
- •12. Індивідуальна та колективна журналістська майстерність. Соліст та ансамбль в журналістиці.
- •13. Аналіз тенденцій творчої практики сучасної журналістики: досягнення і проблеми.
- •14. Цікавість як психологічний феномен. Цікаве у житті і літературі.
- •15. Цікавість - одна з визначальних рис журналістики.
- •16. Цікавість факту і цікавість думки.
- •17. Цікавість і сенсаційність.
- •18. Від цікавості факту і думки до цікавої особистості.
- •19. Об'єктивна реальність і шляхи її відображення у журналістиці.
- •20. Факт ф його природа у журналістиці.
- •21. Методи збору інформації у журналістиці.
- •22. Композиція, конфлікт, сюжет твору.
- •23. Процес написання журналістського твору.
- •1 Выбор темы
- •2 Формирование замысла произведения
- •3 Накопление материала.
- •4 Процесс «вынашивания» журналистского произведения
- •24. Аргументація в журналістиці.
- •25. Полеміка в журналістиці.
- •30. Місце літературної праці та майстерності у структурі журналістської творчості.
- •31. Особливості жанрової диференціації. Загальна характеристика журналістських жанрів.
- •32. Структура тексту журналістського твору.
- •33. Естетичні аспекти журналістики.
- •34. Право журналіста на критику. Правова та етична відповідальність журналіста.
- •35. Визначення та особливості композиції журналістського твору
- •44. Факт - основа журналістського твору. Визначення і характеристика факту.
30. Місце літературної праці та майстерності у структурі журналістської творчості.
Якими б важливими не були організаторські здібності журналіста, яким би вагомим не був внесок працівника редакції у створення відповідної атмосфери у редакційному колективі, яким би комунікабельним і пробивним не був співробітник газети, головне, що робить його професіоналом у сфері масової комунікації, - це вміння правдиво, оперативно, аргументовано, яскраво і переконливо писати, говорити і показувати, якщо йдеться про аудіовізуальні засоби інформації.
І все ж кожен із видів літературної праці має свою специфіку, вимагає своєрідних задатків. Літературна робота в журналістиці не належить до найскладніших. Нерідко вона видається навдивовижу простою. Кожна освічена, грамотна людина може написати замітку для газети чи сказати кілька слів у мікрофон. Однак дописувати епізодично до газети і бути журналістом-професіоналом - це не одне й те саме. Не будучи найскладнішим видом літературної творчості, журналістика, за загальним визнанням, є водночас найважчим її видом.
І це пояснюється характером творчої праці саме у ЗМІ. Вона вимагає насамперед оперативності, максимальної зібраності, зосередженості, вміння шукати інформацію та її найрізноманітніші джерела, здатності налагоджувати контакти з людьми. Журналіст має бути всебічно обізнаною людиною, бути якоюсь мірою універсалом, бачити зв'язки між різними явищами. Він повинен вміти швидко схоплювати сутність подій і явищ. Учений, кажуть, бачить глибше, журналіст - ширше.
Оскільки журналістика є строго документальною, адресною, вона потребує виняткової акуратності й точності, відповідальності за кожен факт, кожне слово, що нижче розглянемо детальніше. Це накладає на журналіста ніби додатковий тягар, примушує жити у постійному напруженні.
Нарешті, журналістика вимагає від професіонала постійного фізичного та психологічного напруження, що пов'язане з поїздками, чергуваннями, надзвичайними ситуаціями, непередбачуваними подіями. Складність журналістської праці полягає також у необхідності поєднання літературно-творчої та організаторсько-редакційної, а іноді й комерційної роботи.
риси та умови журналістської діяльності:
«творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і програм;
суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати;
постійно значне морально-психологічне навантаження і напруженість виконання службових обов'язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях;
систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров'я і життя;
необхідність здійснювати власний творчий пошук нової, потрібної інформації та її джерел, наявність об'єктивних та суб'єктивних труднощів та перешкод у добуванні інформації;
прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загрозливі дії проти журналіста у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків» (Голос України. - 1997. - 14 листоп.).