4. Пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку освіти в Україні. Принципи державної політики у галузі вищої освіти.

Стратегічні напрями розвитку освіти

• оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти;

• оптимізація структури системи освіти;

• модернізація змісту освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації на цілі сталого розвитку;

• забезпечення умов для збереження здоров’я дітей і молоді;

• підвищення якості освіти на інноваційній основі;

• створення системи національного виховання, розвитку та соціалізації дітей і молоді;

• забезпечення доступності та безперервності освіти;

• інформатизація освіти;

• розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті;

• удосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України;

• створення національної системи моніторингу якості освіти;

• підвищення соціального статусу педагогів;

• створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти;

• інтегрування національної системи освіти у європейський і світовий освітній простір.

Принципи державної політики у галузі вищої освіти

- завершення розробки та прийняття Верховною Радою України законів України « Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» та «Про систему професійних кваліфікацій»;

- реформування мережі вищих навчальних закладів, приведення її у відповідність з потребами і можливостями країни; створення потужних навчально-наукових університетів, регіональних університетських комплексів;

- перегляд і затвердження Переліку професій педагогічних і науково-педагогічних працівників;

- розроблення стандартів вищої освіти нового покоління, зорієнтованих на компетентнісний підхід в освіті, узгоджених з новою структурою освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукових) рівнів вищої освіти;

- розширення взаємодії з установами НАН та НАПН щодо розвитку наукових досліджень в галузі вищої освіти;

- розроблення цілісної системи пошуку талановитої молоді, її педагогічного і наукового розвитку та подальшого супроводження у кар’єрному рості;

- подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі;

• переоснащення навчальної і наукової та матеріально-технічної бази через цільове фінансування.

4. Національний характер вищої освіти в Україні. Мовна стратегія освіти.

Національний характер освіти і національне виховання.

4. Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності.

Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.

5. Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета — виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

6. Національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури.

Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання.

7. Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору й діяльності, спрямованої на процвітання України.

Стратегія мовної освіти.

8. У державі створюється система безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою, можливість опановувати рідну (національну) і практично володіти хоча б однією іноземною мовою. Освіта сприяє розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур.

Реалізація мовної стратегії здійснюється шляхом комплексного і послідовного впровадження просвітницьких, нормативно-правових, науково-методичних, роз'яснювальних заходів.

Забезпечується право національних меншин на задоволення освітніх потреб рідною мовою, збереження та розвиток етнокультури, її підтримку та захист державою. У навчальних закладах, в яких навчання ведеться мовами національних меншин, створюються умови для належного опанування державної мови.