5.2.2. Щільність будови грунту

Кількісно ступінь ущільнення ґрунтів характеризується величиною _іф_ЛЛЯасп будови. Це один з найважливіших фізичних параметрів фунтів, який зумовлює водний, повітряний і тепловий режими [37, _с 98] Величинащільності будови залежить від гранулометричного складу, оструктуреності, складення ґрунту, змінюється в просторі і часі, передусім у верхніх горизонтах, які найбільше зазнають впливу зовнішнього середовища та антропогенного чинника. Різниця у величинах щільності будови за генетичними горизонтами при однорідному гранулометричному складі зумовлюється характером ґрунтотворних процесів [110, с. 517; 111, с. 241].

На відміну від щільності твердої фази, величина щільності будови змінюється у просторі та часі у верхніх горизонтах ґрунтів, які зазнають впливу зовнішніх чинників, передусім антропогенного [107, с. 69].

Щільність ґрунтів залежить від його гранулометричного складу, крупності агрегатів, вмісту гумусу, вологості, заселення мезофауною (черви, личинки комах тощо) [89, с. 58]. Під впливом антропогенних чинників щільність будови впливає буквально на всі водні і повітряні властивості ґрунтів, а також на поведінку кореневих систем рослин [131, с. 1148].

Щільність будови для пісків і легких ґрунтів фактично не залежить від вологості відібраного зразка і зумовлюється щільністю складення зерен піску, агрегатністю і пористістю та коливається у значно ширших межах, ніж щільність твердої фази. Вміст органічної речовини зменшує щільність будови, отож верхні горизонти мають меншу величину щільності будови

[230, С. 554].

За результатами досліджень, дерново-підзолисті ґрунти легкого гранулометричного складу характеризуються найменшою щільністю будови У верхніх горизонтах. З глибиною величина щільності будови поступово зростає і найбільшою є в ілювіальних горизонтах та у материнській породі, що, за оцінкою Н. А. Качинського, характерно для дерново-підзолистих

ґрунтів [95, с. 166].

У дерново - прихованопідзолистих супіщаних ґрунтах під лісом (розріз 8 ) щільність будови є найменшою у верхньому гумусово-елювіальному горизонті 1,34 г/см³. З глибиною вона поступово збільшується і в материнській породі становить 1,59 г/см³ (табл. 5.4; рис. 5.7).

Дерново-слабопідзолисті зв'язнопіщані ґрунти під лісом (розріз 4-А) мають дещо вищу щільність будови, ніж дерново-прихованопідзолисгі, величина якої коливається від 1,43 до 1,61 г/см³. Глеюваті дерново-слабоїцдзолисті

ґрунти (розріз 4) найбільшу щільність будови мають у глейових горизонтах. На глибині 59—63 см, де знаходиться псевдофібра, щільність будови є найбільшою і становить 1,69 г/см³ (табл. 5.4; рис. 5.7).

Дерново-слабопідзолисті глеюваті середньодефльовані супіщані ґрунти на ріллі (розрізи 10; 3) у верхньому орному горизонті мають вищу щільність, ніж аналогічні ґрунти під лісом. Найбільшою щільністю будови характеризуються підорні горизонти 1,61—1,75 г/см³.

У дерново-слабопідзолистих глеюватих середньодефльованих зв'язнопіщаних ґрунтах на перелозі (розріз 9) у верхньому орному горизонті щільність будови становить 1,60—1,67 г/см³ та дещо зменшується у підорному ілювіальному горизонті до 1,62 г/см³. Збільшення щільності будови у верхньому горизонті відносно цілинних ґрунтів, очевидно, пов'язано з використанням перелогу під сіножатями і пасовищами.

Аналіз статистичної обробки даних засвідчив, що деякі відмінності щільності будови між дерново-слабопідзолистими ґрунтами під лісом, на ріллі та перелозі віком понад 20 років варіюють у межах 0,01—0,23 г/см³ в різних горизонтах. Виявлена різниця у деяких горизонтах є істотною на 95% рівні значимості, оскільки теоретичний критерій істотності 1₀₃ для такої кількості визначень становить 2,1, а фактичний І дещо вищий і коливається від 2,35 до 6,00 (табл. 5.5).

¹ " 1 1 І 1 1 І

У досліджуваних дерново-середньопідзолистих Грунтах під лісом У верхніх горизонтах щільність будови становить 1,36—1,68 г/см³ та збільшується вниз по профілю. Найбільшу щільність будови мають ілювіальні горизонти 1,57—1,86 г/см³ (табл. 5.4; рис. 5.8).

Дерново-середньопідзолисті глеюваті зв'язнопіщані Грунти на ріллі (розріз 7) характеризуються дещо вищою щільністю будови, ніж ґрунти під лісом, яка становить у верхньому гумусово-елювіальному горизонті 1,45—1,69 г/см³. У підорному горизонті цей показник дещо зменшується до 1,66 г/см³ та підвищується в ілювіальному горизонті до 1,67 г/см³, а в материнській породі становить 1,76 г/см (табл. 5.4; рис 5.10).

Дерново-середньопідзолисті глеюваті супіщані ґрунти на ріллі (розріз 1) в орному горизонті мають високу щільність будови, яка коливається і незначних межах 1,60—1,63 г/см³. В ілювіальних горизонтах щільністі будови різко зростає до 1,84—1,88 г/см³ та дещо знижується в пере хід ном; до материнської породи горизонті 1,75 г/см³.

У дерново-середньопідзолистих глеюватих супіщаних ґрунтах н перелозі (розріз З-А) щільність будови поступово зростає вниз по профілі

від 1,58 до 1,73 г/см³.

Аналіз статистичної обробки засвідчив, що суттєве збільшення величин щільності будови спостерігається в дерново-середньопідзолистих ґрунта на ріллі та перелозі, порівняно з аналогічними ґрунтами під лісом. Про у свідчить критерій істотності і , який у верхньому гумусово-елювіальном горизонті коливається від 2,73 до 6,68, тоді як І ₅ значно нижчий і станови! 2,1 (див. табл. 5.5). Збільшення щільності будови у гумусово-елювіальном горизонті дерново-середньопідзолистих ґрунтів на ріллі передусім пов'язан з дією на ґрунт важкої ґрунтообробної техніки. Хоча досліджувані дерново підзолисті ґрунти легкого гранулометричного складу є доволі стійкимі до трансформації, проте багаторазовий прохід ґрунтообробних агрегаті спричинює ущільнення верхнього орного горизонту.

В осушених дерново-слабопідзолистих глеюватих сильнодефл_Ь0Ваі зв'язнопіщаних ґрунтах на ріллі (розріз 11) щільність будови у верхньо орному горизонті є вищою, ніж в аналогічних неосушених ґрунт_а коливається в незначних межах по всій глибині профілю від 162