Глава 8 вимоги до змісту I структури дисертації

8.1. Загальні вимоги до дисертації

ВАК України розробила основні вимоги щодо дисертацій та авторефератів дисертацій, яких повинні дотримуватися здобувачі наукових ступенів.

Оскільки дисертація є кваліфікаційною працею, її оціню-ють не лише за теоретичною науковою цінністю, актуальні-стю теми і практичним значенням отриманих результатів, a й за рівнем виконання тих вимог, які ставляться ВАК України до змісту, структури дисертації та її оформлення.

Основні вимоги зводяться до короткого формулювання назви дисертації, її відповідності обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (мети). Вона повинна вка-зувати на мету дисертаційного дослідження і його завер-шеність.

Коротка назва наукової праці (два-три слова) свідчить про те, що дослідження проведено з вичерпною повнотою. У ди-сертаціях, що висвітлюють вузькі теми, назва має бути кон-кретнішою, а тому й словесно розширенішою.

У дисертації необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати основні кваліфікаційні ознаки дослідження: мету, завдання, наукову новизну, методологію, зміст і достовірність результатів дослідження, практичну й економічну значущість, висновки, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтологій.

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердій палітурці.

8.2. Структура дисертації

Дисертація як кваліфікаційна робота має строго визначе-ну структуру. Вона повинна містити такі основні елементи, розміщені в певній послідовності.

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Перелік умовних позначень (за необхідності).

4. Вступ.

5. Основна частина.

6. Висновки.

7. Список використаних джерел.

8. Додатки (за необхідності).

Між зазначеними складовими дисертації завжди є певна функціональна залежність, зображена на рис. 8.1.

174

Титульний аркуш дисертації (рис. 8.2) є першою сто-рінкою дисертаційної роботи і заповнюється за строго ви-значеними правилами.

Рис. 8.2. Титульний аркуш дисертації

Верхня частина титульного аркуша дисертації містить найменування міністерства та наукової організації або ви-щого навчального закладу, де виконана дисертація. Далі вка-зують прізвище, ім'я, по батькові автора (в називному відмінку); індекс УДК. У середній частині наводять назву дисертації; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, на який претендує здобувач, ближче до правого краю титульного аркуша вказують науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника або науково-го консультанта; місто і рік її написання (без слів "рік").

На титульному аркуші дисертації обов'язково зазначається "На правах рукопису" та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності).

175

Назва організації, в якій виконана дисертація На правах рукопису Прізвище, ім'я, по батькові Індекс УДК Назва дисертації Шифр та найменування спеціапьності (подається за Переліком спеціальностей наукових працівників) Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора) (галузь наук) Науковий керівник (консультант) (Прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) Micro — рік

цій частині вступу через критичний аналіз та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання) об-ґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвит-ку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

8.5

Актуальність (лат. actualis — дієвість) теми — це важ-ливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяль-ності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з да-ної проблеми вже відомо і що досліджується здобувачем уперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробниц-тва мають цінність наукові результати дисертації.

Актуальність дослідження — це складова вступу до ди-сертації та автореферату, невід'ємний елемент пояснюваль-ної записки до вибору і затвердження теми дослідження.

Обґрунтування актуальності вибраної теми дисертації як кваліфікаційної роботи свідчить про те, як автор уміє вибра-ти важливу для теорії і практики тему, як розуміє й оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість здобувача.

Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки коротко викласти:

• сутність проблеми дослідження;

• соціальну значущість проблеми дослідження, вирішен-ня якої має важливе народногосподарське та соціально-куль-турне значення в умовах України;

• суттєве значення для подальшого розвитку відповід-ної галузі науки чи виробництва; теорії і практики.

• значення для створення нових напрямів певної галузі науки;

• вирішення конкретних часткових питань, які сприя-ють якісним змінам у науці чи виробництві;

• доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відо-мими розв'язаннями проблеми (наукового завдання);

• зв'язок теми дисертації з науковими програмами, пла-нами, темами науково-дослідницької роботи організації, де виконана робота, а також з галузевими і (або) державними планами та програмами.

Важливою складовою актуальності є формулювання про-блемної ситуації, виклад її сутності. В кандидатській ди-сертації, як правило, вирішується лише одна наукова пробле-ма. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуа-

цію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єк-та дослідження в реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

Будь-яке наукове дослідження здійснюється для того, щоб подолати певні труднощі в процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти або виявити неповноту ста-рих засобів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найви-разнішій формі виявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли набуте наукове знання виявляється недо-статнім для вирішення нових завдань пізнання.

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже стає недостатнім, а нове знання ще не набуло розвиненої форми. Таким чином, проблема в науці — це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення. Така ситуація виникає найча-стіше в результаті відкриття нових фактів, які явно не вкла-даються у рамки попередніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій неспроможна пояснити нові факти.

Правильна постановка і чітке формулювання нових про-блем часто має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і напрями наукового пошуку зокрема. He випадково вважається, що сформулювати науко-ву проблему — означає показати вміння відокремити голов-не від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки не відомо науці з предмету дослідження.

Таким чином, якщо здобувачеві вдається показати, де про-ходить межа між знанням і незнанням про предмет дослі-дження, тоді йому легко чітко й однозначно визначити нау-кову проблему, сформулювати її сутність.

Вибираючи тему дисертації, слід зважати на те, що праці, присвячені широким темам, часто бувають поверховими і недостатньо самостійними. Вузька ж тема проробляється-док-ладніше і глибше.

При обґрунтуванні актуальності теми зазначають стан її розробки. Для цього складається стислий огляд літерату-ри, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкри-та лише частково, не в тому аспекті) і тому потребує подаль-шої розробки. Якщо такого висновку здобувач не може дійти, він позбавляє себе можливості розробляти дану тему.

Завершується ця частина вступу рубрикою Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тут коротко викладають зв'язок теми дисертації з плановим дослідженням.

1. Тема входить до державної програми чи програми міжнародних досліджень.

2. Тема входить до галузевої програми, планів НАН Украї-ни, галузевих міністерств, планів міжгалузевих об'єднань чи до тематичного плану установи.

3. Ініціативна робота.

При наявності такого зв'язку наводять назву конкретної програми, її шифр, державний реєстраційний номер теми до-слідження, а також рівень впровадження результатів дисер-таційного дослідження в цій галузі.