8.8. Наукова новизна одержаних результатів

Важливою кваліфікаційною ознакою дисертації є науко-ва новизна одержаних результатів.

Наукова новизна не повинна зводитися до простого пере-ліку встановлених фактів, ідей, закономірностей, вона має роз-

кривати головну наукову концепцію автора, давати иауконо пояснення його досліджень у новому якісному й кількісно-му аспектах (розвиток відомих ідей, відкриття нових законів, явищ, закономірностей, наукове обґрунтування нових методів розрахунку, вимірювань, технічних рішень та ін.).

Питання новизни є одним із дискусійних і складних як при захисті дисертації, так і при опублікуванні статті. Тому кожний здобувач повинен уміти визначити новизну свого наукового результату, особистий внесок у збагачення знань.

Виділяють три рівні наукової новизни результатів дисер-тації.

1. Перетворення відомих даних, докорінна їх зміна.

2. Розширення, доповнення відомих даних.

3. Уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об'єктів, систем.

Перший рівень характеризується принципово новими в даній галузі знаннями, які не доповнюють відомі положення, а являють собою наукове відкриття. На цьому рівні розріз-няють два варіанти новизни: дискусійно-гіпотетичну і за-гальновизнану. У першому випадку нові результати ще не-достатньо доведено. Цього слід уникати. У другому — ви-сновки науково обґрунтовані, достатньо конкретні.

На другому рівні передбачається, що новий результат роз-ширює або доповнює відомі теоретичні чи практичні поло-ження, вносить у них нові елементи, доповнює знання в даній галузі без зміни їх суті.

На третьому рівні новий результат конкретизує, уточнює відомі положення, що мають допоміжне значення. На цьому рівні відомий метод, прийом може бути конкретизовано і поширено на новий клас об'єктів, систем, явищ.

Кандидатська дисертація повинна відповідати першому або другому рівню, інакше виникатимуть сумніви щодо її наукової новизни.

Наукова новизна одержаних результатів є обов'язковим елементом вступу та основним критерієм оцінки дисертацій-ної роботи. В ній подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Тут необхідно виявити відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку).

Наукова новизна стосовно самої дисертації — це ознака, наявність якої дає автору право на використання поняття "вперше" при характеристиці отриманих ним результатів і проведеного дослідження в цілому.

ІІоннття "вперше" означає в науці, що подібних резуль-татів не було до їх публікації. Вперше може здійснюватись дослідження на оригінальні теми, які раніше не досліджува-лися в тій чи іншій галузі наукового знання.

Для багатьох дисциплін наукова новизна виявляється в теоретичних положеннях, які вперше сформульовані і змістовно обґрунтовані; методичних рекомендаціях, які впроваджено в практику і які суттєво впливають на досягнення нових соці-ально-економічних результатів. Новими можуть бути лише ті положення дисертаційного дослідження, які сприяють подаль-шому розвитку науки в цілому або окремих її напрямів.

Наукова новизна історичних досліджень полягає у введенні до наукового обігу нових наукових джерел, які не викорис-товувалися раніше, у визначенні генези розвитку тієї чи іншої науки.

Наведемо деякі вирази, які можна використати при фор-мулюванні наукової новизни: "вперше здійснено комплекс-не...", "вперше формалізовано...", "створено концепцію, що забезпечує...", "розроблено нову систему...", "досліджено спе-цифічні зв'язки...", "визначено ефективність...". Використо-вуючи їх, слід конкретизувати власне наукову новизну осо-бистого дослідження, давати відповідні пояснення.

Типові помилки при визначенні наукової новизни

1. Новизна підмінюється актуальністю теми, її практич-ною і теоретичною значущістю.

2. У роботі стверджується, що дане питання вивчається вперше, однак це не відповідае дійсності (краще: в такому аспекті, в таких умовах раніше не розглядалося).

3. Висновки до розділу мають характер констатації і є самоочевидними твердженнями, які не потребують доказу.

4. Немає зв'язку між отриманими раніше і новими результатами (спадкоємності).

8.9. Практичне значення одержаних результатів

Практичне значення одержаних результатів — складова вступу, один із основних критеріїв оцінговання дисертації як кваліфікаційної роботи.

Опонент оцінює науковий результат здобувача щодо зна-чущості його праці для науки і практики та зазначає мож-ливі конкретні шляхи використання результатів досліджен-ня. Тому практичне значення висновків дисертації має бути чітко сформульоване здобувачем. Якщо окремі результати дисертації вже впроваджено, необхідно підтвердити це доку-

ментально. Перспективи впровадження теж вказують із за-значенням масштабів і місця використання.

Впроваджувати можна як теоретичні, так і практичні ре-зультати дисертації, що мають самостійне значення. Обов'яз-ково має бути впроваджено те, що вказано у висновках дисер-тації. Слід завчасно продумати можливі форми використан-ня результатів дисертації.

У дисертації, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дисертації, що має прикладне значення, — відомості про практичне засто-сування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Зазначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня го-товності до їх використання.

Даючи оцінку практичної значущості вибраної теми, слід знати, що ця значущість залежить від характеру конкретно-го наукового дослідження.

Якщо дисертація має методологічний характер, то її прак-тична значущість може полягати в публікації основних ре-зультатів дослідження на сторінках монографій, підручників, наукових статей; у наявності авторських свідоцтв, актів про впровадження результатів дисертації на практиці; в апро-бації результатів дослідження на науково-практичних кон-ференціях і симпозіумах; у використанні наукових розробок у навчальному процесі закладів освіти; участі в розробці дер-жавних і регіональних програм розвитку тієї чи іншої га-лузі; використанні результатів дисертації для підготовки нових нормативних і методичних документів.

Практична значущість дисертації методичного характеру може виявитись у наявності науково обґрунтованих і апро-бованих результатами експериментів методів і засобів вдос-коналення економічного, технічного або соціального розвит-ку країни. Сюди ж відносять дослідження з обґрунтування нових і розвитку діючих систем, методів і засобів того чи іншого виду діяльності.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження ре-зультатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена їх реалізація, форм реалізації та реквізитів відпо-відних документів. До основного тексту слід додатково по-містити документи (акт, довідка), що підтверджують прак-тичне використання отриманих автором результатів.

Розрізняють декілька рівнів використання результатів дисертації, яка має прикладне значення:

1) на міжнародному рівні (продано ліцензії);

2) на міжгалузевому рівні;

3) у масштабах галузі;

4) у межах установи (підприємства).

Практичне значення дисертації може втілюватися в та-ких формах:

а) включення матеріалів дослідження в державні стан-дарти України (ДСТУ), інструктивно-методичні матеріали відповідних міністерств і відомств, підтверджені відповідни-ми документами;

б) рішення міністерства (відомства) про значущість резуль-татів дослідження для науки, техніки, культури, про шляхи практичного використання виконаної роботи, про подальший розвиток досліджень за даним напрямом;

в) рішення методичного центру про завершеність дослі-дження і подальше практичне використання його результатів;

г) акт навчального закладу про впровадження висновків і результатів дисертації в навчальний процес (навчальний план, програма, методична розробка, підручник, навчальний посібник);

д) практичне використання результатів дослідження як мінімум в одній установі (організації, закладі, на підприємстві), підтверджене відповідним документом (актом) із зазначен-ням досягнутого соціокультурного чи іншого ефекту і шляхів подальшого практичного використання (термін впроваджен-ня, очікуваний ефект).

Важливо зазначити соціальний, економічний і (або) нау-ково-технічний ефект, отриманий на основі впровадження результатів дисертації.

Впровадження оформляється актом, який підписується керівником установи, де використані матеріали дисертації, із зазначенням конкретних результатів дисертаційної робо-ти та отриманого ефекту. Обов'язково вказується дата. Копії актів, засвідчені вченим секретарем спецради, подаються в додатках до дисертації.