обов’язки громадян
- •4. Гарантії прав та свобод громадян
- •3. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •4. Президент України як суб’єкт ап
- •5. Органи державної виконавчої влади як суб'єкти ап
- •6. Органи місцевого самоврядування як суб‘єкти ап
- •7. Інші юридичні і фізичні особи як суб'єкти ап
- •Тема 5. Державна служба в Україні
- •1. Сутність та соціальне призначення державної служби
- •2. Загальна характеристика правового інституту державної служби
- •3. Поняття і види державних службовців
- •4. Адміністративно-правовий статусу державних службовців
- •5. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
- •Тема 6. Форми державного управління
- •1. Поняття, значення та види форм державного управління
- •2. Порядок видання, набуття чинності та дія актів державного управління
- •3. Вимоги до правових актів державного управління
- •Тема 10. Адміністративна відповідальність
- •1. Загальна характеристика адміністративної відповідальності
- •2. Підстави притягнення до адміністративної відповідальності
- •3. Обставини, що враховуються при притягненні до адміністративної відповідальності
- •4. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних та особливих суб'єктів
- •Тема 11. Адміністративне стягнення
- •1. Загальна характеристика ас
- •2. Види адміністративних стягнень
- •3. Правила накладення ас
2. Підстави притягнення до адміністративної відповідальності
Аналіз ознак адміністративної відповідальності дозволяє виділити три підстави:
нормативна, тобто систему норм, що регулюють її;
фактична, тобто діяння конкретного суб’єкта, що порушує правові приписи, що охороняються адміністративними санкціями (адміністративне порушення);
процесуальна, тобто акт компетентного суб’єкта про накладення конкретного стягнення за конкретне адміністративне порушення.
Для настання реальної відповідальності необхідно, щоб були всі три підстави і саме в такій послідовності. Насамперед повинна бути норма, що встановлює обов’язок і санкцію за її невиконання. Потім може виникнути фактична підстава - протиправне діяння. При наявності норми і діяння, її що порушує, уповноважений суб’єкт у встановленому законом порядку має право визначити стягнення за адміністративне порушення.
Нормативна підстава АВ - це система чинних норм права, що закріплюють:
а) склади адміністративних правопорушень (підстави відповідальності);
б) систему адміністративних стягнень і принципи їх накладення;
в) коло суб’єктів, що мають право накладати адміністративні стягнення;
г) процедуру притягнення до відповідальності, її процесуальну форму.
Нормативні підстави АВ зараз, як і до початку в 1980 р. процесу кодификації таких норм, утворюють багато нормативних актів. Особливе місце серед них належить КпАП України, прийнятому 7 грудня 1984 р. Він кодифікував республіканське законодавство про АВ і значно розвинув його. Поряд із матеріальними нормами (система стягнень, склади правопорушень і ін.) кодекс містить велике число адміністративно-процесуальних норм, що регулюють провадження у справах про адміністративні правопорушення.
КпАП є головним джерелом із ряду причин:
1) він найбільший за обсягом кодифікований акт, що регулює АВ;
2) він регулює загальні питання відповідальності (систему стягнень, принципи їхній застосування, провадження у справах про адміністративні правопорушення й ін.);
3) у багатьох актах прямо сказано, що якщо в них не урегульовані якісь питання, потрібно керуватися загальними нормами КпАП (ст. 104 МКУ, наприклад). До того ж потрібно мати на увазі, що до 1990 року в цьому кодексі знаходилося все законодавство України про АВ.
Починаючи з 1990 року число джерел нормативних підстав АВ різко розширюватися. У 90-х роках було видано велика кількість актів щодо цього питання, норми яких у КпАП не ввійшли.
Серед них потрібно насамперед назвати МКУ, у якому статей стосуються АВ за порушення митних правил, ЗКУ й закони (“Про боротьбу з корупцією”, “Про державну податкову службу України”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про статус народного депутата України”, “Про правовий статус іноземців”, “Про об’єднання громадян”, “Про відповідальність підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину”, “Про колективні договори та угоди”, “Про відповідальність підприємств їх об’єднань, установ, організацій за порушення у сфері містобудування”, “Про захист від недобросовісної конкуренції” та ін.)
Таким чином, зараз існує і діє велика кількість норм про відповідальність, які не включені у КпАП. Перша причина такої декодифікації в тому, що кодекс об’єднав тільки норми про відповідальність громадян, а нове законодавство або встановлює АВ тільки для ЮО, або ФО, ЮО.
Другою причиною процесу декодифікації стало бурхлива законотворчість.
Фактичні підстави ми вже розглядали.
І коротенько про процесуальні підстави АВ
Настання АВ породжує певні правовідносини, в яких одна сторона діє від імені держави через уповноважені на це органи і службові особи. Вона має з’ясувати фактичні обставини протиправних дій, їх характер; порушити і розглянути адміністративну справу; ухвалити рішення про притягнення винної особи до відповідальності, визначивши міру покарання і вжити заходів до його виконання; у передбачених законом випадках дане рішення може бути переглянуте або ж справа закрита за відсутністю підстав для накладення адміністративного стягнення. Друга сторона правовідносин – правопорушник – повинна підкоритися рішенню першої і виконати призначене покарання.