Самостійна робота № 3 Підручник англійської мови для початкової школи як засіб особливого призначення

Як відомо, сучасний підручник іноземної мови виступає у вигляді багатоком­понентного комплекту, до складу якого входять підручник, книжка для вчителя, робочі зошити на друкованій основі та інші дидактичні засоби.

Оцінювання підручників іноземної мови присвячені дослід­ження вітчизняних (М.В.Ляховицький, В.Л.Скалкін) та зарубіжних дослідників (І.Л.Бім, М.Брін, Р.Елліс, С.Савінгтон, Т.Хатчінсон та інші). Узагальнення різних підходів показує, що оцінювання шкільних підручників доцільно проводити за трьома типами критеріїв:

• формальним: бібліографічні дані, оформлення підручника;

• функціональним: характеристика адресата, зміст підручника;

• структурним: організація підручника.

Оцінювання за формальним критерієм передбачає уточнення бібліографічних даних, як-от: 1) назва підручника, 2) автор, 3) видавництво, 4) дата 1-го видання, 5) кількість частин, 6) кількість сторінок. Додатковою до цього є інформація - про наявність: 1) методичних рекомендацій; 2) книжки/зошита для вчителя; 3) матеріалів для учня (підручника, робочого зошита, книжки для читання); 4) аудіовізуальних матеріалів (звукового супроводу, відеоматеріалів, комп'ютерних програм). З точки зору оформлення важливими є якість та рівень поліграфії: формат, вид друку, дизайн, зручність у користуванні.

Аналіз за формальним критерієм, таким чином, дає змогу виявити передусім відповідність підручника такому принциповому положенню сучасної педагогічної норми стосовно характеристики навчально-методичного комплексу (НМК) як повноцінна комплектність навчально-методичного комплексу. Адже в НМК кожний компонент має своє призначення.

Мета книжки для вчителя - ознайомити з авторською концепцією, дати необ­хідні настанови щодо планування навчально-виховного процесу і забезпечити додат­ковий навчальний матеріал для навчання аудіювання та здійснення контролю рівня навченості учнів.

Адресований учню підручник є головним виразником авторської методичної системи і відповідно ядром усієї підсистеми засобів комплекту для учня. Робочий зошит має розширити можливості вправляння, зробити його більш дозованим і цілеспрямованим. А головне - його застосування має посилити керування само­стійною діяльністю дітей з іноземної мови у класі і вдома.

Звуковий супровід у виконанні зразкових дикторів є неоціненним помічником у формуванні якісних навичок англійської вимови і вмінь аудіювання. Завдяки запису автентичних мовленнєвих матеріалів (текстів для навчання аудіювання і діалогічного мовлення, зразків дитячої поезії, пісень, малих форм дитячого англій­ського фольклору, римування, віршиків, лічилок) звуковий супровід допомагає ство­ренню "ілюзії занурення у природне іншомовне середовище", в термінології М.В. Ляховицького.

Реалізації авторського методичного задуму мають допомогти дидактичність та естетичність зорового ряду, зрозуміла зовнішня організація підручника/робочого зошита.

Для усвідомлення сутності методичної системи, закладеної в підручнику (НМК), її технологічності, тобто такої властивості системи, завдяки якій вона функціонує навіть при значних відхиленнях від умов, на які розрахована (В.М.Плахотник), основоположними є функціональний та структурний критерії аналізу підручника. Вони зумовлені принциповими положеннями авторської методичної системи і засобами їх представлення в НМК, вихідна інформація про які має бути подана у вступній частині книжки для вчителя. Йдеться про адресат навчання (тип навчального закладу, вікові особливості учнів), тривалість курсу та кількість годин на тиждень, цілі, зміст, принципи навчання, їх відповідність вимогам сучасних норма­тивних матеріалів (Держстандарту, програми), зміст і структуру підручника. Методо­логічна позиція автора/авторів має бути чіткою і науково обґрунтованою. Поглиб­ленню знань щодо сутності авторської методичної системи має сприяти ознайом­лення з методичними рекомендаціями до системи занять/навчальних циклів уроків.

У цьому плані підручник має являти собою модель процесу навчання, орієн­товану на реально існуючу систему навчання іноземної мови у школі. Він повинен вписуватися в цю систему і певною мірою перебудовувати її (І.Л.Бім). Іншими словами, сучасний підручник повинен враховувати позитивні тенденції вітчизняної та зарубіжної методики навчання іноземної мови і сприяти запровадженню нового в практику масового викладання. А це передбачає, з одного боку, поєднання систем­ності та функціональності, а з іншого - взаємозв'язок освітніх, розвиваючих, вихов­них функцій навчання з прагматичними, тобто практичними функціями предмета.

Зважаючи на ці вимоги, в підручнику мають матеріалізуватися цілі навчання, засобами реалізації яких повинні служити конкретні взаємозалежні навчальні задачі. Ці навчальні задачі мають бути спрямовані на підготовку до спілкування, на реалі­зацію основних функцій спілкування і на здійснення: а) контролю з боку вчителя; б) самоконтролю з боку учнів, з тим щоб учні усвідомили, чого вони досягли на певному етапі навчання.

Підручник повинен охоплювати всі компоненти змісту навчання іноземної мови у початковій школі, а саме:

• сфери, теми, ситуації спілкування, комунікативні та соціальні ролі;

• відповідний мінімум мовного (фонетичного, лексичного, граматичного), мовлен­нєвого та соціокультурного матеріалу, відібраного з урахуванням науково обґрунтованих критеріїв добору іншомовного навчального матеріалу;

• процесуальний аспект змісту навчання, який має передбачити організацію діяльності спілкування, як-от: а) орієнтування/підготовку до діяльності; б) здійснення діяльності на репродуктивному рівні (тренування в говорінні, письмі); в) на рецептивному рівні (аудіювання, читання); г) на продуктивному рівні (самостійне мовлення в усній або письмовій формі); д) контроль/самоконтроль.

Формами і засобами організації такої діяльності мають служити різні типи вправ. Тому в підручнику має бути закладена раціональна система вправ для оволо­діння учнями елементарними комунікативними вміннями в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні й письмі) з урахуванням їх вікових потреб і можливостей і тим самим створені передумови для формування у молодших шко­лярів здатності й готовності до спілкування на елементарному міжкультурному рівні у межах, визначених програмою.

Необхідність орієнтації на вимоги програми зумовлена тим, що програма для початкової школи - це державний документ, який визначає мовну політику на початковому ступені навчання і є основою для функціонування і вдосконалення системи початкового навчання іноземних мов (Н.Д.Гальскова, З.М.Никитенко).

Учені методисти розглядають програму як один із матеріальних засобів нав­чання, покликаного враховувати специфіку іноземної мови як навчального предмета і відображати рівень розвитку методичної науки. Цілком слушно вони вважають, що завдяки варіативності навчальних засобів і реального права їх вибору вчителем програма (її цільові та змістові аспекти) може бути надійним критерієм відбору підручників і навчально-методичних комплектів, їх об'єктивної оцінки з погляду відповідності/невідповідності державним вимогам до рівня мовної підготовки учнів.

Правомірність цього підходу підтверджується і дидактами. Так, у "Дидактиці початкової школи" зазначається: „Вибираючи новий підручник для учнів, учитель повинен зіставити його з діючою навчальною програмою. Адже вдалий підручник - надійна основа для реалізації всіх цілей вивчення предмета" (О.Я.Савченко).

Зважаючи на сутність програми як нормативного документа, основоположним критерієм характеристики підручника (НМК) має бути його відповідність вимогам чинної програми.

Принагідно зазначимо, що чинна програма (2001р.) і Проект програми з інозем­них мов для учнів 2-12 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів (2004р.) в аспекті цілепокладання загалом відображають рівень сучасних вимог до оволодіння іноземною мовою в початковій школі. Але відчувається нагальна потреба у створенні спеціальної програми з іноземних мов для початкової школи. Цього вимагає специфіка навчання іноземної мови в початкових класах, яка не може отримати належне відображення у програмі для учнів 2-12 класів. Адже більш детального розкриття потребують питання не тільки цілей, змісту і принципів навчання іноземної мови в початковій школі, але й характеристики етапів початкового навчан­ня (пропедевтичний етап - 2 клас, основний - 3 клас, узагальнюючий - 4 клас), а також вимог до рівня володіння іноземною мовою відповідно до завдань цих етапів навчання. Спеціальна увага має приділятися основним принципам організації контролю, завданням навчання вимови, усномовленнєвого спілкування, роботі з автентичним текстом. Чітка, науково обґрунтована програма з іноземної мови для початкової школи - передумова створення якісних підручників нового покоління.

Всі сторони змісту підручника повинні відповідати віковим особливостям учнів.

Нагадаємо, що молодшим школярам притаманні такі особливості пізнавальних, психічних процесів та емоційно-вольових якостей дитини як допитливість, широта інтересів, схильність до фантазування, сугестивність, комунікабельність, становлен­ня довільної організації діяльності, переважання конкретно-образних компонентів у загальній структурі мислення, ефективність наслідування, висока емоційність, естетичне ставлення до навколишнього, потяг до його цілісного сприймання, до продуктивної естетичної діяльності як до засобу самовираження та самоствердження, потреба в ігровій діяльності та руховій активності, нехтування якими знижує пра­цездатність молодших учнів, послаблює мотивацію учіння, увагу, пам'ять, погіршує координацію рухів.

З позиції оновлення школи підручник повинен реалізувати особистісно орієнтовану модель навчання і відповідно бути провідником застосування прин­ципів гуманізації, гуманітаризації, демократизації, інтегративності та диференціації навчання іноземної мови. У цьому плані підручник повинен сприяти:

• центрованості навчання на особистості учня як активного суб'єкта процесу учіння: враховувати його вікові особливості, досвід у рідній мові, рівень навченості, типологічні розбіжності учнів за домінантою сприймання інформації (аудитивної, візуальної, а також кінестетичної, характерною для учнів, які віддають перевагу навчанню в дії);

• мотиваційному забезпеченню навчального процесу стимуляцією різних видів внутрішньої мотивації: ігрової, комунікативної, лінгвопізнавальної, соціокультурної, естетичної, а також мотивації, породжуваної усвідомленням прогресу в оволодінні мовою;

• організації активних форм взаємодії вчителя та учнів як засобів реалізації особистості педагога і дитини: фронтальних, індивідуальних, парних, групових, а також різних форм взаємодії при застосуванні проективних прийомів тощо;

• реалізації холістичного підходу у навчанні іноземної мови як такого, що стимулює збалансовану роботу обох півкуль мозку і забезпечує цілісність процесу пізнання виходом іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності молодшого школяра: ігрову, трудову, естетичну, в тому числі за допомогою проектної методики та міжпредметних зв'язків;

• створенню умов для автономії молодших школярів, їх самонавчання, зокрема застосуванням різних засобів заохочення та підтримки самостійних розумових зусиль учнів, достатнім вибором завдань різного рівня складності, в тому числі тестових завдань з ключами для самоперевірки, цікавим лінгвокраїнознавчим матеріалом, ілюстраціями, схемами міркування, розгортання мовленнєвих дій тощо.

За своїм призначенням - служити засобом реалізації сучасних вимог до навчання іноземної мови на відповідному етапі шкільного курсу - усім своїм складом і змістом навчального матеріалу підручник повинен сприяти формуванню в учнів початко­вих класів елементарної комунікативної компетенції і отриманню ними практич­них результатів у вивченні іноземної мови. А це означає, що зміст підручника та його організація мають забезпечити:

• оволодіння учнями елементарним іншомовним спілкуванням у всіх його функ­ціях: пізнавальній/інформаційній; регулятивній; ціннісно-орієнтаційній/емо­ційно-оціночній; етикетній/конвенціальній - у межах, визначених Програ­мою та Державним стандартом;

• взаємопов'язане навчання усіх видів мовленнєвої діяльності як засобів спілку­вання (аудіювання, говоріння, читання і письма) з урахуванням того, що кож­ний з них є метою і засобом навчання;

• поетапність оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, концентричність подачі матеріалу, ситуативну/ігрову обумовленість вправ;

• залучення до нової національної культури, чому мають сприяти: добір і засто­сування лексики з національно-культурним компонентом, застосування автен­тичних навчальних матеріалів, у тому числі елементів фольклору, етикету, лінг­вокраїнознавчої наочності (державна символіка, розклади занять британських (американських) ровесників, зразки щоденників, листів, оголошень, меню, планів міста, інтер'єрів помешкань носіїв мови, класних кімнат, предметів побуту тощо), літературно-країнознавчий підхід у навчанні спілкування, моделювання ситуацій мовленнєвої взаємодії за принципом діалогу культур;

• особистісну орієнтованість навчальних завдань, зумовлену характерним для молодшого шкільного віку его-фактором, зважаючи на що, реально вагомими для організації мовленнєвої взаємодії учнів початкових класів є передусім тема­тичні блоки особистішої сфери спілкування, визначені Держстандартом;

• створення комунікативної атмосфери уроку та умов багатоканальної мовлен­нєвої взаємодії (interaction), засобом чого служать комунікативні та прагматичні/ігрові настанови до завдань, застосування прийомів соціальної взаємодії (наслідування (simulation), драматизація, рольові ігри тощо), а також взаємодія учнів у парах, малих групах, командах при вирішенні комунікативних і прагматичних задач;

• здійснення діяльнісного, проблемного, розвиваючого характеру навчання шля­хом застосування наступних завдань: вирішення елементарних математичних задач, розв'язання елементарних математичних прикладів, відгадування мовних загадок, кросвордів, чайнвордів, ребусів, головоломок; усунення інформаційного дисбалансу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо;

• здійснення опори на життєвий досвід і рідну мову учнів, використання прийомів аналізу, зіставляння явищ англійської та рідної мов, самостійного узагальнення.

Отже, зважаючи на сутність зазначених вище вимог, усі навчальні завдання підручника мають відповідати основним принципам навчання іноземних мов у початковій школі: дидактичним та власне методичним.

Стосовно структурного критерію оцінювання підручника зазначимо, що зов­нішня структура підручника повинна відображати його внутрішню (концептуальну) структуру.

Експертне оцінювання ефективності підручника на підставі його дослідної перевірки має враховувати також і ставлення учнів до підручника, за яким їх навчають. Воно може бути:

• формальним, нейтральним: діти сприймають підручник як обов'язковий засіб вивчення конкретного навчального предмета, в тому числі іноземної мови;

• неформальним, прихильним: підручник викликає зацікавленість дітей як джерело оригінальних, але доступних і посильних завдань, як своєрідне вікно у світ нової для них англомовної культури і реального життя сучасної дитини, котра живе і формується в мобільному, інформаційно розвиненому, багатомов­ному і полікультурному суспільстві.

Урахування зазначених у параграфі вимог до підручника іноземної мови у почат­ковій школі створює належну основу для успішної реалізації його основних функцій: комунікативної, інформаційної, організаційно-управлінської, виховної, розвиваючої та функції провідника і запроваджувача сучасного методичного стандарту (тобто еталону) навчання іноземної мови (конкретно англійської) дітей молодшого шкільного віку.